До филип'ян 1

1 Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами:
2 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
3 Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,
4 і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами,
5 за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер.
6 Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.
7 Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті.
8 Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса.
9 І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,
10 щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня,
11 наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.
12 Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії,
13 бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа.
14 А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашно.
15 Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;
16 а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії;
17 а інші через підступ звіщають Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх.
18 Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й буду радіти.
19 Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,
20 через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.
21 Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.
22 А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати.
23 Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.
24 А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.
25 І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь та на радощі в вірі,
26 щоб ваша хвала через мене примножилася в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас.
27 Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,
28 і ні в чому не боячися противників; це їм доказ загибелі, вам же спасіння. А це від Бога!
29 Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,
30 маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.

До филип'ян 2

1 Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,
2 то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!
3 Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.
4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.
5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!
6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,
7 але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,
8 Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...
9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,
10 щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,
11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!
12 Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.
13 Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.
14 Робіть усе без нарікання та сумніву,
15 щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,
16 додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.
17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.
18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!
19 Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.
20 Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.
21 Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.
22 Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.
23 Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.
24 Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.
25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,
26 бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.
27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.
28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.
29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,
30 бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

До филип'ян 3

1 Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навчальне.
2 Стережіться собак, стережіться працівників лихих, стережіться обрізання!
3 Бо обрізання то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,
4 хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я,
5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.
6 Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі.
7 Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав.
8 Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа,
9 щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,
10 щоб пізнати Його й силу Його воскресення, та участь у муках Його, уподоблюючись Його смерті,
11 аби досягнути якось воскресення з мертвих.
12 Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.
13 Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду,
14 я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.
15 Тож усі, хто досконалий, думаймо це; коли ж думаєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.
16 Та до чого дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.
17 Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто поводиться так, як маєте ви за взір нас.
18 Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового.
19 °хній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне!
20 Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
21 Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.

До филип'ян 4

1 Отож, мої браття улюблені, за якими так сильно тужу, моя радосте й вінче, так у Господі стійте, улюблені!
2 Благаю Еводію, благаю й Синтихію думати однаково в Господі.
3 Так, благаю й тебе, товаришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Євангелію помагали мені та Климентові й іншим моїм співробітникам, яких імення записані в Книзі Життя.
4 Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!
5 Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько!
6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.
7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.
8 Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!
9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те! І Бог миру буде з вами!
10 Я вельми потішився в Господі, що справді ви вже нових сил набули піклуватись про мене; ви й давніш піклувались, та часу сприятливого ви не мали.
11 Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю.
12 Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.
13 Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.
14 Тож ви добре зробили, що участь узяли в моїм горі.
15 І знаєте й ви, филип'яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви,
16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня.
17 Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу.
18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну.
19 А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.
20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амінь.
21 Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.
22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з кесаревого дому.
23 Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь.