Сьогодні наша церква стала місцем особливого спокою. Біля Плащаниці Господньої — час зупинитися і просто бути. Поки вівтарники незмінно тримають варту, оберігаючи спокій святині, наша молодь вголос читає Діяння Апостолів.
Ці рядки про віру та перші кроки Церкви наповнюють храм особливим змістом. Кожен міг прийти, присісти поруч у тиші, подумати про своє і просто побути зі Спасителем. Це моменти, коли слова зайві, бо говорить душа.