Свідомо, чи несвідомо ми є злучені з Ним. І Він є наше буття.  Не тільки наша родина, Він є ми самі. Так близько Він є. Його дух – це дух любові і прощення. Як ми грішимо, Він ніколи не відходить від нас. Ми відходимо від Нього. Каємося – приходимо назад. Але Він ніколи не перестає любити. І Він нам каже, як то робити, Він нам каже робити так як Він, тобто любити. Як Він казав Петрові, що буде він Рибалкою людей, тобто у любові. 

Нас єднає Бог сам, Святий Дух, Його принципи, науки, що створює у нас такий стан єдності, бо відповідає вічному Божому стану і наукам. Ісус Христос казав: "Я все дивлюся на Отця і те, що Він робить і я роблю”.  Гріх приходить від цього світу. А Бог ніколи не перестав любити і каже нам, що так буде. Ми всі вчимося.

Благаємо Бога про цю постійну любов. Кожен з нас хоче той мир, кожен хоче ту любов,всім серцем. Служім Богові, люблячи одне одного. І дякуємо Богові за все.

Тобі дякуємо Боже за все, за життя, за кожен момент. Дякуємо Тобі, Боже. Наша надія є у Бозі, а у Бозі все буде добре. Замість плачу – моліться. 

Записано з відео із фб-сторінки Ірини Сидір