• бесплатная dle
  • ,
  • форекс портал
    » » Воскресіння Господнє

    Воскресіння Господнє

    Великдень — найдавніше і найбільше свято в Україні, яке символізує Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день його після смерті. Цей день також називають Пасхою. Назва походить від старозаповітного іудейського свята Песах, яке відзначали в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. У західно-слов'янських мовах назва «Пасха» перекладається як «Велика ніч»: чеською «Velikonoce», а польскою «Wielkanoc», у болгарській (південно-слов'янській мові) – «Великден».
    Легенда зазначає, що «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…»

    Існує також думка, що свято Великодня з’явилося сім тисяч років тому і було пов'язане з язичницькими культами (Великий День хлібороба). Ще до хрещення Русі наші пращури на весняне рівнодення святкували – Великдень Дажбожий.

    У нашій країні Пасху почали святкувати наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. Це весняне свято символізувало прихід весни, пробудження природи від зимового сну, перемогу життя над смертю, свято подружньої любові та злагоди в родині. 

    Дату Великодня врегулював Перший Вселенський Собор у Нікеї 325 р. До цього кожна помістна Церква святкувала Великдень у різні дні, інколи навіть із євреями. Тож Нікейський собор постановив, що не вільно християнам і євреям вшановувати Великдень в один день.

    Це свято повинно припадати на першу неділю після першої весняної повні місяця. Якщо станеться так, що в цю неділю є і єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. Щоб уникнути помилки при визначенні Великодньої неділі, постановлено також, що єпископ Олександрії повинен повідомляти дату Пасхи щороку наперед. 

    Православна та греко-католицька Церкви дотримуються юліанського календаря. Відповідно до нього складають і пасхалії. Римо-католицька церква у 1582 р. перейшла на новий календар (відомий під назвою «григоріянський», або «нового стилю»), запроваджений папою Григорієм XIII. У зв'язку з цим було створено й нову пасхалію. За григоріанським календарем весна починається на тринадцять днів раніше від юліанського, внаслідок чого виникає різниця у датах святкування Великодня. Також трапляється, що в католицькій Церкві Великдень збігається із єврейською Пасхою, хоч це й суперечить постанові Нікейського Собору. Разом із католиками Великдень за новою пасхалією святкують і західні протестанти. Православні ж усіх Церков дотримуються постанов Нікейського Собору.

    До Пасхи віруючі готуються сім тижнів Великого Посту (седмиця) – одного із найсуворіших постів. Саме стільки часу провів у пустелі Ісус Христос перед тим, як його розіп'яли. Вважається, що у ці дні людська душа повинна «прислуховуватися» до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. 

    На свято Воскресіння Господнього здійснюється найурочистіше богослужіння: пасхальна полуношниця, хресний хід із запаленими свічками навколо церкви та радісна ранкова Літургія. Увесь тиждень перед Пасхою називається Страсним. У Великий четвер (на Страсному тижні), за народною традицією, ще називають «чистим», у церкві ввечері читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових. У цей день кожна православна людина намагається духовно очиститися і причаститися. 

    Страстний Четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері розділив святкову трапезу. 

    У Страсну п'ятницю згадуються страждання і смерть Ісуса Христа. В цей день виносять плащаницю (великий кусок тканини, у яку було загорнуто тіло Христа). В цей скорботний день не можна їсти. 
    Велика субота — день смутку та підготовки до великого і світлого свята Воскресіння Христового. У давні часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. В пам'ять про це в Страстну Суботу святять їжу. 

    У ніч Воскресіння Христа, проводиться великодня Служба Божа, люди освячують паски та яйця. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скороме», тобто їсти непісні страви. Багатий пасхальний стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.
    скачать dle 10.2 Форекс опционы

    Схожі новини

    Правила посту в Українській Греко-Католицькій Церкві

    Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

    Правила посту в Українській Греко-Католицькій Церкві

    Успенський піст - Спасівка

    ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ Блаженнішого Святослава

    Оголошення

    для парафії

    Рекомендуємо

    відвідувати

    • Католицький Оглядач
    • Українська правда
    • Громадське телебачення
    • Офіційний сайт УГКЦ
    • ДивенСвіт
    • CREDO
    • Стрийська єпархія УГКЦ
    • Карітас України

    Популярні новини

    за останній місяць

    Трансляція

    інтернет радіо

    Radio Voskresinnya

    Radio Mariya

    Radio Dzvony

    Слухати в новому вікні