Притча про виноградаря і виноградник нагадує нам біблійний опис створення світу. Автор книги Буття представляє його короткою історією тривалістю шести днів.  Важливо зазначити, що Господь творив усе своїм словом. Не менш важливим є питання: що спонукало Бога творити? Адже, з Божого Об'явлення знаємо, що Він цілком самодостатній і в Тройці Єдиний. Зв'язок між Божими Особами - це любов. 

"Так говорить Господь Вседержитель: «Оце я посилаю ангела мого, і він приготує дорогу переді мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій"(Мал 3,1)

Сьогодні Церква вшановує світлу пам'ять усікновення чесної голови славного пророка і предтечі Хрестителя Господнього Івана. Це історія про цинізм, зухвалість, ненависть, слабодухість, нерозсудливість, залежність від влади. Колективне зло протиставляється добру, воює з ним і немов би перемагає. Подібних історій як у Біблії, так і в інших письмових джерелах, можна знайти чимало. 

"І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той"(Мт.18,27)

Притчею про милосердного Царя Ісус представляє Царство Небесне. Цей вислів найчастіше переносить слухача у майбутнє, а інколи викликає більше сумнівів, ніж впевненості в тому, що Царство Небесне дійсно існує. Більше того, звідси ніхто з людей не зійшов на землю, щоб розповісти як там їм живеться після смерті. Лише Цар задля нас людей зійшов з неба, воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став людиною, щоб своїм словом об'явити правду про невидиме Боже Царство. 

"Дивні твої таємниці, Богородице!* Престолом Всевишнього ти явилася, Владичице,* і від землі на небо ти сьогодні перейшла.* Велика твоя слава сяє божественними чудесами.* Діви, з Матір'ю Царя, піднесіться на висоту!* Радуйся, Благодатна, з тобою Господь,* що через тебе подає світові велику милість"(Стих.на "Господи воззвах")

У цей світлий празник Успіння Пресвятої Богородиці ми завершуємо літургійний рік. Він був часом святкування важливих подій з життя Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, вшанування пам'яті апостолів, святителів, мучеників, преподобних чоловіків та жінок. Пригадуючи історію минулого ми продовжуємо її щоденно як історію спасіння завдяки Божій милості та благодаті. Так Господь є з нами тепер, щоб бути з нами навіки.

"В той час узяв Ісус Петра, Якова та Івана, його брата, повів їх окремо на високу гору та переобразився перед ними: обличчя його сяяло, наче сонце, а одежа стала білою, наче світло"

( Мт.17,1-2)

У події Переображення Ісус об'являє себе учням у Божественній славі,  славі "Єдинородного від Отця. Важко було людям пояснити, як Ісус зціляв хворих, виганяв злих духів, прощав гріхи, воскрешав померлих. Адже все це виходить за рамки людських можливостей. Більше того, воно належить до компетенції Бога.

"Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи євангеліє царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу"(Мт.9,35)

Поставмо собі запитання: скільки людей жило впродовж історії існування світу і скільки людей живе сьогодні? Кожен є маленьким світом, який має свою історію. Але ж людина не з'являється з нічого. Вона покликана до життя творчим Божим словом за співучастю її батьків. І це пригадує всім, що людина ще не народившись має приготоване Творцем завдання, яке їй потрібно виконати у період земного життя.