• бесплатная dle
  • ,
  • форекс портал
    » » Великоднє послання духовенству, монашеству та вірним Стрийської єпархії УГКЦ

    Великоднє послання духовенству, монашеству та вірним Стрийської єпархії УГКЦ

    Великоднє послання духовенству, монашеству та вірним Стрийської єпархії УГКЦ

    «Віруємо в того, хто воскресив із мертвих Ісуса,
    Господа нашого, що був виданий за гріхи наші
    і воскрес для нашого оправдання». Рим. 4, 24-25

                   Христос Воскрес!

    Вже минає п’ятий рік відколи зовнішні та внутрішні недруги намагаються винести вирок «пилатового суду» над свободою нашої Батьківщини. Саме в такі драматичні сутінки нашого сьогодення вривається вічно молоде, життєдайне світло Христового Воскресіння.

    Сьогодні воскреслий із мертвих Христос провіщає нам усім: «Мир вам» (Ів. 20, 19). Радіймо, бо Предвічний Отець, (Мт. 22, 32) через хрест та воскресіння свого Сина Ісуса Христа примирив зі собою світ (пор. 2Кор. 5, 18-19).  Він скасував ворожнечу породжену гріхом і запевнив нам безсмертя. Воскреслий Господь відкриває нам вхід до вічності, щоб ми стали сопричасниками Божественної природи. (пор. 2Пт. 1, 4). Тим-то радісна звістка Великодня несе в собі таємницю та виклик: вона одночасно полонить і бентежить нас п’янким запрошенням вдихнути неймовірну свіжість повноти нового життя.

    Природа історичної події воскресіння є настільки далеко за горизонтом нашого пізнання і досвіду, що мимоволі виникає запитання: а що ж означає «воскреснути з мертвих»? Зрештою, якщо б одна людина і воскресла, то це, по суті, мало б мати для нас якесь значення?

    Христове воскресіння однак є подією, радикально відмінною від будь-яких інших подій усієї історії людства. Воно привносить у наше життя цілком нову якість, бо є вічним Божим «сьогодні», котре стоїть над реаліями світу. Воскресінням Христа Бог промовляє останнє животворне слово до світу гніву та гріха, і ніхто та ніщо не може його заперечити. Саме тому є необхідність істотнішого розуміння суті цього великоднього таїнства, щоб не проживати його лише на рівні наших почуттів або обмежити банальним частуванням. По-справжньому пізнати і прийняти його новизну ми можемо лише вірою. Її спасительна сила та динамізм родяться та кріпнуть передовсім у зустрічі з воскреслим Спасителем. Лише він є джерелом нового життя та посідає повноту істини, пізнаючи яку, ми об’являємо сутність нашого покликання та послання.

    Святкуючи нині священний світанок нової історії людства, ми занурюємося у таємницю ночі, коли Світло Господнє прийшло в світ і «прийшло до своїх, та свої його не прийняли», (Ів. 1, 11)але згасили у Велику п’ятницю. Христовим воскресінням це Світло Бог знову засвітив, заполонивши пітьму світу сходом «Сонця правди» (Воскресний канон 4 пісня). Воскресивши з мертвих Богочоловіка Христа, Господь остаточно і невідклично уділився своєму створінню та прийняв його до есхатологічної повноти. Воскресіння є Божою печаттю на ділі відкуплення світу, тому все, що відбудеться, є лише продовженням та об’явленням того, що було звершено великоднього ранку.

    Новозавітна пасхальна програма спасіння є проголошена словами Христа: «Я прийшов, щоб мали життя і мали його в достатку» (Ів. 10, 10). Досвід цього життя передає ісповідь ап. Павла: «Для мене бо життя – Христос», тому «Живу вже не я, а живе в мені Христос» (Гал. 1,21; 2,20). Ця ісповідь є формулою воскресіння в часі, формулою християнської свободи. Вона є формулою життя, здатного протистояти усім ідеологіям насильства, маніпуляції людиною, корупції, жадобі до панування і споживацтва. Якщо ми приймаємо її за свій життєвий принцип, то напевно будемо здатні перетворювати світ.

