1380
 Всечесний отче Дмитре!
Від щирого серця вітаємо Вас з днем народження!
Дякуємо Богу за дар Вашого життя, за Ваше служіння, за зерна любові, милосердя, віри і надії, що засіваєте у наших серцях!
Зичимо Вам міцного здоров'я, радості і миру у серці, твердості у вірі, ревності у любові, щедрих Божих
Благословень та опіки Божої Матері! Із словом Божим Ви прийшли у світ, Щоб за собою нас вести незрадно. Для Вас сьогодні – і пісні, і цвіт, І людська шана – щира і доланна. Хай образ Божий у душі сія, Христова віра множиться з роками, Хай Ваше добре й дороге ім’я Як символ миру буде поміж нами. |
 З глибоким сумом повідомляємо, що 21 травня 2013 року внаслідок раптового погіршення стану здоров’я зупинилося серце владики Миколи (Сімкайла), Єпарха Коломийсько-Чернівецького: повідомили у прес-службі Коломийсько-Чернівецької єпархіїЖиттєпис владики Миколи (Сімкайла) Микола Сімкайло, син Михайла та Анни, народився 21 листопада 1952 року в м. Караганді, де відбували заслання його батьки за участь в УПА. У 1963 році, коли батьки повернулися в Україну, вступив до Підпечарської восьмирічної школи, яку закінчив 1967 року. У 1967-1969 роках навчався в Угорницькій середній школі. Відтак вступив до Івано-Франківського технічного училища № 1, після закінчення якого здобув фах слюсаря-ремонтника промислового обладнання (до жодного вищого навчального закладу як "син націоналістів" не міг вступити). Родина Сімкайлів була близько знайомою з єпископом підпільної УГКЦ Павлом (Василиком), який часто відправляв Богослужіння в їхній хаті. Бачачи ревність у духовному житті Миколи та Григорія (молодший брат), владика Павло ознайомив їх зі становищем УГКЦ і запропонував стати священиками. Відтоді, до і після виконання військового обов’язку, брати почали наполегливо студіювати богословські науки в підпільній духовній семінарії. |
