Показати / Приховати текст

Сьогодні, 7 березня 2025 року Божого, у першу п’ятницю Великого посту, молодь нашої парафії провадила молитву Хресної дороги. 
    У цей благодатний час ми роздумували над стражданнями нашого Спасителя, віднаходячи у них паралелі із теперішньою боротьбою нашої Батьківщини.

      Кожна стація нагадувала нам про тягар несправедливості, що ліг на плечі Ісуса, так само як і на плечі України. Ми згадували про тих, хто мовчить перед лицем неправди, про тих, хто змушений нести важкі хрести чужої жорстокості, хто падає під вагою випробувань, але знаходить силу піднятися.
   

Ми молилися за тих, хто, як Симеон, приймає на себе частину тягаря ближнього, і за тих, хто, як Вероніка, не боїться проявити милосердя навіть перед лицем натовпу. У молитві згадували матерів, які, подібно до Пречистої Діви Марії, зі сльозами на очах проводжають своїх дітей. Роздуми про жінок-мироносиць нагадали нам про важливість співчуття, адже навіть у найтемніші моменти людської історії залишається місце для любові.
    

Ця Хресна дорога стала для нас не лише часом роздумів, але й нагадуванням про те, що навіть у найбільшому стражданні є світло надії. Ісус, падаючи під хрестом, знаходив сили піднятися і йти далі - так само і наш народ, переживаючи випробування, піднімається, щоб іти шляхом правди та перемоги.
   

Нехай ця молитва укріпить нас у вірі, дарує витривалість і нагадає, що Господь завжди йде поруч, підтримуючи нас на шляху земного випробування.