238
 7 - 8 березня молодь спільноти "Адонай" приймала участь у реколекціях в Свято-Успенській Унівській Лаврі. Кількість учасників становила 11 осіб. Духовні науки проводив о.Віталій Гулич, сотрудник парафії м.Перемишляни храму св.Миколая. |
 Сьогоднішній уривок Євангелія Неділі Блудного сина незадовго до початку Великого Посту розкриває таємницю покаяння. Зворушлива розповідь про батька і двох синів є відображенням наших стосунків з Богом і ближніми. |
 Чи знаєте ви, скільки молитов згадується в Біблії ? А скільки з них отримали відповідь? Цікаві факти про молитви в Біблії. Це варто знати! |
 З кожним роком ми все рідше згадуємо події, які відбувалися на Майдані у 2013-2014 роках. Всі ми розуміємо, що не треба жити минулим, а треба йти тільки вперед, але ми обов‘язково маємо пам‘ятати про тих людей, які тоді загинули - про Небесну сотню... |
|
Храм – це особливе місце зустрічі людини з Богом… А також місце зустрічі нас, людей. У неділю, 7 лютого, за запрошенням отця Віктора Мельника спільнота "Адонай" відвідала з вертепом церкву Преподобної Параскевії у селі Подусільна. Спершу, спільно з парафіянами, адонайці взяли участь у Божественній Літургії, а після її закінчення розпочали різдвяне дійство. |
12 років тому 22 січня 2009 року було засновано дитячо- молодіжну спільноту, при парафії св. Миколая Чудотворця, "Адонай". Усі ці роки спільнота розвивалася і вдосконалювалася. Молодші адонайці підростали, а старші завжди знаходили можливість допомагати їм і так продовжується надалі. За цей час учасники спільноти проводили безліч таборів для молодших і старших дітей. |
 Свідомо, чи несвідомо ми є злучені з Ним. І Він є наше буття. Не тільки наша родина, Він є ми самі. Так близько Він є. Його дух – це дух любові і прощення. Як ми грішимо, Він ніколи не відходить від нас. Ми відходимо від Нього. Каємося – приходимо назад. Але Він ніколи не перестає любити. |
 Маємо на Божественній Літургії як завжди два читання з Божого Слова, пригляньмося, про що вони і до чого закликають… |
 У Малій Азії, в провінції, що звалася Кападокія, в головнім її місті Кесарії, проживала багата, благочестива і всіма християнськими чеснотами сяюча родина, на котрій спочивала велика ласка небесна. Голова тієї родини звався Василій і був він славним адвокатом. Жінка його звалася Емілія. Поблагословив їх Господь Бог діточками, бо мали вони п’ять дочок, з яких найстарша звалася Макрина і яка посвятила життя своє на службу Господа Бога, жила і померла в монастирі, який вона заснувала разом зі своєю матір’ю. |
