• бесплатная dle
  • ,
  • форекс портал
    » Різдвяне послання духовенству, монашеству та вірним Стрийської єпархії УГКЦ

    Різдвяне послання духовенству, монашеству та вірним Стрийської єпархії УГКЦ

    --- 5-01-2021, 21:48 90

    Різдвяне послання духовенству, монашеству та вірним Стрийської єпархії УГКЦ

    Христос Рождається! Славімо Його!
     
    «Тому Господь сам дасть вам знамення:
    Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить,
    і дасть ім’я йому: Еммануїл, тобто з нами Бог» (пор. Іс.7,14)
     
    «З нами Бог!» Ці слова пророцтва Ісаї були виголошені за 700 років до народження Христа та здійснилися різдвяної Вифлеємської ночі. Єдинородний Божий Син дією Святого Духа прийняв людське тіло і народився дитятком від Діви Марії.

    Відтоді Бог з нами. Творче Слово Бога Отця у притаманний людині спосіб вступає у час та простір цього світу, щоб статися надією для людей, позначених печаттю смерті та своєю хресною жертвою запевнити їм нове і вічне життя у Небесному Царстві. Тому – «розумійте народи», «могутні покоряйтеся»: Всевишній Творець, якого небо нездатне обійняти, залишаючись назавжди невичерпним і таємничим, відмовляється від маніфестації своєї сили, слави та величі, щоб у втіленні свого Сина розпочати діло спасіння людства мовою знамення «сповитого дитяти, що лежатиме у яслах». У світі з’явився «Бог для нас», Бог який є нашим Спасителем, бо втіленням розділив з нами свою Божественну гідність та синівство. В цьому спочиває універсальна звістка Різдва.

    Христове Різдво – це одкровення смиренного Бога, який упокорюється і принижує себе. Бути «Словом», яке «сталося тілом» означає для нього статися людиною в усіх відношеннях. Прийнявши на себе людську природу, Господь повністю ототожнюється з людиною, з її слабкістю, з її обмеженнями та недосконалістю, і вкінці зі смертю.
    У Благовіщенні через Архангела Бог просить Діву Марію щоб її лоно стало помешканням для його Сина, а її «так» стає для нього гостинним запрошенням та сердечним вітанням. Це задає тон різдвяній атмосфері. Зазвичай саме ми маємо багато потреб, тому з вірою благаємо Всемогучого Бога про допомогу та милість. Але ще частіше, той, хто відчуває потребу в нас і очікує нашої солідарності, є сам Бог: такою є природа його всемогутності. Подібно як у Вифлеємі, Господь продовжує стукати у двері, але вже наших сердець, надіючись, що там знайдеться для нього місце і його радо приймуть. Бог хоче щоб ми його любили, проявляли йому сердечну відкритість, ніжність та щедрість. Він здатний принизити себе, жебракувати, просити, лише б ми дозволили йому замешкати у «домі нашого життя»: він прагне нашої гостинності, нашого «так», як від Діви Марії.

    Вступаючи своїм народженням в історію людства Спаситель дає запевнення, що від початку існування кожного з нас, він вірно йде поруч дорогою нашого життя. В доброму чи в поганому, Господь не перестає торкатися наших сердець своєю мудрістю, живити надію супроти всякої безнадії, та очікувати щирої взаємності. У нього безмежна терпеливість і довіра, він проживає увесь наш досвід так, ніби свій. Втілення Божого Сина є початком відкуплення людського роду, але спасіння є плодом нашої співпраці: наскільки кожен з нас дозволить Богу засяяти з глибини своєї душі.
    Тому сьогоднішня Різдвяна ніч є для кожного з нас таємничим запрошенням зазирнути всередину себе і спробувати віднайти Бога у своєму, переповненому клопотами, серці. Чи воно є для нього домом? Звичайно між домом та його мешканцями існує різниця. Але в цьому випадку вона подолана тотальною єдністю та взаємним обдаруванням між Богом, який бажає перебувати в нас, і з нами, коли даємо йому своє життя і серце за житло. Так впродовж свого туземного життя кожен з нас своєю гостинністю для Бога будує собі дім для вічності.

