Дорогі у Христі брати і сестри!
 
Створені на образ і подобу Божу, ми всі народилися для того, щоб виявляти Божу красу, яка всередині нас. І цей дар має кожен із нас. Особи з розумовою неповносправністю також є посудинами цієї краси. 

Центр духовної підтримки осіб з особливими потребами «Емаус», мирянський рух спільнот «Віра й Світло», з яким центр «Емаус» має спільне коріння, та інші подібні об’єднання творилися для того, щоб допомогти людям із розумовою неповносправністю віднайти в собі неповторну цінність, красу та дари, дані Богом, і допомогти відкрити це суспільству. Вони ґрунтуються на переконанні, що кожна людина, навіть з великими порушеннями, є повноцінною, унікальною особою. Вона має такі ж права, що й інші люди: передусім, право бути любленою, визнаною й шанованою як особистість і право одержати допомогу, необхідну для її духовного та особистого розвитку.

 

Дорогі брати і сестри! 

Ми, український народ, громадяни, які належать до різних конфесій, святкуємо пам’ять дарування нам світла єдиної Христової віри. Цим відзначенням вшановуємо великі Божі діла, які сталися на нашій землі 1025 років тому. Тоді за сприяння святого рівноапостольного князя Володимира у водах Дніпра-Славутича охрестилися наші предки. Діянням благодаті Святого Духа, котрий «ширяв над водами», Бог-Отець усиновив український народ, назвав його своїм «сином улюбленим» і повів у майбутнє, як колись провадив Божий народ Старого Завіту до Обіцяної землі. 

Історія Русі-України вчить нас, що саме український народ є тим новим Христовим людом, який зродився у хрещальних водах Дніпра. Це про нас молився в день Хрещення киян, час Нового Сотворення цього народу, князь Володимир, кажучи: «Христе-Боже, що сотворив небо і землю! Споглянь на нових людей цих і дай їм, Господи, пізнати Тебе, істинного Бога, як пізнали Тебе християнські країни. Утверди в них правильну й непохитну віру і мені поможи, Господи, проти диявола, щоб переміг я хитрощі його, надіючись на Тебе і Твою силу».

               
Всесвітлішим та Всечеснішим отцям, Високопреподобним і Преподобним отцям, ченцям та черницям, Дорогим та достойним мирянам Львівської Архиєпархії


Мир усім Вам у Господі та Боже благословення!

Земний шлях Ісуса Христа закінчився, але його спасенна місія продовжує жити в конкретних людських душах. Він помер на хресті, але воскрес із гробу, що його пильно стерегла підібрана первосвящениками та фарисеями сторожа (пор. Мт. 27, 65-66). Господь своєю смертю переміг диявольську смертельну темноту гріха. Страшенно змучений, скатований, дощенту обезсилений Христос швидко віддав духа в руки Небесного Отця, коли його прибитого підняли вгору на хресті (пор. Лк. 23, 46).

Йосиф Ариматейський сміливо прибув до Пилата, просячи дозволу похоронити пресвяте тіло Ісуса. Купив полотно, обгорнув мертве тіло і без жодних похоронних процесій поклав його у висіченому в скелі гробі та закрив, прикотивши великий тяжкий камінь. Свідками цього простого похоронного процесу була мала групка осіб, зокрема, Марія Магдалина та Марія, мати Йосифа. Це було, по їхньому міркуванні, тимчасове поховання. Бо після суботи Марія Магдалина, Марія мати Якова та Соломія, з купленими пахощами раннього ранку приближалися до гробу, щоб побачити тіло Господа й намастити його. Даремно журилися важким каменем, що закривав гріб Ісуса. Чомусь не думали про сторожу та печаті? Єдиний камінь був для них великою перешкодою. Незабаром ці жінки стали свідками неймовірного дива - камінь відкочений, печаті збережені, сторожа відсутня, бо втекла. «На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати» (Рм. 14, 9).



Всесвітліші і всечесніші отці, преподобні ченці і черниці, улюблені у Христі браття і сестри!

 Христос Воскрес!


