• бесплатная dle
  • ,
  • форекс портал

    Бути жінкою – це бути мамою від молодих літ, від дитинства, від народження.
    Бути мамою – це бути особою, від якої безпосередньо походить життя.
    Давати життя – це найперше ділитися з ним.
    Ділитися з життям можливо тоді, коли його буде тобі дано і ти його зумієш прийняти, а коли ти отримаєш дар життя і його усвідомиш, що він є твоїм, то твоє серце буде наповнене таким відчуттям любові, що забажаєш ділитися цим даром із кожним.

    Oсь чому дівоче серце наповнене почуттями ніжності і ласки, які виливаються до інших.
    Ось чому дівочі очі пломенять увагою і турботою за тих, хто є в потребі.
    Ось чому дівочі уста щиро дарують усміх і ніжність слова.
    Ось чому дівочі руки спішать квапітливо послужити іншим.
    Тому і кожен, хто дивиться на жінку наповнену жіночістю, залишається зачарованим. Ось, чому є радість бути жінкою. Бути неповторною, причаровуючою і в той час незaмінимою.
    Oсь чому життя жінки стає великим даром для дитини, для чоловіка, для суспільства.
    Ось чому кожну жінку називаємо мамою, бо кожна може ділитися із життям; кожна y різний (у свій) спосіб.

     

    Духовні роздуми

    Нещодавно до Івано-Франківська завітав неординарний лікар. Лікар, який говорить, що медицина має співпрацювати з церквою і діяти на засадах християнської етики. Професор, доктор медицини Антун Лісець із Хорватії є провідним спеціалістом всесвітнього руху «За життя». Антун Лісець читав лекції про діалог між церквою та медициною у пологовому будинку та медичному коледжі, розповідав студентам Прикарпатського національного університету про повагу до життя, здоров'я, дошлюбної чистоти, шлюбу і Божого дару плідності. Але пан Лісець не обмежується теорією - його особистою гордістю є життя кількох франківських підлітків. 16 років тому, під час першого візиту до нашого міста, він спілкувався з жінками, які стояли в черзі на аборт, і відмовив їх убивати своїх ще не народжених дітей.

    - Пане Антуне, то чого не знають франківські лікарі?

    Почнемо з того, що в Україні медицина хвора, бо людей, які хотіли стати медпрацівниками, виховували проти Божих заповідей. Фактично, їх виховували так, щоб вони працювали як проститутки, робили те, що хочуть інші. Більшість українських лікарів, на жаль, чинять так, як їх просять. Одна жінка заходить у кабінет і каже: «В мене загроза викидня, збережіть життя моєї дитини». І вони стараються, щоб дитину врятувати. Інша заходить і каже: «Я хочу зробити аборт» і вони допомагають їй вбити ненароджену дитину. То яка це людина, якщо вона робить будь-що, якщо платять? Ще язичник Гіппократ написав у клятві, яку всі лікарі складають, що треба поважати життя людини з моменту її зачаття.

    Мета руху «За життя» - сказати людям правду, що не можна брати участь у гріху, треба поважати життя, здоров'я та сімейні цінності. Медицина не може самотужки вирішити всі проблеми, які стосуються здоров'я та життя, бо просто не існує ліків від усіх хвороб. До того ж, багато лікарів насправді працюють проти життя та здоров'я. Якщо вести спосіб життя згідно з Божими заповідями, не буде багатьох непотрібних хвороб.

    - Яких гріхів медикам та їх пацієнтам треба уникати, щоб зберегти здоров'я та життя?

    Гріхами є: контрацепція, стерилізація, аборти, штучне запліднення, розпуста, перелюб, порнографія, уникання чи відкладання шлюбу через невиправдані причини, аморальне виховання, при якому людську сексуальність намагаються відлучити від подружжя, зачаття і народження, евтаназія, участь у таких діагностичних процедурах, коли шукають хворих дітей з метою вбивства. Гріхом вважається також аморальна освіта, скажімо, обманювати людей, що існує гумовий засіб - презерватив, який врятує від усіх венеричних хвороб.

    - Хіба ж презервативи не захищають від більшості венеричних інфекцій?

    У 1991 році на конференції з представниками МОЗ ми вперше говорили, що неправильно підтримувати кампанію з пропаганди презерватива як захисного засобу від СНІДу. Я тоді мав враження, що говорив до стіни, бо в Україні проводилася така реклама презервативів, як у жодній іншій країні Європи. А результат? Україна стала найбільш інфікованою СНІДом країною Європи.