    Започаткований Христовим воскресінням процес обновлення створіння має вже 2000-літню історію, яка часто видається нам прикрою. Саме тому ми нераз поводимося як апостоли між Страсною п’ятницею та Пасхою. Повторюємо: «…але ми сподівалися…», і тим свідчимо, що не живемо з влитої до наших сердець благодатної сили Воскреслого; що це не він, але ми самі стаємо собі далекими. Ми обурюємося, коли Божа рука провадить нас до світла і батьківського дому тернистими дорогами та через вузенькі брами. Ми ремствуємо, і це нарікання оскаржує нас, що довіряємо похмурим сутінкам цього світу більше, ніж світлу Воскреслого.

    Однак, віра у воскресіння не припускає жодних сумнівів та легкодухості. Ставкою є наша вічність. Якщо віра у воскресіння згасає, то знецінюється буття всього суспільства, а його життя стає справжнім пеклом. Пеклом у сім’ї, пеклом у державі, пеклом між могутніми і пеклом серед маленьких.

    Та над усіма цими «гробами» особистих і суспільних драм вже майорить переможний великодній світанок. Він є знаменням того, що Владика вічного життя хоче силою свого воскресіння встати з мертвих у обличчях тих, котрі поховали надію та свою гідність.

    Тому воскреслий Спаситель не зважає на наш убогий скептицизм. Він перебуває в човні часу і одночасно стоїть на березі вічності. Шторм, який загрожує поглинути човен, є лише ознакою того, що Господь хоче підвестися – «і наступить тиша» – або буря ніжно підштовхне човен часу до берега вічності.

    Христос вступає у тужливі очікування наших сердець, щоб їх наповнити пасхальною вірою та звільнити від судомного відчаю та страху за себе і майбутнє. Це його благодать оживляє в глибинах нашої свідомості віру, що життя кожного з нас містить в собі зародок воскресіння та пропозицію вічності, яка очікує пробудження. І навіть наша смерть виглядає у світлі Христового воскресіння так, мов би Бог перекладає нас з однієї своєї руки до іншої, нічого більше.

    Зрештою, колись таки настане мить і ми раптом об’явимо що він, Воскреслий, живе в нас, і що життям кожного з нас він проходить своє повернення до Отця. Господня Пасха триватиме, допоки Христос не переведе з долини сліз до небесної батьківщини увесь свій люд, об’єднаний Духом Святим у його містичне Тіло – Церкву. Вона зродилася з його смерті і воскресіння та стала «брамою до вічності» для всього людства.

    В цьому об’явленні міститься джерело нашого оптимізму. Християнський оптимізм – це великодній оптимізм, який пройшов через бурі і катастрофи та пережив смерть. Він не сподівається наївно, що «все якось буде добре», але непохитний у вірі в те, що Боже втручання навіть негативний результат та несправедливий вирок може перетворити для нас у благо. Це оптимізм, який сягає за межі ночі та імли, за межі зла і смерті та навіть долає границі часу. Оптимізм, який утверджує нашу свободу у Христі, бо своєю суттю є «вірою у воскресіння».

    Тому, у цей радісний празник Христового Воскресіння, бажаємо усім Вам, улюблені у Христі браття та сестри, тієї великодньої радості, якою звістка про воскресіння наповнила Непорочне Материнське серце Пресвятої Богородиці. Бажаємо повноти великодньої віри та великоднього оптимізму.

    Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

    З Архиєрейським благословенням,

    вл. Тарас Сеньків, О.М.
    Єпарх Стрийський

    вл. Богдан Манишин
    Єпископ-помічник

    Дано в місті Стрию
    при катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці
    у Лазареву суботу,
    20 квітня 2019 року Божого

    скачать dle 10.2 Форекс опционы

    Схожі новини

    Великоднє послання єпископів Стрийської єпархії

    Великоднє послання єпископів Стрийської єпархії

    ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ Єпископів Стрийської Єпархії УГКЦ

    Великоднє послання Преосвященного Владики Тараса Сеньківа, О.М. Єпископа Стрийської Єпархії УГКЦ

    ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ Преосвященного Владики Тараса, Апостольського Адміністратора Стрийської єпархії

    Оголошення

    для парафії

    Рекомендуємо

    відвідувати

    • Католицький Оглядач
    • Українська правда
    • Громадське телебачення
    • Офіційний сайт УГКЦ
    • ДивенСвіт
    • CREDO
    • Стрийська єпархія УГКЦ
    • Карітас України

    Популярні новини

    за останній місяць

    Трансляція

    інтернет радіо

    Radio Voskresinnya

    Radio Mariya

    Radio Dzvony

    Слухати в новому вікні