«Небеса достойно нехай веселяться, земля нехай радіє,
нехай святкує увесь видимий світ і невидимий,
Христос бо воскрес - радість вічна!»
 (Стихира Пасхи)

Великодня радість впроваджує нас у глибини Пасхального таїнства, яке є основою нашої віри. Бо «якби Христос не воскрес, даремною б була наша віра» (1 Кор. 15,14). Христове воскресіння є остаточною Божою перемогою над усяким злом: людині дарується визволення з неволі диявола та відкриваються перед нею двері вічності. 
             
 Високопреосвященним і Преосвященним владикам,
всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,
преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам
Української Греко-Католицької Церкви



Христос воскрес!


 «Прийдіте, пиймо нове пиття,
 що не з каменя неплідного чудесно випливає,
 але з нетління джерела, яке виточив із гробу Христос,
 в ньому ми утверджуємось».
 (Канон Пасхи)


Дорогі в Христі!

У світлий празник Воскресіння нашого Господа свята Церква запрошує всіх своїх дітей почерпнути живу воду з «джерела нетління, яке виточив із гробу Христос». Прообразом цього пасхального джерела була відома старозавітна подія, коли ізраїльський народ, здійснюючи свою Пасху – перехід з єгипетської неволі до обіцяної землі, посеред безводної пустелі став свідком чуда: Мойсей, за наказом Бога, вдарив своїм посохом по скелі, що на горі Хорив, і з неї потекла вода – на радість і спасіння всього люду (пор. Вих. 17, 1−6). Нині настав час сповнення обітниці, яку заповідало це старозавітне чудо: камінь відвалено і з гробу Спасителя потекли життєдайні потоки божественної благодаті, які наповнюють кожного віруючого життям воскреслого Христа, преображають кожну людську душу і цілий всесвіт. Ці життєдайні потоки – це сила животворної Божої любові, яка виявилася могутнішою від злоби пекла, від гріховності людини та від самої смерті. Отримавши звістку про воскресіння, Христові учні поспішили до спорожнілого гробу Спасителя, а зустріч із живим, воскреслим Ісусом назавжди змінила їхнє життя: смуток перемінився на радість; відчуття безсилля і розпачу – на відчуття перемоги над смертю і всім, що тримає людину в рабстві гріха; страх і непевність перед майбутнім – на непогамовне прагнення поєднати всіх людей із цим джерелом вічного життя проповіддю, що «Христос воскрес»!


Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі й чистоті (1 Тим. 4, 12).


Улюблена в Христі українська молоде!

Традиційно у Квітну неділю, у день Торжественного входу Господа до Єрусалима, думаю про вас, молюся за вас та хочу звернутися до вас зі своїм словом. У сьогоднішньому святі, події тріумфу Христа в Єрусалимі, місці Його приниження і прославлення, – є особливий заклик до Божого люду. Перед усіма сумнівами, переживаннями, безнадією та відчаєм, що їх Господнім учням доведеться пережити під час Страсного тижня, коли життя поставить їх перед складними виборами і випробуваннями, Ісус Христос дає їм відчуття слави їхнього Учителя і Спасителя, яка є лише далеким відблиском тієї Божественної слави, що її вони зможуть вповні пережити лише після Його воскресіння.

Добре, коли багатство без гріха;
убозтво ж погане лиш у мові безбожника (Сир. 13, 24).



Дорогі в Христі!

У час Великого посту кожен християнин задумується, як гідно прожити цей період, дарований нам Церквою для того, щоб перемінити, поглибити і збагатити своє духовне життя. Як жити відповідно до християнських засад у світі, що ставить перед нами виклики, випробування і спокуси? Чотиридесятниця є особливою нагодою для покаяння, примирення з Богом і ближнім, відкинення байдужості, злих думок та егоїзму. Піст – це особливий час навчатися любові, – любові до Бога і ближнього. Піст – це, зокрема, час для інтенсивної молитви та діл милосердя. До діл милосердя і милостині покликані всі християни, незалежно від їхніх статків.