    Чим більше рекламують презервативи, тим більше людей інфікуються. Дані досліджень, отримані з державних медичних закладів США, підтверджують, що такі захворювання, як СНІД, герпес генітальний, гепатит, сифіліс, хламідіоз, людський вірус папіломи (HPV), що спричинює рак матки, вагінальний трихомоніаз та багато інших, переносяться з презервативом так само, як і без нього. Це політика, бізнес, у якому задіяні великі гроші. Багато медиків навіть не знали, що вони обманюють. З іншого боку, використання презервативів суперечить християнській етиці.

    Мабуть, щодо жодного іншого явища, яке належить до сфери компетенції біо- та статевої етики людини, не існує стільки суперечливих та взаємовиключних тверджень і постав, як щодо явища мастурбації: від сором'язливого (чи, радше, лжесором'язливого) замовчування і табуювання – до відвертого пропагування, від зараховування до найважчих моральних провин – до заохочування, від ствердження надзвичайної шкідливості для здоров'я до переконувань про необхідність мастурбації для фізіологічно здорового життя та розвитку.

    Macтyрбація - нe xвopoбa. Вона симптом, знак глибшої проблеми. І ця проблема, як правило, не є сексуального характеру, лише її симптом набирає сексуальної форми. Часто проблема - це існуюче десь в глибині почуття незадоволеності собою та своїм життям, яке особа намагається подолати моментом очікуваної насолоди. Однак бажаного успіху вона не досягає і тому має спокусу повторити спробу, тим самим впадаючи в "порочне коло".

    Як правило починають практикувати мастурбацію в підлітковому віці. Під час статевого дозрівання проходить теж дозрівання особистісне, яке, як правило, супроводжується кризою духовно-психологічного характеру і явище мастурбації є своєрідним сигналом-симптомом цієї кризи. Тому слід допомогти особі перейти через цю кризу з найменшими проблемами та використавши всі нагоди для особистого зросту і формування інтегральної (цілісної) особистості.

    Масово розповсюджена комерційна еротика і віртуальний секс часто націлені не на активізацию міжособових стосунків, а на самозадоволення. В результаті, компульсивна мастурбація сприяє подальшому відокремленю сексуальної активності не тільки від репродукції, але і від психологічої інтимності, роблячи людину ще більш самотньою. Хоча мастурбація може приносити сексуальне задоволення, вона позбавлена комунікативного начала. Зближення з реальним «іншим» завжди пов'язано з труднощами, але воно незвичайно розширює можливості саморозкриття і розуміння "ншого". Секс наодинці - діалог лише з самим собою або з уявним «іншим», це втеча від реальності, втеча від життя. Люди, сексуальне життя яких обмежене мастурбацією, як правило, самотні і не особливо щасливі. Їх гімни мастурбації – хороша міна при поганій грі.

    Запитання: Мастурбація – чи є це гріх, згідно з Біблією?

    Відповідь:

    У Біблії жодного разу не згадується мастурбація і не проголошується, що це гріх. Тим не менше, немає сумніву, що дії, які ведуть до мастурбації, є гріхом. Мастурбація – це кінцевий результат похітливих думок, сексуальної стимуляції і/або порнографічних зображень. Саме на ці проблеми слід звертати увагу. Якщо гріхи похоті і порнографії будуть подолані – питання мастурбації більше не існуватиме.

    Біблія радить нам уникати навіть згадок про сексуальну аморальність (Ефесян 5:3). Важко уявити, щоб мастурбація пройшла цей тест. Інколи для перевірки, чи є щось гріхом, чи ні, варто подумати, чи буде вам приємно повідомити іншим, що ви щойно зробили. Коли ж ви будете збентежені або ж присоромлені, якщо інші дізнаються про це, то дуже імовірно, що це – гріх. Інший добрий тест – визначити для себе, чи можемо ми чесно, з чистим сумлінням просити Бога благословити та використати нашу діяльність для Своїх благих цілей. Не думаю, що ми зможемо гордитися мастурбацією або ж дякувати Богові за неї.

    Біблія навчає нас: «Отже, коли їсте, коли п'єте чи щось інше робите, все робіть на славу Божу» (1 Коринтян 10:31). Якщо є найменший сумнів у тому, що наші дії задовольняють Бога, краще відмовитися від них. Стосовно мастурбації, однозначно, існує сумнів. «А все, що не з віри, – гріх» (Римлян 14:23). Відповідно до біблійних істин, мастурбація не може прославляти Бога. Більше того, нам слід пам'ятати, що наші тіла, як і наші душі, були викуплені Богом і належать Йому. «Хіба ви не знаєте, що ваші тіла – то храм Святого Духа, Який є у вас і Якого ви маєте від Бога, і що ви не належите самим собі? Бо ви викуплені за ціну. Отож прославляйте Бога у вашому тілі та у вашому дусі, що належать Богові» (1 Коринтян 6:19-20). Ця велика істина безпосередньо стосується того, що ми робимо з нашими тілами.

