21 червня наша парафія молитовно відзначила День батька — свято вдячності, любові та пошани до тих, хто щоденною працею, турботою і власним прикладом формує свої сім’ї та виховує дітей
«Бог діє не тільки в минулому — Він діє й сьогодні. Тому слова: "Хто Тіло Моє їсть і Кров Мою п’є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня” (Ів. 6, 54) — стають реальністю в житті кожного, хто причащається Його Тіла і Крові».
— Блаженіший Святослав
У цей день Святий Дух зійшов на апостолів, наповнивши їх мужністю та силою звіщати Добру Новину всьому світові. Саме тому П’ятидесятницю називають днем народження Церкви
9 травня, у день вшанування перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця, наша парафіяльна спільнота вирушила у благодатну подорож до святих місць Прикарпаття
Ми принесли до храму не просто їжу, а вдячність за життя та надію на мир. Нехай освячена пасочка на кожному столі стане символом Божого благословення та родинного затишку
Сьогодні наша церква стала місцем особливого спокою. Біля Плащаниці Господньої — час зупинитися і просто бути. Поки вівтарники незмінно тримають варту, оберігаючи спокій святині, наша молодь вголос читає Діяння Апостолів.
У цей момент кожен може прийти зі своїми думками, переживаннями, молитвами і побути поруч. Бо Плащаниця — це місце зустрічі людини з Богом у найглибшому пережитті любові та жертви
Цьогорічна остання Хресна дорога у нашому храмі стала глибоко зворушливою подією для всієї церковної спільноти. Роздуми Страстей Христових читали учні музичної школи — щиро, проникливо, по-дитячому чисто, але водночас зріло і усвідомлено. Їхні голоси звучали як жива молитва, що торкалася найглибших струн душі.
Це був час нових знайомств, щирих розмов і важливих тем. Говорили про покликання, відповідальність, про те, як не загубити себе серед усього, що відбувається навколо, і як залишатися світлом для інших
20 березня у нашому храмі знову була Хресна дорога, що вкотре стала для кожного присутнього глибоким духовним досвідом. Цього разу її провадила наша парафіяльна дитячо-молодіжна спільнота «Адонай».
15 березня відбулася Хресна Дорога вулицями нашого міста. Це був особливий час молитви, роздумів і єдності. Крокуючи від стації до стації, ми пригадували страждання Ісуса Христа та роздумували над тим, як Його жертва відгукується в нашому житті сьогодні.
15 березня, у Хрестопоклінну неділю, посеред Великого посту, Церква особливо запрошує нас зупинитися біля Христового Хреста. Це нагадування про безмежну любов Бога до людини та про жертву Ісуса Христа заради нашого спасіння.
27 лютого ми мали нагоду зібратися на першу в цьому році Хресну Дорогу, щоб роздумувати над Страстями Ісуса Христа, довірити Йому свої тривоги, втому й надії.
Одружуючись, молоді люди впевнені, що попереду – щасливе спільне життя, щастя бажають близькі, друзі й дорога родина, майбутнє бачиться безхмарним і сяючим. Чому ж за рік чи два недавно такі щасливі люди подають на розлучення? Що, як і коли починає давати збої і, врешті, заводить подружній шлях у кювет? Чи є можливість уникнути таких аварій? Звичайно, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму, але певні загальні закони – чи рекомендації, як уникнути чи хоча б амортизувати ями і горби на цьому шляху, існують. Про це у програмі «Психологічна порадня» в ефірі «Воскресіння. Живе радіо» – куратор програми, християнський психолог Мирон Шкробут.
Бути «ненормальним» у ХХІ ст – це, здається те, чого ще треба повчитися. Бо щоденна реальність диктує нам тренди і вимоги, яких всі ми мали б дотримуватися, аби чутися комфортно в соціумі. І все було б добре, якби ці тренди не були такими абсурдними…
Цієї неділі, 28 липня, вийшов друком парафіяльний часопис "Адонай". На сторінках часопису, як завжди, можна ознайомитися із цікавими подіями, що відбувалися у нашій парафії та подивитися фотографії.
«Хочу сказати вам тільки одне слово. Це слово – радість. Де богопосвячені особи, там завжди є радість!» (Папа Франциск, «Gaudete et exsultate»).Радісно жити любов’ю. Сумно жити без любові й без дарування себе. Якщо сутність кожного покликання полягає в освяченні людини, а освячення неможливе без любові, то, обираючи свою дорогу любові, особа обирає й радість. А що ми створені для любові, то знаємо, що найбільша радість – ділитися добром: «Давай і бери – й веселися душею!» (Сир 14, 16).
Питання непросте. Навіть дорослі люди, буває, не чують з першого разу. Адже і про чоловіків, і про співробітників часто можна почути: «Я говорю, говорю, а як об стінку горох. Ось як ще людині сказати? »
Всі дорослі - і ті, що чують з першого разу, і ті, що не чують і з десятого, - виростають з дітей. Якщо з дитинства дитина привчена чути з першого разу, то велика ймовірність того, що цей навик збережеться на все життя.
Щорічно спільнота "Адонай" організовує великий пікнік в особливому місці. Цьогоріч щирі та відважні адонайці поїхали до села Бачів. Відпочинок почався з молитви в церкві. Опісля о.Михайло Цікало захоплююче розказав про місцеві реліквії, а саме: у Бачеві знаходиться уламок гранітної скелі з Гроти-печери Массабіель з Люрду (Франція), яку 18 разів освятила своєю появою Пречиста Діва Марія.
Джианна Джесен — відома американська християнська ораторка, активістка пролайф руху. Дівчина народилася в результаті невдалого сольового аборту, через що страждає на ДЦП. З 14 років присвятила своє життя боротьбі за права ненароджених дітей. Подаємо її емоційний виступ-свідчення.
Юля Данилишин та Дмитро Харків, старші учасники спільноти Адонай, разом із сестрами Воплоченого Слова: с. Марією Зарваницькою, с. Марією Вифлиємською, с. Марією Боголюбивою і с. Марією Євхаристією та двома аніматорами із м.Бурштин - проводили табір для дітей та молоді міста Краматорськ та його навколишніх сіл. Загалом у п’ятиденному таборуванні взяло участь приблизно 30 осіб.
14 липня, Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ, очолив Божественну Літургію на чудотворному місці відпустового центру «Зарваниця», яка стала духовною кульмінацією Загальнонаціональної прощі до с. Зарваниця (Тернопільщина) з нагоди 30-тиліття виходу УГКЦ з підпілля. Предстоятель УГКЦ заніс молитву до Престолу Всевишнього Бога за мир в Україні та подякував за численних сповідників віри, завдяки яким УГКЦ вистояла у часи переслідувань.
12 липня в свято Верховних апостолів Петра і Павла в с.Суха Долина, відбувся празник де служить о.Володимир Пігічин. Божественну Літургію відспівав хор нашого храму святого Миколая,під керівництвом п.Лесі Козак.