1.В Біблії згадується 650 молитов.

1. У Святому Письмі записано близько 450 відповідей на молитви.

1. Вперше молитва згадується в Біблії у Бутті 4:26:

„І тоді почали закликати ім’я Господнє".

Раніші діалоги були ініційовані самим Богом, наприклад, Буття 3: 8-13:

„Але почули вони луну від Господа Бога, що ходив собі садом під час денної прохолоди, і сховався чоловік із своєю жінкою від Господа Бога серед дерев саду.

Тоді Господь Бог покликав чоловіка і спитав його: "Де ти?”

Той відповів: "Я чув твою луну у саді й злякався, бо я нагий, тож і сховався.”

Він же сказав: "Хто тобі сказав, що ти нагий? Чи не їв ти з дерева, що я наказав тобі не їсти?”

Чоловік відповів: "Жінка, яку ти дав мені, щоб була зо мною, дала мені з дерева, і я їв.”

Тоді Господь Бог сказав до жінки: "Що ти це наробила?” Жінка відповіла: "Змій обманув мене, і я їла.”"

 

Буття 4: 9

„Тоді Господь сказав до Каїна: "Де Авель, брат твій?” Той відповів: "Не знаю. Хіба я сторож брата мого?”"

 

1. Біблія говорить, що Ісус молився 25 раз у різний час впродовж свого земного служіння.

 

1. У Новому Завіті, апостол Павло згадує молитву (молитви, звіти про молитви, благання, бажання молитися) 41 раз.

 

1. Хоча молитися можна (і варто) у будь-якій позі тіла, в Біблії перераховується п’ять особливих поз:

сидячи (2 Царств 7:18),
стоячи (Марка 11:25),
на колінах (2 Хроніки 6:13; Даниїла 6 : 10; Луки 22:41; Діяння 7:60, 9:40, 20:36, 21: 5; Ефесян 3:14),
віч-на-землі (Матея 26:39; Марка 14:35)
з піднятими руками (1 Тимотея 2: 8).
 

1. Ісус вказує, як слід молитися Його учням:

„Раз якось він молився в якомусь місці, і як закінчив, сказав до нього один з його учнів: "Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчав своїх учнів.”

А він до них промовив: "Коли ви молитесь, кажіть: Отче, нехай святиться твоє ім’я, нехай прийде твоє Царство.

Дай нам кожного дня наш хліб щоденний.

І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.”" (Луки 11: 1-4).

Він виділяє п’ять головних аспектів:

• – щоб ім’я Господа славилося — підкреслюється Його вічна слава („Отче наш, нехай святиться ім’я Твоє");

• – щоб прийшло Царство Боже — підкреслюється Його вічна воля („нехай прийде Царство Твоє");

• – що Господь підтримує нас — підкреслюється наше сьогодення („хліб наш насущний дай нам на кожний день");

• – що Господь подарував нам прощення — підкреслюється наше минуле („і прости нам гріхи наші, як і ми прощаємо кожному боржникові нашому");

• – що Господь подарує нам порятунок — підкреслюється наше майбутнє.

 

1. Біблія згадує як мінімум дев’ять основних видів молитви:

молитва віри: „і молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться" (Якова 5:15),

• молитва згоди (також відома як спільна молитва):

„Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах" (Діяння 2:42)

• молитва прохання (також відома як прохання або благання):

„Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою" (Филип’ян 4: 6),

• молитва подяки:

„Ходімо перед нього з хвалою і піснями йому воскликнім.

Бо Господь – Бог великий і цар великий над усіма богами" (Псалом 94: 2-3),

• молитва поклоніння: „Якось одного разу, коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий промовив:

«Відлучіть мені Варнаву і Савла на діло, до якого я їх покликав.»

Тоді вони, попостивши й помолившися, поклали на них руки і відпустили." (Діяння 13: 2-3),

• молитва освячення (також відома як посвята):

„ пройшовши трохи далі, упав обличчям додолу, молившися і промовляючи: "Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише – як ти.”" (Матея 26:39),

• заступницька молитва (також відома як клопотання):

„Передусім, отже, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей" (1 Тимотея 2: 1),

• молитва в Дусі:

„Бо коли я молюся мовами, дух мій молиться, а розум мій без плоду.

Що ж, отже, робити? Буду молитися духом, а й розумом буду молитись. Буду співати духом, а й розумом буду співати." (1Корінтян 14: 14-15).

1. Слово „Амінь" (що означає „нехай буде так", „саме так", „істинно") вперше згадується в Біблії в книзі Чисел 5:22:

„Нехай оця вода, що стягає прокляття, увійде в твою утробу, щоб твій живіт опух і щоб лоно твоє зів’яло. – А жінка відповість: Амінь, амінь".

У цьому уривку Бог заповідає, щоб це слово вимовляв майбутній перед Ним.

Підготувала Наталія ПАВЛИШИН