    Отже, у світлі цих принципів, потрібно чітко зазначити, що мастурбація є гріхом, згідно з Біблією. Важко повірити, щоб мастурбація задовольняла Бога, не несла печаті аморальності і пройшла тест Божого володіння нашими тілами.

    Таїнство Подружжя – це союз між двома людьми, чоловіком і жінкою, який вони укладають одне з одним у Бозі й перед Ним та Його Церквою. Цей тимчасовий (триває лише впродовж туземного життя) союз є іконою ще більшого Таїнства – союзу Христа і Його Церкви, Таїнства союзу Бога та Його народу. Як невірність союзові з Богом, так і невірність Таїнству Подружжя має незліченні наслідки.

    І, відважуся сказати, наслідки суто негативні. Союзницькі стосунки між Богом та Його народом є основною темою Святого Письма обох Завітів; особливо відкрито описані в Старому Завіті. Але сучасним християнам вони часто-густо невідомі. Тому й увесь Старий Завіт видається їм недоладною збіркою історій із життя ізраїльського народу, яка, за висловом філософа-нігіліста, пасторського сина Фрідріха Ніцше, є безумним набором непослуху і каяття, кар і нагород. Без розуміння того, чим є союз, неможливо зрозуміти, яких саме взаємин зі Своїм народом прагне Бог.

    Коротко сенс союзу можна передати так: я віддаюся тобі повністю, твої проблеми віднині є моїми, а мої проблеми – твоїми, твої друзі – моїми друзями, твої вороги – моїми ворогами й навпаки. Таке єднання, в якому особа особі віддає все своє, але й бере на себе повне зобов'язання якомога тіснішого з'єднання з іншим, і є практичною суттю союзу. Тобто, звичайна математична формула «1+1=2» у випадку союзу не функціонує, вона набирає незвичного для нас вигляду «1+1=1». Союзові з Богом та наслідком його розірвання присвячено практично цілий Старий Завіт. Думаю, щось подібне можна сказати й про «ікону», зразок цього союзу – шлюб.

    Власне відсутність розуміння того, що шлюб є іконою стосунків Христа й Церкви, Бога та Його народу, що такими самими мали би бути стосунки між чоловіком і жінкою у шлюбі, веде до розірвання подружжя, до руйнування того, що Бог з'єднав. А руйнування Божого діла не може відбутися безкарно. І тому розлучення має негативні наслідки. Католиків, які з певних причин «розірвали» цей святий зв'язок, можна умовно поділити на три категорії:

    • формальні, індиферентні, неоцерковлені люди, які насправді далекі від реальних Таїнств, і виникає питання, чи вони взагалі були учасниками Таїнства Подружжя;

    • колишні формальні католики, які пройшли воцерковлення, а розлучилися ще до свого навернення;

    • активні вірні, чий шлюб розпався з тієї чи іншої причини.

    Першу категорію можемо спокійно ігнорувати, оскільки таким людям потрібне фундаментальне християнське навернення. Їхній шлюб був формальністю, на яку вони пішли, щоб дотримати традиції і відповідати загальноприйнятим нормам. У розмові з ними виявляється, що вони не усвідомлюють ані нерозривності подружнього зв'язку, ані його святості. Для них вимоги Церкви стосовно шлюбу й подружнього життя видаються абсурдними й нерозумними. Христос та Його Церква для них є додатком – і то несолодким – до їхнього щоденного життя. Їх не цікавлять наслідки, а коли вони навіть про них чують, то беруть до уваги лише економічну, деколи – психологічну їх частину. Усе решта їм видається порожньою балаканиною. Переживши навернення, вони автоматично переходять у другу категорію. Тому варто приділити реальну увагу лише двом останнім групам.

    Аргумент «Здоров'я»

    Усі знають, що існують хвороби, які передаються статевим шляхом. Тому будь-які статеві стосунки мають ризик інфікування... (може він/вона для тебе і єдиний, але чи і ти для нього/неї???... а скільки їх було до тебе???...). Слід відзначити, що використання презервативів, хоч і зменшує ризик інфікування, але не убезпечує від нього! Тому, як то кажуть, безпечний секс - це секс у водолазному костюмі... ;-)

    Можуть сказати, що і в шлюбі немеє гарантій (вірність – складна штука)... і це правда, але принаймні їх є більше ніж без нього... Дослідження підтверджують, що відстрочення віку початку статевого життя значно знижує ризик інфікування ВІЛ (особливо для дівчат)...

