В понеділок, 10 грудня виповнюється 6 років з дня смерті довголітнього пароха м. Перемишляни та декана Перемишлянського деканату митрофорного протоієрея Володимира Петриці.

Повідомляємо парафіян нашого храму, що поминальна заупокійна Літургія в намірі бл. пам"яті о. Володимира Петриці відбудеться в понеділок о 8:00 год. ранку в храмі Св. Миколая.

Запрошуємо до молитви всіх небайдужих та вдячних парафіян.

Про походження, традиції та значення передріздвяного посту — Адвенту — у Латинській Церкві розповідає Костянтин МОРОЗОВ, священик Ордену Братів Менших Капуцинів.

Святкується 19 серпня православними та греко-католиками. Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV сторіччя і є одним із найбільших, після Пасхи дванадесятих свят. Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.

6 травня цього року відбудеться захід приурочений вшануванню памяті патріярха Йосипа Сліпого з нагоди 120-ти ліття з дня його народження.

Захід організований нашою парафією відбудеться в міському центрі дозвілля о 16 годині.

В програмі:

-Вступне слово священика

-історичний нарис життя та служіння патріярха Йосифа

-музичні духовні твори хору храму Св. Миколая

-перегляд фільму

Запрошуємо всіх взяти у часть в цьому заході своєю присутністю та духовно збагатитися.

25-27 серпня 2011 року відбудеться триденна піша проща до Святоуспенської Унівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ. Цьогорічна проща стане ювілейною, XX з черги, і буде присвячена темі ролі «Слова Божого у житті людини».

Біблійним ж мотивом стануть слова Апостола Петра з Євангелії від Йоана 6,68: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у Тебе – слова життя вічного». Тема цьогорічної прощі є відповіддю на заклик Отців Постійного Синоду УГКЦ присвятити 2011 рік роздумам над Словом Божим (Керигмою) у рамках трьохлітнього приготування до 1025 ліття Хрещення Руси-України. З огляду на це, протягом  усього маршруту запрошені відомі постаті українського духовенства ділитимуться з прочанами своїми роздумами на цю тему. Окрім цього, вибраній темі будуть присвячені біблійні читання у 30-и прочанських групах. Більш детально з програмою прощі можна ознайомитися на сайті http://lavra.studyty.org.ua.

Монахи Студити щиросердечно запрошують усіх бажаючих взяти участь у прощі та розділити радість храмового празника Лаври Успення Пресвятої Богородиці

14 серпня у Східній християнській Церкві знаменує початок Успенського посту. Наймолодший з чотирьох річних постів. Триватиме до 27 серпня включно. Саме на 28-й серпневий день припадає святкування празника Успіння Пресвятої Богородиці, до якого миряни готуються постом.

Успенський піст знаний у нашому народі, як «Богородицький», «Спасо-Богородичний», чи просто «Спасівка». Як «Петрівка» й «Пилипівка», так і Успенський піст увійшов через звичай. Традиція до великих празників завжди готуватися постом і молитвою, – бере початок від часів перших християн. Точніше, у такий спосіб Пречиста Діва готувалася до свого святого Успіння та зустрічі у Царстві Небесному із Сином Божим. Сам піст був суворіший від «Петрівки» і «Пилипівки», проте, лагідніший від Великого Посту.

Перші згадки про піст сягають ІХ століття. У Візантії він набув поширення у Х-ХІ століттях. Справа Успенського посту була темою нарад Царгородського собору 1166 року, який підтвердив не лише його практику, але і визначив тривалість: від 1 до 15 серпня за старим стилем (тобто від 14 до 28 серпня – за новим).

Слід зазначити, що в грецькій Церкві довший час не було одностайності як щодо часу тривання «Петрівки» й «Пилипівки», так щодо тривання Успенського посту. Патріарх Вальсамон захищає Богородичний піст перед нападами і наказує вірним дотримувати його, посилаючись при цьому на згаданий Царгородський собор.

Львівський синод 1891 року зрівняв три річні пости – «Петрівку», «Спасівку» і «Пипипівку» – у приписах щодо молитовної практики і утримання від певних справ. Як у давній Візантії, так на Україні-Руси не було однієї думки щодо тих постів. Зате у свідоцтвах, написаних пізніше, через митрополита Максима та митрополита Фотія, подаються детальні приписи стосовно різних постів, в т.ч. і Успенського. Слід зауважити, що «Правило» митрополита Максима (ХІІІ ст.) було розіслане по всій руській землі і мало обов'язкову силу у Церкві протягом майже цілого століття. Що стосується послання митрополита Фотія до духовенства (ХV ст.), то він нагадує священикам, щоби вчили народ дотримуватись всіх чотирьох постів: Великого, Петрового, Успенського і Різдвяного.

Емілія Сенишин

Джерело: Bazylianie.pl