У неділю, що передує Великодню, ми святкуємо не просто історичну подію, а прихід Життя у місто смерті. Це не просто спогад історичної події. Це - жива зустріч.
  
     Ісус входить у Єрусалим. Не як завойовник, не в золоті й славі. А на ослі. У смиренні. З любов’ю, що йде на хрест.
     Натовп вітає Його, кидає під ноги пальмові гілки, вигукує: "Осанна!"
Але вже зовсім скоро ті самі вуста кричатимуть: "Розіпни!"
📖 Це історія про серце кожного з нас.
Скільки разів ми зустрічали Христа в радості - і забували про Нього в труднощах?
Скільки разів ми раділи Його присутності - і відверталися, коли Він ішов поруч дорогою страждання?
Освячена верба - це не просто обряд. Це знак:
  «Господи, я впускаю Тебе в своє серце. Навчи мене не бути лише серед тих, хто співає «Осанна», а серед тих, хто залишиться з Тобою на Голгофті»🙏

Стецько Іванна