    Дошлюбні статеві стосунки - це також ризик безплідності через аборти та/або користування гормональними засобами...

    Кажуть багато хворіб через статеву стриманість... хм... але ж ще більше через нестриманість!!!

    Аргумент «людяність»

    Кажуть, що статевий потяг, як і спрага, є природнім і його слід задовільняти... Але ж чим тоді людина відрізняється від тварини??? Тоді статеві стосунки то лише інстинкт? А де ж любов? Якби хтось після того як поїв, навмисне звільняв свій шлунок від їжі, мотивуючи це тим, що не голодний, а лишень хотів отримати задоволення від споживання їжі, ти б назвав таку поведінку природньою? Чим і чим відрізняється той, хто займається сексом лише заради задоволення, втікаючи від природнього аспекту статевих стосунків – відтворення? Людина відрізняється від тварини тим, що може володіти своїми бажаннями, володіти собою і нести відповідальність за свої дії. І чим більшою є ця спроможність, тим більше ми є людьми – розумними і свобідними істотами, які не є рабами своїх бажань, а добрими і відповідальними господарями свого життя.

    Аргумент «Любов»

    «Ми любимо один одного і в цих стосунках виявляємо любов». Але ж коли ці стосунки існують, то важко сказати що саме він/вона більше любить - тебе чи задоволення, яке ти даєш можливість отримати...

    Наявність статевої близькості чомусь створює ОМАНЛИВЕ почуття близькості духовної....

    А якщо через 5-10 років ти з якихось причин (травми, хвороби..) вже не зможеш так «вдовольняти» його/її, то тоді що? – гуд бай?... бо це для нього/неї важливіше ніж ти.

    Час зустрічання є для глибшого пізнання один одного, а статеві стосунки (які все ж є більш зовнішні, фізичні) часто заважають глибше пізнати один одного як людину...

    При дошлюбних статевих стосунках існує ризик, що прийдеться (через вагітність ) пов'язати своє життя з людиною, яка може і не є найкращим варіантом, а тому втратити отой "супер приз"...

    Чекати варто не через заборону, а до моменту, коли готовий прийняти рішення - бути разом і в біді, і в радості; і тоді коли є почуття, і коли вони "сплять"; і коли важко бути... Чекати поки ваші стосунки дозріють до готовності взяти відповідальність один за одного. І шлюб, заснований на любові, є зовнішньою ознакою цієї відповідальності.

    Якщо він/вона справді любить тебе, то почекає до шлюбу, а якщо ні – то для чого вам бути разом... - СПРАЖНЯ ЛЮБОВ ЧЕКАЄ!

    Стримуючись до шлюбу я (і моя "половинка") тим самим тренуємось бути вірними один одному вже у шлюбі. Якщо я не можу (і не навчусь) стримуватись зараз, то чи зможу стриматись колись у подружжі (у відрядженні чи після перемовки з жінкою чи з причин якоїсь хвороби )...

    Важливо пам'ятати, що любов невіддільна від відповідальності, відповідальності за себе, своє життя і життя інших... А де ж ця відповідальність в дошлюбних стосунках???!

    Якщо вагітність, - то шлюб? Але ж хіба дитина має бути причиною шлюбу, а не взаємна любов?

    А може твоєю «половиною» мав бути хтось інший, кращий...? А як він скаже па-па?...То аборт (вбивство)? Або чому дитина має рости без батька/матері? Де відповідальність перед нею? А такі вислови хлопців, думаю, будуть дуже вагомими аргументами для дівчат: "Обіцяти не значить одружуватись." "Не бігай за маршрутками і дівками- наступна завжди буде." "Дівчина не горобець: залетить - не прогодуєш..." ...ось вам і "любов", дівчата...

    Оголошення

    для парафії

    Рекомендуємо

    відвідувати

    • Католицький Оглядач
    • Українська правда
    • Громадське телебачення
    • Офіційний сайт УГКЦ
    • ДивенСвіт
    • CREDO
    • Стрийська єпархія УГКЦ
    • Карітас України

    Популярні новини

    за останній місяць

    Трансляція

    інтернет радіо

    Radio Voskresinnya

    Radio Mariya

    Radio Dzvony

    Слухати в новому вікні