На початку Великого посту варто замислитися над питаннями про матеріальні блага і багатство. Ці питання для нашого посткомуністичного суспільства дикого капіталізму є суттєвими. Тягарем чи благословенням є багатство? Яка відповідальність заможних людей у суспільстві, що впадає у щораз більшу бідність? Як Церква ставиться до багатих?
               Дорога молоде!

Надходить благословенний час Великого посту – період особливої призадуми над своїм життям, пережиття страсних мук Господа, щоб гідно прийняти Його безцінний дар – відкуплення кожного з нас від гріха через смерть на хресті.

Щоб наша молодь стала тією силою, яка робить світ кращим, щоб молоді люди були Божою силою, потрібні зусилля кожного і кожної з Вас. Здійснені, щоб нам стати досконалішими та ближчими до Бога, помножені на нашу численну спільноту, вони сформують велику силу – Єдиний Молодіжний простір.

Пропонуємо Вам декілька простих порад для втілення під час Великого посту та заохочуємо до практикування і після його завершення.

Постити – це не лише відмовитись від споживання м’ясних страв, шкідливих звичок, нецензурної лексики… обмежити себе в чомусь улюбленому, а ще – обов’язково посповідатись під час Великого посту. Гартування духу, зростання у чеснотах – це покликання кожного християнина, однак саме час посту є дарунком для нас, щоб особливо дбати про своє вдосконалення.

Віднайти себе

Для того, щоб могти реалізувати заповідь любові, щоб ділитись з іншими, підтримувати їх, дуже важливо пізнати себе. Можливо, комусь це буде видаватися дивним, але завдання пізнати себе не є таким простим. Ми постійно зайняті, нам не вистачає часу, а йдучи чи їдучи до місця призначення, обов’язково вдягаємо навушники, щоб нас не засмучувала тиша. Однак без неї не можна! Тиша містить правду про тебе самого. Саме в тиші Ти зможеш послухати себе, поставити собі непрості запитання, дати на них чесні відповіді.

Що є моїм недоліком? Які мої слабкості? Де я чиню гріх? Без щирої відповіді на ці запитання Ти не зможеш зрозуміти, ким Ти є. Більше того, без відповіді на ці запитання Ти не зможеш якісно будувати свої стосунки з оточуючими і з Богом. Тому закликаємо Тебе впродовж Великого посту замість перегляду зайвої телепередачі чи проведення надмірного часу в соціальних мережах знайти місце у подарованому Богом дні для короткого вечірнього іспиту сумління – чесної розмови із собою про день, який минув. Усвідомлення своїх недосконалостей, щире бажання їх позбутися та жити за законом люблячого Небесного Отця допоможе нам – при Його підтримці – стати новими людьми – дітьми Божими.

Але християнин – це не лише людина, яка бореться зі своїми гріхами та недоліками. Коли Бог дав Тобі життя, Він також обдарував Тебе чималою кількістю дарів. Чи Ти про них знаєш? Це все те, що Тобі вдається добре, чим Ти можеш ділитись з іншими, за що Тебе цінують і поважають. Ти мусиш це знати! Звісно, не для того, щоб пишатись і вивищуватись перед іншими. Розуміти свої дари і таланти потрібно для того, щоб могти їх розвивати, ділитись ними і дякувати за них Богові, який їх Тобі дав.

Віднайти ближнього

Щоденно вдома і поза ним зустрічаємо людей: близьких і незнайомих, мужчин і жінок, молодих і старших. Вони усі дуже різні, мають різний настрій, освіту, різним є також їх ставлення до нас. Але дуже важливо пам’ятати, що кожен і кожна з них – це надзвичайний і дуже глибокий світ, це улюблена Божа дитина.

Ми навчились людей приймати і оцінювати з точки зору користі, яку можемо від них отримати: хтось мене уважно слухає, з кимось мені приємно бути, хтось багато знає, хтось займає важливу посаду чи має багато знайомих… Але людина не є дипломом чи одягом, знанням чи посадою. Людина – це особа, великий і особливий світ. Людина – це туга за прийняттям та любов’ю. Усі вони – ті люди, яких ми щоденно зустрічаємо, так сильно прагнуть, щоб їх приймали такими, якими вони є, цінували і любили.

