Тарас Григорович Шевченко – українець рівних якому наша земля не мала. Доля Тараса і доля України – невіддільні. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме пророче слово. Березневі шевченківські дні для кожного українця переплітаються у вінок синівської любові до нашого духовного батька, людини – велета, апостола правди і свободи, котрий все життя поклав на вівтар служіння своєму народові, його захисту і возвеличенню.

   З нагоди 201-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка у м.Перемишляни відбулися урочисті заходи: покладання квітів до пам’ятника Великому Кобзарю спільна молитва, промови та святковий концерт. Вшанувати Кобзаря зібралося багато перемишлянців, серед них найбільше молодих людей, які у своїй шкільній програмі вивчають вірші Шевченка і за допомогою учителів аналізують їх та шукають паралелі із сучасністю.

  Нехай в кожному нашому домі лунає і вивчається слово Кобзаря, нехай святе поетове слово об’єднає всіх українців, не залежно від їх поглядів та переконань. Пам’ятаймо його заповіт: бути єдиною, дружньою родиною.