• бесплатная dle
  • ,
  • форекс портал
    » » МИ ВСІ ПОКЛИКАНІ ДО СВЯТОСТІ

    МИ ВСІ ПОКЛИКАНІ ДО СВЯТОСТІ

    МИ ВСІ ПОКЛИКАНІ ДО СВЯТОСТІІнколи, щоб краще зрозуміти своє життя, переглянути пріоритети та цінності, варто проаналізувати те, що робимо. Адже поза щоденною рутиною ми втрачаємо найцінніше — зв’язок із нашим Небесним Отцем. Про те, що потрібно для розпізнання Божої волі, що для цього необхібно робити розповів отець Віталій Козак у радіопередачі „Катехеза" на „Радіо Марія".

    — Ми всі покликані до святості. Заповідь любові Бога і любові до свого ближнього — це фундамент, на якому будуються взаємини з Богом і зі своїми ближніми. Щоб навчитися любити Бога, треба навчитися любити свого ближнього, який інший, ніж ми — з іншими думками, поглядами, пріоритетами, цінностями… Церква ставить великий і важливий акцент.

    Спробуйте нічого Бога не просити

    Звичайно, легше любити того, хто з нами згідний, хто завжди поруч, від кого можемо мати якусь вигоду. Я це не називаю любов’ю, а питанням власного інтересу. Тож не варта плутати любов і власну вигоду. Якщо говорити об’єктивно, то ми підтримуємо добрі взаємини здебільшого з тими, з кого використовуємо у власних цілях і не завжди це вигода матеріальна, а може бути духовна, емоційна. Акцент на вигоді. Я там, бо щось у перспективі можу мати від цього. Чи знаємо, якщо скажемо цій людині, що вона хоче почути, якщо поводитимуся так, як очікують, то матиму вигоду. Та в цьому нічого спільного з любов’ю нема.

    Ісусове вчення про любов завжди пов’язане з жертвою. Коли робиш щось, що тобі нічого не принесе. Любов не несе жодної вигоди. Коли подивимося на щоденне життя, то фундаменту, про який навчає Церква часто нема.

    Часто такою є наша любов і до Бога. Здебільшого наші молитви — це прохання. Ми приходимо в храм чи молимося, бо від цього щось очікуємо.

    Питання серця до серця сходить на другий план. Мені треба — я тобі дам. Часто ми з любові формуємо союз, тобто умову бартеру. Це не має нічого спільного з любов’ю.

    Спробуйте нічого Бога не просити. Дякувати, прославляти, але нічого не просити. Спробуймо спілкуватися з тими, від кого не матимемо жодної вигоди. Це не так просто і легко. Питання місця „під сонцем", власного авторитету зайняло в нашому житті певне місце. Часто навіть ті, хто працює для благочинності, працюють на власний авторитет.

    „Бог є любов" (1 Ів. 4, 8). Отож перший і найнеобхідніший із дарів — це любов. Щоб любов зростала і плодоносила, кожен має на ділі сповняти волю Бога.

    Перспективи, які пропонує Господь є іншими, ніж ті, що пропоную сам собі

    Є дві можливості будувати своє життя. Одна — згідного своєї логіки, мислення, переконань, досвіду. Адже ми часто вважаємо цей підхід дуже зрілим і потрібним у нашому житті, тому відштовхуємося від власного досвіду. Часто від старших людей можна почути: „що ти знаєш? я прожив життя". Та я завжди кажу, що вік — це не показник. Серед святих нашої Церква є багато тих, які не прожили й 20 років. Але Церква ставить їх у приклад для служіння добру. Все те, на що ми часто уповаємо, не завжди правильно, якісно і добре. Як людина стає старша — це не показник, що людина стає розумнішою, мудрішою і праведнішою. Прислів’я каже, що „гріхи молодості проявляються у старості". Тому часто люди „сидять" у цьому, шкодуючи про речі, які робили. Тому й не переживають старості в гуморі, легкості, свободі. Бо те, що було раніше, впливає на прийняття їхніх рішень.

    А є інший спосіб прожити своє життя — через слово Боже. Важливішим за те, що ми знаємо є Святе Писання. Воно говорить все, має ліки на кожну хворобу. Перспективи, які пропонує Господь є іншими, ніж ті, що пропоную сам собі.

    Коли треба робити вибір, пробую аналізувати, що говорить мій здоровий глузд і Святе Письмо. Звичайно, що нам завжди приємніше послухати себе. Та саме Слово Боже, яке дасть результат у далекій перспективі, хоча й не вкаже, як саме робити — вибір за кожним із нас.

    Та, щоб слухати Слово Боже, і я про це говорив багато разів, його треба читати, над ним треба роздумувати, ним треба жити. Це має бути, як хліб на щодень. Без цього жити вірним неможливо.

    В чому полягає воля Божа? Як її відкрити?

    Часто брати участь у Пресвятій Євхаристії, відвідувати Службу Божу і приймати Живого Христа до свого серця. Постійно молитися, тобто розмовляти з Тим, хто бажає нам добра і щастя.

    Ще одне — самозречення, тобто боротьба зі своїм „я". Діяльне братнє служіння і дотримання усіх чеснот. Прагнення працювати у спільноті.

    На жаль, є багато негативних прикладів, коли люди говорять, що віруючі, а потім щоденно обманюють. Тож замість того, щоб приносити користь, роблять кривду.

    Підготувала Наталія ПАВЛИШИН за передачею Радіо Марія

    скачать dle 10.2 Форекс опционы

    Схожі новини

    10 тез про любов від о. Юзефа Августина

    Піст – це духовна весна

    Звернення до молоді на Великий піст

    Як навчити дитину молитися?

    Я тобі - ти мені....

    Оголошення

    для парафії

    Рекомендуємо

    відвідувати

    • Католицький Оглядач
    • Українська правда
    • Громадське телебачення
    • Офіційний сайт УГКЦ
    • ДивенСвіт
    • CREDO
    • Стрийська єпархія УГКЦ
    • Карітас України

    Популярні новини

    за останній місяць

    Трансляція

    інтернет радіо

    Radio Voskresinnya

    Radio Mariya

    Radio Dzvony

    Слухати в новому вікні