1451
 Всечесний отче Дмитре!
Від щирого серця вітаємо Вас з днем народження!
Дякуємо Богу за дар Вашого життя, за Ваше служіння, за зерна любові, милосердя, віри і надії, що засіваєте у наших серцях!
Зичимо Вам міцного здоров'я, радості і миру у серці, твердості у вірі, ревності у любові, щедрих Божих
Благословень та опіки Божої Матері! Із словом Божим Ви прийшли у світ, Щоб за собою нас вести незрадно. Для Вас сьогодні – і пісні, і цвіт, І людська шана – щира і доланна. Хай образ Божий у душі сія, Христова віра множиться з роками, Хай Ваше добре й дороге ім’я Як символ миру буде поміж нами. |
 З глибоким сумом повідомляємо, що 21 травня 2013 року внаслідок раптового погіршення стану здоров’я зупинилося серце владики Миколи (Сімкайла), Єпарха Коломийсько-Чернівецького: повідомили у прес-службі Коломийсько-Чернівецької єпархіїЖиттєпис владики Миколи (Сімкайла) Микола Сімкайло, син Михайла та Анни, народився 21 листопада 1952 року в м. Караганді, де відбували заслання його батьки за участь в УПА. У 1963 році, коли батьки повернулися в Україну, вступив до Підпечарської восьмирічної школи, яку закінчив 1967 року. У 1967-1969 роках навчався в Угорницькій середній школі. Відтак вступив до Івано-Франківського технічного училища № 1, після закінчення якого здобув фах слюсаря-ремонтника промислового обладнання (до жодного вищого навчального закладу як "син націоналістів" не міг вступити). Родина Сімкайлів була близько знайомою з єпископом підпільної УГКЦ Павлом (Василиком), який часто відправляв Богослужіння в їхній хаті. Бачачи ревність у духовному житті Миколи та Григорія (молодший брат), владика Павло ознайомив їх зі становищем УГКЦ і запропонував стати священиками. Відтоді, до і після виконання військового обов’язку, брати почали наполегливо студіювати богословські науки в підпільній духовній семінарії. |
 18 травня
2013 року парафіяни, спільнота ‘Адонай’ з парафії церкви
Святого Миколая і усі бажаючі з різних міст пішою прощею вирушили до Унева . Ця проща була незвичайною
адже проходила під гаслом ,,Віра без діл – мертва,,. Окрім того ця проща святкувала
свій ХХ ювілей.
|
 13 травня біля храму Св.
Миколая м. Перемишляни пройшов ІІІ фестиваль «Великодні гаївки». Розпочав
фестиваль о. Віктор Мельник, привітавши усіх присутніх із початком фестивалю та
побажавши активної участі у ньому. Вже третій рік поспіль фестиваль
організовують священики церкви Св. Миколая та Перемишлянська ЗОШ І-ІІІ ст. №2
ім. о. О.Ковча. Окрасою фестивалю була велика писанка, яка милувала око усім
присутнім. |
 У травні коли прилітають пташки, оновлюється природа, легкий, весняний вітерець приносить на День Матері.Це свято схоже на ніжну,пахучу травневу квітку, від якої не хочеться відводити очей.Це свято прийшло до нас в Україну з США, його заснувала американка Анна Ждарвіс. У травні 1905р. вона втратила свою матір,це дуже засмутило її ,вона була дуже довго у великій жалобі.Тоді у неї виникла думка присв'ятити цей день усім матерям світу. Анна ще довго клопоталася аби Свято Матері стало офіційним святом.Згодом президент Вудро Вільсон ухвалив постанову когнресом , за яким Свято Матері відзначалося у другу неділю травня.У цьому ж році 43 країни приєдналисЬ до його святкування в цьому числі і Україна. День Матері також має релігійний характер, оскільки за церковним календарем місяць травень присвячується Матерій Божі. На довго це свято було забуте, але згодом воно відновилося. |
 «Христос воскрес!» —
співає небо.
