Найцінніше, що у нас є - це життя. Цей дар ми отримуємо від Бога і лише Він може його забрати. Але, нажаль, чимало людей не усвідомлюють цього і вважають, що вони мають право розпоряджатися життям багатьох на власний розсуд.

21 березня 2014р. у нашому храмі відбулася Хресна Дорога Ненародженої дитини, яку організували і провели спільнота «Адонай» та церковний хор.

«Хто прийме цю малу дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає; а хто Мене приймає, той приймає Того, хто Мене послав: бо хто найменший поміж усіма вами, той великий. Блаженні милосердні. Все, що ви вчинили одному з отих найменших Моїх – ви Мені вчинили. Хто прийме цю малу дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає.». Саме з таких слів розпочалась Хресна Дорога Ненародженої дитини. На кожній стації парафіяни розважали про біль ненародженої дитини у порівнянні з болем і стражданнями Ісуса.

По закінченні Хресної Дороги о.Віктор звернувся до вірних зі словом наголосивши, що слово має надзвичайно велику силу: Бог Своїм словом творить життя, а людина, шляхом маніпуляцій, своїм словом його знищує.

Маємо надію і будемо молитись, щоб навернулись ті, які свідомо чинять тяжкий гріх.

Не вбивай мене, мамо, бо я твоя кровинка.

Не вбивай мене, рідна, бо я твоя дитинка.

Я ще в лоні твоєму, але я вже жива.

Не бери, моя люба, ти на душу гріха.

Я виросту гарна тобі помічниця,

І слухатись буду, і добре учиться.

Не вбивай мене, мамо, я тебе слізно прошу,

Не вбивай свою доню, свою рідну, хорошу.

Хто догляне тебе, як ти будеш старенька?

Я, моя найдорожча, Богом обрана ненько.

Я буду за тебе до Нього молитись,

А ти ще колись будеш мною гордитись.

Ми мусимо, мамо, всі біди здолати,

На моєму весіллі ще будем гуляти.

Із мене колись буде добра матуся,

Із тебе — турботлива, ніжна бабуся.

Я знаю, що важко тобі нині жити.

Ми мусимо, мамо, це все пережити.

Ми будем веселі, здорові та дужі.

Не вбивай мене, мамо, прошу тебе дуже.