Минулих вихідних церковний хор нашого храму здійснив поїздку до Польщі, основною метою якої було відвідати місце страти блаженномученика о.Омеляна Ковча, концтабір Майданек.
Першого дня, в суботу прочани зупинилися в м.Ярослав, де у стіп Чудотворної ікони Матері Божої "Милосердя двері" спільно помолилися і вислухали цікаву розповідь про історію парафії та чудотворної ікони о.Христофора, пароха цього храму.
7 серпня, спільнота «Адонай», разом із отцем Віталієм Гуличем, вирушила у поїздку західною Україною. Перша зупинка подорожуючих відбулася у м.Бучач, де діти відвідали Бучацький монастир Воздвиження Чесного Хреста Господнього отців Василіян.
Я думаю, що тема щастя цікавить кожного з нас. І сьогодні я мав досвід, який привів мене до думки, над якою дуже часто застановляюся.Отже, у чому полягає щастя? Одні бачать щастя у грошах, інші – у маєтках, ще інші у славі – у інших цінностях. Але хочу з Вами поділитися таким простим рецептом щастя, який називається прощення.
Одного разу в школі до учительки, що заходила в клас, підбігла заплакана дівчинка і сказала: – У мене вкрали телефон! Учителька спокійно відповіла: – Люба дівчинко, не слід спішити звинувачувати будь-кого в тому, що якусь річ украдено.
На запрошення отця Дмитра Тхора, адміністратора храму св.Арх. Михайла в с.Лагодів та отця Олега Федишина, адміністратора храму Івана Богослова в с. Костенів, старші учасники спільноти "Адонай" провели табори "Божий план" та ще планують провести - у селі Білка.
Одружуючись, молоді люди впевнені, що попереду – щасливе спільне життя, щастя бажають близькі, друзі й дорога родина, майбутнє бачиться безхмарним і сяючим. Чому ж за рік чи два недавно такі щасливі люди подають на розлучення? Що, як і коли починає давати збої і, врешті, заводить подружній шлях у кювет? Чи є можливість уникнути таких аварій? Звичайно, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму, але певні загальні закони – чи рекомендації, як уникнути чи хоча б амортизувати ями і горби на цьому шляху, існують. Про це у програмі «Психологічна порадня» в ефірі «Воскресіння. Живе радіо» – куратор програми, християнський психолог Мирон Шкробут.
Бути «ненормальним» у ХХІ ст – це, здається те, чого ще треба повчитися. Бо щоденна реальність диктує нам тренди і вимоги, яких всі ми мали б дотримуватися, аби чутися комфортно в соціумі. І все було б добре, якби ці тренди не були такими абсурдними…
Цієї неділі, 28 липня, вийшов друком парафіяльний часопис "Адонай". На сторінках часопису, як завжди, можна ознайомитися із цікавими подіями, що відбувалися у нашій парафії та подивитися фотографії.
«Хочу сказати вам тільки одне слово. Це слово – радість. Де богопосвячені особи, там завжди є радість!» (Папа Франциск, «Gaudete et exsultate»).Радісно жити любов’ю. Сумно жити без любові й без дарування себе. Якщо сутність кожного покликання полягає в освяченні людини, а освячення неможливе без любові, то, обираючи свою дорогу любові, особа обирає й радість. А що ми створені для любові, то знаємо, що найбільша радість – ділитися добром: «Давай і бери – й веселися душею!» (Сир 14, 16).
Питання непросте. Навіть дорослі люди, буває, не чують з першого разу. Адже і про чоловіків, і про співробітників часто можна почути: «Я говорю, говорю, а як об стінку горох. Ось як ще людині сказати? »
Всі дорослі - і ті, що чують з першого разу, і ті, що не чують і з десятого, - виростають з дітей. Якщо з дитинства дитина привчена чути з першого разу, то велика ймовірність того, що цей навик збережеться на все життя.