Христос воскрес! — радіти треба. І
радість наших голосів Христос
воскрес! — Ось перемога! Христос
воскрес! — Нам є надія. І теж Ісуса прославляємо |
 З 3 на 4 травня молодь нашої парафії, спільнота
''Адонай'' присвятили ніч молитви для Ісуса.Перебуваючи біля гробу Господнього
діти читали Діяння апостолі,співали страсні пісні, молились різні
молитви.Кожний з присутніх зумів ще більше пізнати Ісуса,того який з великої
любові віддав життя за кожного з нас.
|
26 квітня у нашому храмі відбулась щорічна Хресна дорога ненародженої дитини. Провадила її спільнота ''Адонай". На кожній стації можна було почути про життя дитини у лоні матері; про те, як це дитя прагне до життя, але батьки роблять інший вибір...
Ісусе, дай силу матерям повстати з падіння в злій думці проти життя ненародженої дитини, через твій біль піднятися під тягарем хреста.  Життя – дорогоцінний Божий дар,
За те прости нас і помилуй, Боже. |
 З ласки Божої та на запрошення о. Віктора,
адміністратора храму св. Миколая з катехитичною місією на парафії перебували
сестри Воплоченого Слова з м. Івано-Франківськ. На протязі двох днів, 18 та 19 квітня, четверо сестер провели ряд катехитичних зустрічей в Перемишлянській СШ №2 ім. о .Еміліяна Ковча та безпосередньо у парафії. Зустрічі проходили в школі для учнів усіх класів, де сестри намагались в доступний та цікавий спосіб обговорили теми: «Покаяння і Сповіді» - для молодших класів та «Головні гріхи і протилежні їм чесноти» - для старших. Також учні старшої групи стали учасниками цікавої та пізнавальної гри «У пошуках скарбу». В храмі сестри заохотили дітей до розважання над умовами доброї сповіді християнина, питанням послуху та покори в духовному житті та та сенсом страждань Ісуса Христа і простими способами полегшення Його болю нашими зусиллями. Також завдяки сестрам, учні переглянули документальний фільм, що презентував згромадження Воплоченого Слова та їхню місійно-катехитичну діяльність.Опісля була проведена спільна Хресна Дорога. Веселі забави, ігри, конкурси та щирі релігійні
пісні щоразу ставали приємною окрасою катехитичної місії сестер, що намагалися
поділитися своїми знаннями, досвідом та вірою. |
 Згідно доброї і давньої традиції в парафії св. Миколая м. Перемишляни
відбулись Великопосні реколекції, що припали цього року на п’ятий тиждень Св. Чотиридесятниці.
На протязі 5 днів: з 15 до 19 квітня включно духовні науки провадили
отці-монахи Студійського Уставу Святоуспенської Унівської Лаври. Цьогоріч з
нагоди проголошення 2013 року Роком віри отці розважали властиво над місцем і
змістом віри в житті християнина. Свої науки духовні отці базували на досвіді
Отців Церкви, намагаючись кожного (від малого до великого) заохотити
переглянути свою віру та зрозуміти її важливість і призначення. Щовечора всі
охочі чисельно збирались на богослужіння та науки, користаючи одразу ж звичайно
з можливості оживити свою віру через Сповідь та Причастя.
Хочеться щиро подякувати отцям: Роману, Йосафату,
Пантелеймону, Віталію, а особливо отцю-ігумену Теодору Мартинюку, що радо
відгукнувся на запрошення о. Віктора адміністратора та о.Дмитра сотрудника парафії Св. Миколая.
Висловлюємо щирі сподівання на успішну подальшу співпрацю з отцями-студитами та
віримо, що слова їхньої віри, переданої нашим парафіянам, плекатимуть живу віру
в Бога в серці кожного, що мав ласку взяти участь в цьогорічних реколекціях. |