Час Великого посту варто присвятити також для пошуку і відкриття людини. Коли Ти знову зустрінеш маму, брата, товариша, викладачку, спробуй подивитись глибше – не оцінюй одяг чи можливості, але запитай себе: Ким є ця людина? Чого вона потребує? Що я можу їй дати? Запитай себе, чи так важливо сперечатись із людьми про дрібниці, чи варто перечити найближчим лише для того, щоб довести свою правоту, своє право на власну думку? Не варто осуджувати та обмовляти людей – хай якими є їхні проступки.  Давайте присвятимо благословенний час Великого посту ближнім: кожного дня скажімо комусь щось добре, за когось помолімось, комусь допоможім!

Віднайти Бога

Він – Початок і Кінець, Він – Творець Всесвіту, Він – Любов… Знаємо усі ці яскраві, гарні і правдиві окреслення Бога. А яким Бог є у Твоєму серці? Скільки свого часу Ти Йому приділяєш? Як часто питаєш Його, як вчинити в тій чи іншій ситуації, як повестись із цією людиною? Чи відчуваєш – отак щирою, без гучних декларацій – вдячність Богові за життя, батьків, свої таланти?.. Чи болить Тебе, коли зневажаєш Його?

Це непрості питання. Відповіді на них у кожного свої. Але кожен, хто хоче прожити вартісне життя, мусить відважитись на пошук чесних відповідей, бо лише з Богом життя стає повноцінним, лише з Ним можна бути щасливим, лише в Ньому віднайдеш відповіді про себе і про людей, які є поруч – єдині справжні і чесні відповіді.

Багатьох з нас навчили, що означає бути віруючою людиною, християнином. Нам розповідали про той мінімум, який необхідний, щоб «Бозя не сварилась»: які молитви і скільки разів потрібно молитись, раз чи два в році посповідатись, іноді в церкві свічку поставити, не забути принести додому посвячені пасочку, лозу, свічку… Але Бог – це особа, Він не потребує наших «подачок» та умовностей, Йому потрібен чи потрібна Ти, Твоє серце.

Завдання християнина – безнастанно шукати Бога, а точніше – постійно дозволяти Богові знаходити себе. Християнин – це людина, яка відчуває постійну спрагу Бога і хоче її втамувати. Якою є ця дорога до Бога? В кожного вона своя і має свої напрямки та повороти. Але існують певні універсальні засоби, без яких неможливе пізнання Бога:

Молитва. Щира і чесна: без прикрас і реверансів. Це коли Ти ділишся з Богом тим, чим насправді зараз живеш: радістю, сумом, сумнівом, коханням; нею починаєш свій день і нею завершуєш. Особливо цінною є молитва Церковної спільноти: Свята Літургія, Вечірня, Утреня.

Боже Слово. Святий Єронім говорив, що незнання Божого Слова є незнанням Христа. Коли ми молимось, то здебільшого це є наш монолог перед Богом. Коли ми відкриваємо Святе Письмо – дозволяємо Богові промовити до нас.

Таїнства. Таїнства Покаяння і Євхаристії є відкритими дверима Божої ласки, через які кожен з нас, відповідно приготувавшись, може наблизитись до Бога. І для цього не потрібно чекати «спеціального» часу – останнього тижня Великого посту або ще якогось. Ці двері відчинені постійно.

Отже, ми не пропонуємо Тобі в часі Великого посту робити якісь надзвичайні подвиги, але якщо бажаєш, щоб цей час став для Тебе справді благословенним, щоб Ти міг чи могла з великою радістю зустріти Воскреслого Господа, спробуй виконувати оті невеликі поради, але чесно та щоденно:

