-
-
-
9 червня діти парафіяльної катехитичної школи, що готувались цього року до першої Святої Сповіді, молодь спільноти «Адонай», монахині Студійського Уставу сестра Лілія, сестра Сузанна та отець Віктор мали чудову поїздку до с.Глиняни. -
Воспоминання Твоє, Христе Боже наш, засвітило світові день празничний, від Тебе бо рибалки училися безкровну жертву хліба й вина Тобі приносити і так творити Твоє божественне воспоминання, яке й ми празнуємо і кличемо: «Господи, слава Тобі». -
7 червня у Перемишлянах відбувся турнір з міні – футболу на Кубок о.О.Ковча серед священиків. Участь у турнірі прийняло 4 команди. -
Святі апостоли молитвою і постом готувалися до Зіслання Святого Духа. Вони багато молилися й постили, доки почали проповідувати святе Євангеліє. Після молитви й посту вони висвячували нових пресвітерів на апостольську працю, як це читаємо в Діяннях апостолів: "Вони настановили їм по церквах пресвітерів, а після молитви й посту, передали їх Господеві, в якого ті увірували” (14, 23). Святий Йоан Золотоустий свідчить, що "апостоли майже завжди постили” (Бесіда. 57, на св. Мт. ). -
У неділю, 3 червня, в нашому храмі св.Миколая Чудотворця Архиєпископа Мир Лікійських відбулась важлива подія для учнів третіх класів та їхніх батьків. Наші діти прийняли в свої маленькі серця Ісуса Христа.
-
У суботу, 2 червня 2018 року, у Києві вже втретє відбулася Всеукраїнська хода на захист прав дітей і сімей відповідно до заклику Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій. В ході взяли участь приблизно 10 тисяч вірних різних релігій та конфесій, які прибули з усіх куточків України. Серед них були 150 вірних Стрийської єпархії з різних парафій, працівники Єпархіального інституту душпастирства подружжя і сім’ї свв.. Йоакима і Анни. Організувала дану поїздку Комісія у справах родини Стрийської єпархії під керівництвом о. Тараса Костика, голови Комісії. -
Наш час дещо нагадує рослину з оранжереї: його можна цілий рік вирощувати і розмножувати, щоби постійно споживати його розкішні плоди. Перша добра новина: час теж можна «розмножувати» — і без особливих зусиль. Друга, теж непогана: час розмножується головно заощадженнями. Ось кілька порад від «садівників». -
Наша віра потребує постійної підкріплення. Адже, якщо її не підживлювати, вона стає поверхневою і слабкою. Та все ж, ми часто нехтуємо дорогоцінним даром Божого слова в нашому повсякденному житті.
Цей простий список стане спонукою більше свого часу присвячувати Божому слову. -
Буквально за лічені хвилини в нашому житті може змінитися багато що. Це, зокрема, підтверджує Наталія Сиротич, практикуючий психолог, керівник Центру роботи з дітьми та молоддю «Карітасу Київ». Вона щодня допомагає родинам переселенців зі сходу України та сім’ям, що потрапили у скрутні життєві обставини. Наталія поділилася з «Українською правдою. Життя» своїм досвідом та розповіла, як дорослим завжди знаходити спільну мову зі своїми нащадками. -
Дуже слушну річ сказав один психолог пані, яка гірко перераховувала, чого у неї немає:
- Справжніх друзів немає. Доброї зарплатні немає. Машини пристойної немає. Квартири гідної немає. Молодості вже немає. І надії немає все це отримати коли-небудь. -
Якось запитали у Сократа, чи знає він, що про нього говорять люди ....
Зачекай, сказав Сократ. Перш, ніж ти мені розкажеш, що про мене говорять люди, просій ці балачки через три сита.
-
На одному з пагорбів росли три дерева. Одного разу вони розговорилися про свої надії і мрії.Перше дерево сказало: «Коли не будь я хотіло би стати шкатулкою для скарбів. Мене заповнили б золотом, сріблом і дорогоцінними каменями. Мене прикрасили б різьбленням, і кожен би бачив мою красу».
Друге дерево сказало: «Я хотіло би стати потужним кораблем. Я перевозило б царів і цариць по хвилях в усі куточки землі. Всі відчували б себе в безпеці через мою міцність».
Третє дерево сказало: «Я хотіло би вирости і стати найпотужнішим і високим деревом у лісі. Люди б бачили мене на вершині пагорба, милувалися б моїми гілками і думали б про Бога і про те, як близько я до Нього. Я стало б найбільшим деревом всіх часів і народів, і люди завжди б пам’ятали мене».
227
Наразі я вступила у найважчий період в моєму житті. Вчитель? Моя дочка, Абігейл. Моя мати завжди говорила, що діти навчають нас значно більше, аніж ми їх. Проте я не могла повірити, що це правда аж поки на світ не з’явилася моя донечка. За два роки вона допомогла мені відкрити очі на стільки нових речей. Я дізналась набагато більше про себе та про те, що насправді є важливим у житті. Відтак, з огляду на те, що я її мати, я щодня навчаюсь. |
 Цієї неділі, 12 листопада, вийде друком парафіяльний часопис "Адонай". На сторінках часопису, як завжди, можна ознайомитися із цікавими подіями, що відбувалися у нашій парафії та подивитися фотографії. |
 Влада є благословенням в руках святого,І великою спокусою в руках грішника...
Коли створюється нова сім’я, чоловік і дружина набувають нові сімейні права та обов’язки, беруть відповідальність за спільне сімейне життя. Це зміна способу життя: коли двоє осіб починають жити не лише для себе, але заради добра інших членів сім’ї. |
Маленька дівчинка тримала в руках два яблука. Її мама м’яко і з посмішкою запитала свою маленьку принцесу: «Мила, ти не могла б дати своїй матусі одне з двох яблук?» |
Крок 1: Боже, стаю на ноги і дякую Тобі за це, бо тисячі людей не мають такої розкоші – прокинувшись, встати на свої ноги. То ж якщо Ти так мене обдарував – значить, маєш на мене плани. Допоможи мені бути готовим до них! |
Спершу замислись, що таке взагалі покута (епітимія) і в чому вона тобі допомагає. Ну добре, а якщо просто забув?… Спершу заспокойся, бо це не тільки з тобою таке сталося. Чи не кожному трапляється спохопитися, чи він виконав покуту, дану священиком на сповіді, а якщо ні, то яка ж вона була. Отож що робити, коли пам’ять нічого не підказує в цій важливій справі? |
|
|
|
