• бесплатная dle
  • ,
  • форекс портал

    Обрізання Господа нашого Ісуса Христа

    Обрізання Господа нашого Ісуса Христа

    "Як сповнилось вісім днів, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус, ім'я, що дав був ангел, перше ніж воно зачалося в лоні"

    Дорогі браття і сестри!
    Подія обрізання Господа нашого Ісуса Христа об'являє три важливі істини: перша - як Законодавець сумлінно виконує закон,  друга - обрізання як обряд є видимим знаком приналежності до Божого народу, а третя - ім'я Ісус вказує на післаннициво цього дитятка - Він є Сином Всевишнього і зійшов на землю, щоб спасти світ від неволі гріха.
    Чи потрібно було Ісусові приймати обрізання? І так, і ні! Так - для того, щоб як людина підкоритися законові та ствердити Свою приналежність до Богом вибраного народу, з якого має вийти Месія. А "ні" - бо Ісус є "споконвічне і неосяжне, єдиносущне з невидимим Отцем, єдине і нескладне в Тройці Божество", яке об'явило закон обрізання ще патріарху Аврааму: "Ось мій союз, що його маєте берегти між мною й вами, і між потомками по тобі: кожного чоловіка серед вас обрізати. Ви обріжете тіло на передній вашій шкірці, й це буде знаком союзу між мною й вами. На восьмім дні (життя) мусить бути обрізане в вас кожне ваше хлоп'я, у ваших поколіннях; і той, хто народився в господі та куплений за гроші від якого-небудь чужинця, себто не з твого роду:А необрізаного чоловічої статі, що його тіло на передній шкірці не обрізано, такого викорінити з його народу: він поламав мій союз"."(Бути.17,. ). Підкорившись законові, який сам проголосив, Ісус підкреслює важливість його виконання. Кожне слово Господа має не лише значення, а й високу ціну, і без потреби Він його не вимовляє. Слово Господнє має зобов'язуючу силу і проголошене не з метою обмежити свободу людини, а радше навпаки, - допомогти їй навчитися жити у свободі, без докорів совісті, почуття вини, сорому чи стиду як перед Богом, так і перед людьми. Святий Василій Великий писав: "Відповідно до виконання Заповідей отримаємо від Бога і відповідну силу, так що не можемо ані нарікати, що Бог чогось незвичайного від нас вимагає, ані величатися, що ми щось більше маємо, ніж отримали. Поступаючи праведно та належно, живемо побожно життям чесноти".
    Виконання закону є виявом любові Сина до Отця. Того, який, "існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, але применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини"(Фил.2,6-7). Син, немов слуга, хоча воля Отця є завжди і Його незмінним прагненням. Про такі синівські стосунки з Богом читаємо у псалмопівця Давида: "Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить, і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає, але в Господа законі замилування має, і над його законом день і ніч розважає. Він - мов те дерево, посаджене понад потоками водними, що плід свій дає у свою пору й що лист його не в'яне, і все, що чинить він, йому вдається"(Пс.1,1-3).
    Через обрізання над Ісусом стверджується істина, що Він є паросток із кореня Єссея, Він  нащадок царя Давида, Він - "справжній ізраїльтянин, в якому немає лукавства". З нього має вирости  "великий вождь, який пастиме народ Ізраїля". Про Нього пророкував Ісая: "Ось мій слуга, якого я підтримую, мій вибраний, якого вподобало моє серце. Я поклав на нього дух мій: він сповістить народам правду. Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу свого на вулиці не дасть почути. Надламаної очеретини не доламає, льону, що куриться, він не погасить, оповістить ретельно правду. Він не ослабне, не подається, аж поки не встановить на землі правди, бо острови чекають його науки"(Іс.42,1-4).
    Обрізання Господа нашого Ісуса Христа є образом і провісником Таїнства Хрещення. Адже Ісус став людиною не для того, щоб змінити закон, а щоб його доповнити, щоб кожен розумів, що людина спасається не ділами закону, а вірою. У посланні до Колосян апостол.Павло пише про це так: "У ньому ви були обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло обрізанням Христовим. Поховані разом з ним у хрещенні, ви разом з ним також воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив його з мертвих"(Кол.2,11-12).
