Церква як Містичне Тіло Господа Ісуса, на кожному історичному етапі, була завжди поживою для голодного світу, який безжалісно зжирав поодинокі члени Тіла Христового – мучеників усіх часів…
Інстинкт самозбереження ніхто не відміняв, а інстинкт самозбереження, спровокований духовним голодом, у рази сильніший від фізичного голоду. Тому нам, які усвідомлюють Кого їмо у Євхаристії, інколи може бути дуже боляче від цього. Однак через присмак неба, який відчуваємо, коли їмо Тіло і Кров Спасителя, можемо дати відчути також і світу, якому даємось на поживу.
"Я – хліб живий, що зійшов з неба. Коли хто їстиме цей хліб, житиме повіки. І хліб, що я дам, то моє тіло за життя світу”, Ів 6, 52.
Отець Володимир МІСТЕРМАН