    Впродовж своєї історії людське суспільство зазнало багато трагедій, часто спричинених невірністю та зрадою власним фундаментальним християнським принципам. Сучасна глобальна пандемія коронавірусу теж поставила ціле людство перед фактом власної обмеженості та болюче ранить майже в усіх царинах суспільного та особистого життя. Серед таких викликів та трагедій часто сумніви, безпорадність та страх затемнюють нашу, здавалося б непохитну віру у Воплоченого Спасителя, і з її сутінків лунає запитання: Де Бог? Чому він не зупиняє все це зло?
    На це все існує одна відповідь. Спаситель не приходить для того, щоб встановити на цій землі царство, яке звільнить людей від тимчасових земних злиднів. Він є знаменням приходу нової епохи Божої присутності для людей усіх часів, всупереч кожній супротивності та скруті. Його метою є назавжди дарувати людині звільнення від гріха, влити в неї благодатну силу та прагнення долати обставини, які ведуть у рабство зла, щоб вкінці вона досягла справжній мир і остаточну свободу.

    Тому Бог був і є в кожній людині, котра терпить від несправедливості, котру пограбовано та несправедливо ув’язнено, позбавлено гідності та зрештою вбито за те, що не скорилася агресії беззаконня. Спаситель розділяє долю кожного, хто страждає, хто у своїй самотності, хворобі і безпорадності не отримує належну та гідну допомогу зі сторони тих, хто з титулу свого уряду покликаний служити, а не панувати на користь собі. Коли у суспільстві існує брак справедливості та милосердя, то воно не може не терпіти, оскільки через це в ньому найбільше терпить Господь. Від тоді, як прийшов на цей світ, Бог ніколи не міняв свого помешкання, але якраз ми систематично представляємо йому «акт про виселення» та відважуємося свавільно вказувати йому де його місце.

    У Христі Бог став людиною, щоб наповнити суттю та змістом її буття, зробити її своїм помешканням та прийняти до вічної єдності з собою. Саме тому різдвяна звістка має оживляти в нас свідомість християнської відповідальності за утвердження правди про гідність людини та освячену Божим втіленням вартість її життя, разом з терпіннями та смертю. Від свого Різдва Спаситель продовжує свою подорож історією в людських долях та серцях, збираючи в одних дрібки милосердя та доброти, щоб лікувати рани душ і тіл в інших. Він не перестає покірно стукати у зачинені двері владних і маєтних, щоб зібрати крихти з під їх столів та заспокоїти голод убогих. І все це він прагне робити через нас, коли дозволимо йому замешкати у «домі нашого життя». Щасливим є тоді той «дім», бо в ньому, як у Вифлеємських яслах, вже перебуває Вічність. В єдності з Вічним Богом спочиває справжній мир та радість, якими можемо подолати всі життєві труднощі та болі. Давайте проведемо ці Різдвяні свята у глибокій вірі, що Бог є з нами. Відкриймо йому двері «дому нашого життя», щоб закуштувати Божу близькість та щедрість його Божественної любові, з якої черпає силу наша любов до ближніх. Тоді наші Різдвяні святкування і все наше життя будуть благословенними та щасливими.
    З нами Бог! З усього серця бажаю всім Вам радісних свят Різдва Христового та Богом благословенного, мирного та щасливого 2021 року Божого. Амінь.

    Христос Рождається! Славімо Його!
    З Архиєрейським благословенням,
    вл. Тарас Сеньків, О.М.
    Єпарх Стрийський
     
    Дано в м. Стрию,
    при Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці, 
    у Неділю перед Різдвом Христовим,
    у день святої мучениці Юліянії,
    3 січня 2021 року Божого


    скачать dle 10.2 Форекс опционы

    Схожі новини

    Різдвяне послання духовенству, монашеству та вірним Стрийської єпархії УГКЦ  

    Різдвяне послання духовенству, монашеству та мирянам Стрийської єпархії УГКЦ

    Різдвяне Послання Єпископів Стрийської Єпархії УГКЦ

    Різдвяне послання Владики Тараса Сеньківа

    Різдвяне послання Владики Тараса Сеньківа, О.М. Апостольського Адміністратора Стрийської Єпархії УГКЦ

    Оголошення

    для парафії

    Рекомендуємо

    відвідувати

    • Католицький Оглядач
    • Українська правда
    • Громадське телебачення
    • Офіційний сайт УГКЦ
    • ДивенСвіт
    • CREDO
    • Стрийська єпархія УГКЦ
    • Карітас України

    Популярні новини

    за останній місяць

    Трансляція

    інтернет радіо

    Radio Voskresinnya

    Radio Mariya

    Radio Dzvony

    Слухати в новому вікні