• бесплатная dle
  • ,
  • форекс портал
    » » АПОСТОЛИ ПЕТРО І ПАВЛО. ОДИН ВІДРІКСЯ ВІД ІСУСА, ДРУГИЙ — НЕ ЗНАВ ЙОГО ЗА ЖИТТЯ

    АПОСТОЛИ ПЕТРО І ПАВЛО. ОДИН ВІДРІКСЯ ВІД ІСУСА, ДРУГИЙ — НЕ ЗНАВ ЙОГО ЗА ЖИТТЯ

    АПОСТОЛИ ПЕТРО І ПАВЛО. ОДИН ВІДРІКСЯ ВІД ІСУСА, ДРУГИЙ — НЕ ЗНАВ ЙОГО ЗА ЖИТТЯЯкими були Христові учні? Їхня недосконалість не мала значення для Ісуса. Він побачив у них більше, аніж могли помітити інші. І врешті, вони виправдали цю безмежну довіру, вкладену в них. Апостоли Петро і Павло – такі різні, але такі віддані. Декілька найцікавіших фактів про тих, хто помножив мудрість Христа.

    Яким був апостол Петро

    Справжнє ім’я Петра — Симон бар-Йони (тобто син Йони).

     

    Брат Симона — Андрій став першим учнем Ісуса.

     

    Ісус одразу виділив Симона з-поміж Своїх послідовників:

    „Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти -Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», – що у перекладі означає: Петро (Скеля)" (Йоана 1:42).

    Поривчастий темперамент поєднувався в Петрі з боязкістю.

    Він був більше за інших учнів прив’язаний до Ісуса, і ця любов допомагала перемагати властиву йому легкодухість.

    Ісус вирізняє його як одного з трьох наближених учнів, беручи зі собою Петра, Якова та Івана на високу гору, яку часто ототожнюють з горою Фавор, де відбулося Преображення, і в Гетсиманію, а ще раніше до будинку Яіра, де воскресить щойно померлу доньку господаря.

     

    Христос готував для Петра особливу роль:

    „"На вашу ж думку”, – до них каже, – "хто я?” Озвався Симон Петро і заявляє: "Ти – Христос, Бога живого син.” У відповідь Ісус сказав до нього: "Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний. Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають. Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що ти на землі зв’яжеш, те буде зв’язане на небі; і те, що ти на землі розв’яжеш, те буде розв’язане й на небі.”" (Матея 16:15-19).

     

    Під час Тайної вечері, Петро у пориві обіцяв вірність до кінця:

    „"Господи”, – сказав Петро до нього, – "з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть.” А Ісус мовив: "Кажу тобі, Петре, не заспіває нині півень, як ти тричі відречешся, мовляв, мене не знаєш.”" (Луки 22:33-34).

     

    Провіщення відречення, як і опис його здійснення, міститься у всіх чотирьох Євангеліях. Розповіді Євангелістів у цьому епізоді вражають дивовижною схожістю. Є думка, що сам Петро вимагав зафіксувати той факт. Ще й так, щоб це глибоко запало всім у серця. Від глибокого відчаю і радикального кроку Петра порятували Ісуса, які він сказав незадовго до цих подій:

    „О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю, та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.”" (Луки 22:31-32).

     

    Христос не покинув свого апостола з тягарем на серці. Після Свого Воскресіння Він з’явився апостолам біля моря Тиверіадського. Під час цієї зустрічі Ісус запитав Петра:

    „Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці?» – «Так, Господи, – відрікає той йому, – ти знаєш, що люблю тебе.» Тож мовить йому: «Паси мої ягнята!»

    І знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш мене?» «Так, Господи, – відвічає йому, – ти знаєш, що люблю тебе.» І мовить йому: «Паси мої вівці!»

    І втретє йому каже: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене?» І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш мене», – то й каже йому: «Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що тебе люблю!» І каже йому Ісус: «Паси мої вівці! " (Йоана 21:15-17).

    Вважається, що цією відповіддю Петро звільнився від гріха свого відступництва. Після цього не було жодного випадку, коли б він проявив слабкість

     

    Існує думка, що останні роки свого життя Петро провів у Римі. Хоча невідомо, коли він туди прибув. Та до нас дійшло одне із послань Петра, яке було відправлене ним з Риму. Саме у Римі його арештували. Його стратили у Римі в 64 або в 67-68 році за імператора Нерона. Апостол побажав, щоб його розіп’яли вниз головою, оскільки вважав себе недостойним померти так само, як помер на хресті учитель.

    Яким був апостол Павло

     

    З формальної точки зору Павло не був апостолом — він жодного разу не зустрічався з Христом під час його земного життя. Він увірував у Христа вже після Вознесіння Господа.

    Павло (до навернення у християнство його звали Савлом) був фарисеєм і лютим гонителем перших християн. Він згадується в Діяннях Апостолів у сцені побиття першого християнського мученика Стефана. На той момент Павло був занадто молодий для участі в екзекуції і просто перебував на місці скоєння злочину.

    Ісус явився йому в сліпучому світлі, коли Павло прямував у Дамаск, щоб схопити і розправитися з тими, хто прославляв ім’я Господа.

    „Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба, і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?» Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я – Ісус, що його ти переслідуєш. Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити.»" (Діяння 9:3-6).

    Відомо про 14 послань Павла, які увійшли до Нового Заповіту. В них він навертав людей у християнство.

    Та найбільшу популярність Павло отримав завдяки своїй оді любові в Першому посланні до коринтян. За це Павла називають „апостолом любові".

    „ Перевага любови

    Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний.

        Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би – ніщо.

        І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи.

        Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається,

        не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла;

        не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою;

        все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.

        Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне.

        Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо.

        Коли настане досконале, недосконале зникне.

        Коли я був дитиною, говорив як дитина, думав як дитина, міркував як дитина. Коли ж я став мужем, покинув те, що дитяче.

        Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж – обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний.

        Тепер же зостаються: віра, надія, любов – цих троє; але найбільша з них – любов."

    (1 Коринтян 13).

     

    Згідно з церковним переказом, Павло був страчений у Римі в один день із Петром. Він, на відміну від Петра, не був громадянином Риму, тож вирок був приведений у виконання за міськими стінами. Його обезголовили.

     

    Підготувала Наталія ПАВЛИШИН

    ДИВЕНСВІТ

    скачать dle 10.2 Форекс опционы

    Схожі новини

    ЧОМУ Я НЕ БОЮСЯ ЧАКЛУНІВ, ПРОКЛЬОНІВ І ВОРОЖБИТСТВА

    ПЕТРО І ПАВЛО: ДВА НЕСХОЖИХ АПОСТОЛИ

    Воскресі́ння Ісу́са Хри́ста

    Празник Господнього переображення

    Празник святих апостолів Петра і Павла

    Оголошення

    для парафії

    Рекомендуємо

    відвідувати

    • Католицький Оглядач
    • Українська правда
    • Громадське телебачення
    • Офіційний сайт УГКЦ
    • ДивенСвіт
    • CREDO
    • Стрийська єпархія УГКЦ
    • Карітас України

    Популярні новини

    за останній місяць

    Трансляція

    інтернет радіо

    Radio Voskresinnya

    Radio Mariya

    Radio Dzvony

    Слухати в новому вікні