Євангельський уривок Неділі по Різдві (Мт 2,13-23) починається із подвійного руху: мудреці повертаються до Персії, а Пресвята Родина втікає до Єгипту.
Чому так? Коментуючи це місце Писання, Вчитель Церкви каже: "Мудреці ідуть, щоб розповісти поганам про Бога, а Дитятко Ісус – щоб не сумнівалися, що Бог прийняв плоть” (Бесіди на Євангеліє від Матея).
Але чому дитятко має іти до Єгипту?..

Головну причину вказує сам євангелист, кажучи (Мт 2,15): "З Єгипту я покликав мого сина” (Осії 11,1). Як тільки Христос родився – відразу ж почали Його переслідувати. Це говорить про те, що ми також маємо бути постійно готові до духовної боротьби, – така доля духовної людини.

Також Бог, устами пророка Єремії, передбачив мученицьку смерть Вифлеємських младенців (Мт 2,18), які через цю жертву удостоїлися великої слави у небі. Вчитель Церкви каже: "Терпіння може слугувати нам на дві користі, перше – на очищення гріхів, а друге – як нагорода в небі”. Тому не нарікаймо на свої терпіння, а полюбімо їх, – через них Господь хоче нас вчинити святими.

«З чого і чим жили у цій подорожі, і де і яке пристановище на нічний спочинок могли знайти», запитує св. Бонавентура у своїх медитаціях про життя Ісуса Христа. Святий Бонавентура, Серафимський Доктор, говорячи про повернення Пресвятої Родини з Єгипту, наголошує, що подорож ця під певним оглядом була трудніша, як попередня. Господь Ісус на той час мав уже сім років (згідно з вченням авторитетних богословів, Пресвята Родина пробула у Єгипті сім років – прим. авт.), тож на руках Його нести вже було неможливо, а ще не був досить дужим, щоб без труднощів пішов відбувати таку довгу подорож.

Отже бачимо, що вже на початку свого життя Пресвята Родина дізнала переслідування і змушена була кочувати із Вифлеєму до Єгипту, а пізніше до Назарету: після спокуси приходить спокій, а після спокою – небезпека.
І так є насправді: все життя – це боротьба, не маємо тут спочинку, відпочивати будемо у раю, а тепер треба боротися, щоб туди потрапити.

Нехай усім нам у цьому допоможе заступництво Пресвятої Родини – Ісуса, Марії, і особливо св. Йосифа – пам’ять якого вшановуємо у цю неділю; так як він захищав Ісуса від небезпеки – і нас може оберігати від засідок і хитрощей лукавого. Недаремно Святіший Отець цей рік проголосив роком св. Йосифа. Вартує мати набожність до св. Йосифа і часто поручатися його опіці. Амінь.
Отець Назарій ЛАНЬКО