1. Знаходь час на тишу, щоб пізнати себе.
2. Розвивай свої дари і таланти, ділись ними з іншими.
3. Складай перед Богом щоденний іспит сумління – виявляй свої гріхи та недоліки, намагайся більше їх не робити.
4. Пізнавай людей, які є поруч, їх потреби та очікування.
5. Щоденно говори іншим щось добре.
6. Роби кожного дня добру справу для ближнього, не очікуючи подяки.
7. Щоранку дякуй Богові за новий день і проси у нього сили та мудрості прожити його добре.
8. Щовечора дякуй Богові за прожитий день.
9. Щоденно знайди 10-15 хв. для читання Святого Письма. Почни з Нового Завіту.
10. Не зволікай із прийняттям Святих Таїнств Покаяння та Євхаристії. Приймай їх достойно та часто.
11. Читай добрі книжки.
12. Пізнавай віру через читання Катехизму Української Греко-Католицької Церкви.

Звісно, існує багато інших способів і важливих справ, які можна робити для того, щоб добре прожити Великий піст. Робіть це. Важливо не бути байдужим до себе, людей і Бога. Давайте цю дорогу пройдемо разом аж до Світлого Христового Воскресіння!



 

о. Ростислав Пендюк
 Голова Комісії у справах молоді УГКЦ
Всечесному духовенству, преподобному монашеству,
возлюбленим братам і сестрам Стрийської Єпархії УГКЦ

Христос Рождається! Славіте Його!

Дорогі в Христі,
В цьому величному, а водночас такому простому, проте вичерпному різдвяному привітанні є мов би зібрані воєдино старозаповітні пророцтва та радісні ангельські хвалоспіви різдвяної ночі: «бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано», пророкує Ісая, «влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (Іс. 9:5). А ангел Господній промовляв до пастушків: «…звіщаю вам радість велику –– сьогодні народився вам у місті Давида Спаситель, він же Христос Господь. І ось вам знак: ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслях» (Лк. 2:12).

У народженні Вифлеємського Дитятка Небесний Отець заявляє свою вірність у сповненні обітниць, даних усьому людству через посередництво Ізраїльського народу. Від цієї миті для людства настає нова епоха – епоха єдності з Богом, основою якої є чиста та жива віра, як «запорука того, чого сподіваємося» (Євр. 11:1). Сподівання ж наші є зложені до Вифлеємських ясел Отчим Провидінням та даровані нам як Божественна Мудрість на спасіння всіх. Тому в народженні Христа Ісуса отримуємо винятковий небесний мотив для радості і надії, об’являючи в словах ангела Господнього скриту таємницю та парадокс Різдва.
 
Високопреосвященним і Преосвященним Архиєпископам та Митрополитам, боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству, возлюбленим братам і сестрам, в Україні та на поселеннях у світі сущим


 

«…в ньому бо ті, що звіздам служили,
від звізди навчилися поклонятися Тобі – Сонцю правди,
і пізнавати Тебе – Схід з висоти…»
Тропар Різдва


Дорогі в Христі!

У цей святковий і радісний день Різдва Христового засилаю всім вам найщиріші вітання з нагоди цього великого празника християнської віри. Різдво – це день, коли вічний і невидимий Бог зволив увійти в людське життя як новонароджене Дитя. Різдво – це час, коли могутній та незбагненний Уседержитель, котрий тримає у своїх руках життя і долю всього, що існує, Сам зволив віддати себе людині, покластися в обійми своєї дівственної Матері та шукати захисту в Її обручника Йосифа. Різдво – це святкова хвилина, коли самотня сучасна людина відчуває трепет невимовної Божої близькості та уваги до себе, коли небо і земля, ангели й люди, небесні світила та земні звірята збираються в єдину родину довкола вифлеємських ясел, в яких сьогодні спочиває новонароджений Цар віків, та радісно співають: «Славімо Його!»

Оголошення

для парафії

Рекомендуємо

відвідувати

  • Католицький Оглядач
  • Українська правда
  • Громадське телебачення
  • Офіційний сайт УГКЦ
  • ДивенСвіт
  • CREDO
  • Стрийська єпархія УГКЦ
  • Карітас України

Популярні новини

за останній місяць

Трансляція

інтернет радіо

Radio Voskresinnya

Radio Mariya

Radio Dzvony

Слухати в новому вікні