Коли говоримо про молитву за померлих, то не йдеться про те, щоб поставити свічку за померлого, чи точніше не тільки і не стільки про свічку, скільки про молитву в намірі спасіння душі спочилого. Різновидами милості за упокоєння душі може бути поминальний обід, подавання, та приношення пожертви на панахиду.

Панахида – це поєднання заупокійної молитви та милостині, оскільки подаючи записку з проханням помолитись за душу померлого, людина також кладете приношення, жертвуєте щось від себе. Найчастіше на панахиду жертвують хліб, який є основним продуктом харчування та символом життя. Також приносять й інші продукти: крупи, олію, цукор, печиво, цукерки тощо. Гарною традицією є жертвувати на панахиду якісне справжнє вино, що пізніше може бути використане на Божественній Літургії чи борошно, з якого випікають просфори.

Пожертвуване на панахиду пізніше споживається священнослужителями, працівниками храму та роздається потребуючим, а не залишається «на спожиток померлим», як думають багато людей, хоч як дивно це звучить.

В давнину, коли людина помирала, рідні годували нужденних людей, яких також просили помолитися за душу спочилого. Звідси пішла традиція сучасного поминального обіду – ще одного прояву милостині. Також дуже корисно подавати милостиню убогим і просити Господа прийняти її в ім’я упокоєння померлої людини.

Молитва за померлих