613
 9 квітня в нашому храмі братство Матері Божої Неустанної Помочі провело Хресну дорогу. |
 2 квітня в нашому храмі, спільнота подружніх пар, провела Хресну Дорогу. 14 родин роздумували над терпіннями і смертю Господа нашого Ісуса Христа, а також над дорогою спільного подружнього, родинного життя, яким ми з вами крокуємо. |
 Якщо вся увага людей не буде опиратися на позитивній логіці «посту для», то здається ми так і носитимемо у собі депресивне покутництво, як «ярмо рабів», а не благословенну і радісну можливість «дітей Божих», а наші лікарні таки далі прийматимуть горе-посників у світлий день Пасхи з харчовими і алкогольними отруєннями. |
 26 березня у нашому храмі спільнота «Адонай» проводила Хресну дорогу для молоді. Текст був сповнений глибокого змісту, співпереживання та слів, які залишили слід в серці кожного. Учасники вклали у свої слова частинку душі, тому ця Хресна дорога дала змогу нам переосмислити своє життя та пороздумувати над власними вчинками. |
 Життя – це не автомагістраль, якою ми проносимося на величезній швидкості, прямуючи до окресленої мети. Хоч і не мінне поле, де кожен крок повинен бути виваженим та осмисленим. Воно є чимось середнім, де не уникнути сумнівів, але і без впевненості та внутрішнього стержня не вижити. 25 березня 1944 року у німецькому концтаборі Майданек помер громадський діяч, капелан УГА, патріот і греко-католицький священик Омелян Ковч. Перечитуючи його біографію, надзвичайно непросту й трагічну, розумієш, що стержень він мав! А з тим – і впевненість, що все робить вірно. Очевидно, саме це й додавало йому незламної волі та енергії, щоб у надскладних обставинах дарувати ближнім надію, служити їм та Богові до останнього. Епіграфом до житті о. Омеляна можуть бути слова кардинала Любомира Гузара: "Був сином і священиком одного народу, загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього народу”. |
 Що робити з непотрібними або зіпсутими освяченими речами? Як утилізувати старий хрест із гробу? Що зробити з порваною вервицею або іншими речами із побожними мотивами? |
 Ми входимо в перші дні Великого посту. Це щось неймовірно. Це коли ми десяту частину свого життя пробуємо віддати Господеві. Проблема в ому, як у ці 40 днів бути більше з Богом, переглянути своє життя. |
|
 "70 років тому дехто думав, що це кінець нашої Церкви. Але мені здається завдяки тому, що сталося тоді, ми ожили, скріпилися. І при Божій помочі зможемо краще служити нашому народові”, – Любомир Гузар, Архиєпископ-емерит |
