Сьогоднішній день - особливий. Це неділя, коли у святості світлого післяпасхального часу ми схиляємось перед тими, чиє серце колись не злякалось темряви гробу, холоду ночі й загрози з боку озброєної варти - жінками-мироносицями.
    Це вони, не чекаючи чуда і не прагнучи винагороди йдуть до гробу, несучи з собою найцінніше - свою вірність, сльози і пахуче миро, яке мало стати останнім виявом любови... Але виявилося переддвер’ям Воскресіння.
 
   Їх було багато: знані й незнані, заміжні й самотні, молоді та літні. Вони жили у світі, який часто не рахувався з жінками, але Христос бачив у них безмірну глибину серця, безмежну здатність любити, віддано служити, мовчки терпіти і щедро ділитися. І саме їм Він дарував першість бачити порожній гріб. Саме вони стали першими благовісницями Великої Радости.
   Жінки-мироносиці - це не лише історія. Це і сьогоднішня дійсність. Це кожна мама, яка не спить ночами біля дитячого ліжка. Це бабуся, яка шепоче молитви за рідних. Це вчителька, що сіє добро у дитячі серця. Це волонтерка, яка несе тепло втомленим душам. Це жінка, яка не потребує аплодисментів, бо її сила - у глибокій, жертовній, живій любові.
💐 Дорогі жінки - мироносиці сьогодення! 
  Хай ваше життя буде благословенним, хай кожна сльоза буде перетворена на радість, а кожна тінь - на світло. Ви обрані. Ви несете миро, яке зцілює. Христос воскрес! І з Ним воскресає ваша щоденна любов.