На сторінках Біблії в різних книгах як Старого, так і Нового Завіту автори використовують терміни "світло"і "темрява" застосовуючи їх для пояснення двох протилежних станів, в яких може перебувати людина. Якщо говорити про просторовий вимір, то як правило людина почувається більш комфортно і впевнено там, де є світло, ніж в темряві. Завдяки світлу краще пізнається видимий світ. Світло є запорукою безпеки людини, зокрема в нічну пору доби. Світло більш позитивно впливає на настрій людини.

Та я на те прийшов, хрестячи водою, щоб він був об'явлений Ізраїлеві"(Ів.1,31)

Наступного дня після Богоявлення Церква урочисто згадує чесного і славного пророка і предтечі Господа нашого Ісуса Христа Івана Хрестителя. Якщо проаналізуємо його життєву історію, то можемо відчитати в ній вміння жити з Богом. Хоч Іван був пророком, але не безгрішний. З власної волі він пішов у пустиню, де жити значно складніше і небезпечніше. Він добровільно обмежував себе в життєвому комфорті, у їжі. 

"І пролунав голос із неба: "Це Син мій улюблений, що його я собі вподобав. Його слухайте!" (Мт.3,17; 17,8)

"Голос вопіющого в пустині: "Готуйте дорогу Господеві, вирівняйте стежки його"(Мк.1,3)

Нерідко серед людей можна почути вислів: "Треба спішити жити, бо життя коротке і дається лише один раз". Досвід нас вчить, що поспіх не завжди корисний, а інколи шкодить. У поспіху втрачається теперішнє, яке найцінніше. Як правило у поспіху людина живе майбутнім, а отже, нереальним життям. Від поспіху людина раніше втомлюється, частіше стресує, втрачає впевненість у собі, більше помиляється, навіть, непомітно для себе, потрапляє в залежність.

"Як сповнилось вісім днів, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус, ім'я, що дав був ангел, перше ніж воно зачалося в лоні"

Подія обрізання Господа нашого Ісуса Христа об'являє три важливі істини: перша - як Законодавець сумлінно виконує закон,  друга - обрізання як обряд є видимим знаком приналежності до Божого народу, а третя - ім'я Ісус вказує на післаннициво цього дитятка - Він є Сином Всевишнього і зійшов на землю, щоб спасти світ від неволі гріха.

У неділю перед Різдвом Христова Церква згадує святих отців. Сьогоднішнє читання Апостола, уривок послання до євреїв, дає нам відповідь: яких саме отців ми згадуємо. І тут ми мали можливість почути про Авраама, Ісаака, Якова, Мойсея, про старозавітніх пророків, як рівно ж і про тих Богу вірних людей, які  жили також і в період Нового Заповіту і засвідчили свою віру ціною власного життя-мученицькою смертю.

"Бо багато покликаних, та мало вибраних"

Сучасний світ у своєму розвитку пропонує дуже багато сучасній цивілізовані людині. Настільки багато, що людина інколи губиться в тому, а що для неї є найкраще? Бо все є дуже добре, але чи все те, що пропонує світ у своїй сутності є тим добром, котре може послужити для майбутнього життя людини. Людина завжди є однією і тією самою, чи тисяча років тому, чи дві, чи людина сьогодні, чи людина майбутнього.

"Коли Бог хоче, то змінюється і лад природи"

Боже Провидіння - це сповнення Божого Задуму в конкретному місці та часі за активної участі людини, вибір якої співпадає з волею Бога. Боже Провидіння вказує на співпрацю людини з Богом, на її згоду прийняти чи виконати Його волю. Божий задум не завжди відповідає бажанням і сподіванням людини, але його реалізація завжди буде найкращим добром для неї.