    У день обрізання дитятку дали ім'я Ісус. Саме це ім'я назвав ангел Марії в події Благовіщення та її чоловікові Йосифові у сні. Це важливо, оскільки ангели - посланці Божі, які виконують Його волю. Так Господь повідомив батькам   походження і майбутнє післанництво цієї дитини. Згодом Син сам скаже їм про це у храмі, що "має бути при справах свого Отця". Лише в нерозривній 'єдності духом і волею Син може виконати все так, як Отець задумав. В імені Ісус, яке ідентифікує конкретну особу, Господь вказує на Спасителя: "Тому і Бог його вивищив, і дав йому ім'я, що понад усяке ім'я, щоб перед іменем Ісуса усяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця"(Фил.2,9-11). Ще з дитинства Ісус є зразком виконання Божої волі, бо "в ньому враз із людською природою існує вся повнота Божества". Син і Отець будучи рівні по Божеству, з'єднані нерозривною любов'ю і тому найбільше прагнення кожного - задовільнити волю один одного. Діло, на яке послав Отець Сина - об'явити людям Його ім'я, щоб вони сприйняли слово Ісуса, зберегли його і увіруаали, що Ісус від Отця вийшов і Ним посланий. В історичному вимірі це вже відбулося. 
    Отець послав Сина, бо полюбив людей як і Сина. А бажання Сина, щоб ті, яких Отець Йому передав (хто увірував), перебували там, де й Син, щоб вони були з Ним і бачили Його славу, яку Він отримав від Отця ще перед заснуванням світу. Бажання Ісуса не обмежуються лише Його земним життям, вони тривають постійно. Тому й написано: "І об'явив я їм твоє ім'я і об'являти буду, щоб любов, якою ти полюбив мене, в них перебувала, - а я в них"(Ів.17,26). Тепер це відбувається силою і діянням Святого Духа.
    Одним із яскравих прикладів серед тих, хто увірував, є святий Василій Великий, пам'ять якого Церква сьогодні урочисто вшановує. Учитель Церкви, єпископ, великий подвижник аскетичнго життя, автор монаших правил, відомий  читель красномовства, духовний наставник - велика людина! Головна мета в його житті - досягти досконалості на зразок свого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Найближчий товариш Василія Великого святий Григорій Богослов писав про нього так: "Красою Василія була чеснота, величчю - богослов'я, бігом - безустанні, до Бога спрямовані, злети, а силою - сівба та роздавання слова". Вклад Василія Великого в розвиток Церкви неоціненний. Адже, його твори, є криницею духовних скарбів, а його постать - величним храмом дарів Святого Духа. Віками Церква прославляє його словами: "Усіх святих зібрав ти чесноти, отче Василію:* Мойсеєву лагідність, ревність Іллі,* Петрову ісповідь, Іванове богослов'я* і, як Павло, ти незмінно заявляв:* Хто слабкий, а я не слабкий?* Хтось спокушається, а я не розпалююся?* Тому, перебуваючи з ними,* моли, щоб спастися душам нашим". 
    Дорогі браття і сестри!
    Як ті, хто в Таїнстві Хрещення "взяв на свої рамена благе ярмо Христових Заповідей і отримав право називатися Божою дитиною, сьогодні і надалі пам'ятаймо постійно два імені: Ісус - що означає Бог є спасіння; та своє ім'я, котре вказуватиме на наше завдання в Божому плані спасіння мого і цілого світу.
    Амінь!
    14.01.2021р.Б.



    скачать dle 10.2 Форекс опционы

    Схожі новини

    Казати ближнім слова любові та підтримки

    СВЯТО ОБРІЗАННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА: ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ХРИСТИЯН

    Різдвяне послання Владики Тараса Сеньківа

    Різдвяне послання Митрополита Львівського

    Послання Блаженнішого Святослава до священнослужителів Української Греко-Католицької Церкви на Страсний четвер

    Оголошення

    для парафії

    Рекомендуємо

    відвідувати

    • Католицький Оглядач
    • Українська правда
    • Громадське телебачення
    • Офіційний сайт УГКЦ
    • ДивенСвіт
    • CREDO
    • Стрийська єпархія УГКЦ
    • Карітас України

    Популярні новини

    за останній місяць

    Трансляція

    інтернет радіо

    Radio Voskresinnya

    Radio Mariya

    Radio Dzvony

    Слухати в новому вікні