-
У п′ятницю, 16 квітня 2021 року Божого , завершивши свої буденні справи, парафіяни нашого храму прийшли до церкви, щоб знову пройти Дорогу Страждань нашого Спасителя, щоб серцем пережити і відчути біль материнського серця, що бачить як розпинають Її Сина.
-
9 квітня в нашому храмі братство Матері Божої Неустанної Помочі провело Хресну дорогу.
Зважаючи на те, що основним спрямуванням братства – є постійна молитва, підготовлена Хресна дорога теж була присвячена цьому наймогутнішому засобу Спасіння.
-
Ангел благовістив Марії, що стане Матір’ю Спасителя, а Вона відповіла: "Оце я слугиня Господня, повинна зробити те, що Господь наказує”. Бог із своєї доброти вибирає свою Слугиню на Матір, таким чином обдаровуючи Її великим привілеєм.
-
2 квітня в нашому храмі, спільнота подружніх пар, провела Хресну Дорогу. 14 родин роздумували над терпіннями і смертю Господа нашого Ісуса Христа, а також над дорогою спільного подружнього, родинного життя, яким ми з вами крокуємо.
-
Якщо вся увага людей не буде опиратися на позитивній логіці «посту для», то здається ми так і носитимемо у собі депресивне покутництво, як «ярмо рабів», а не благословенну і радісну можливість «дітей Божих», а наші лікарні таки далі прийматимуть горе-посників у світлий день Пасхи з харчовими і алкогольними отруєннями.
-
26 березня у нашому храмі спільнота «Адонай» проводила Хресну дорогу для молоді. Текст був сповнений глибокого змісту, співпереживання та слів, які залишили слід в серці кожного. Учасники вклали у свої слова частинку душі, тому ця Хресна дорога дала змогу нам переосмислити своє життя та пороздумувати над власними вчинками.
-
Життя – це не автомагістраль, якою ми проносимося на величезній швидкості, прямуючи до окресленої мети. Хоч і не мінне поле, де кожен крок повинен бути виваженим та осмисленим. Воно є чимось середнім, де не уникнути сумнівів, але і без впевненості та внутрішнього стержня не вижити. 25 березня 1944 року у німецькому концтаборі Майданек помер громадський діяч, капелан УГА, патріот і греко-католицький священик Омелян Ковч. Перечитуючи його біографію, надзвичайно непросту й трагічну, розумієш, що стержень він мав! А з тим – і впевненість, що все робить вірно. Очевидно, саме це й додавало йому незламної волі та енергії, щоб у надскладних обставинах дарувати ближнім надію, служити їм та Богові до останнього. Епіграфом до житті о. Омеляна можуть бути слова кардинала Любомира Гузара: "Був сином і священиком одного народу, загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього народу”.
-
Що робити з непотрібними або зіпсутими освяченими речами? Як утилізувати старий хрест із гробу? Що зробити з порваною вервицею або іншими речами із побожними мотивами?
-
Ми входимо в перші дні Великого посту. Це щось неймовірно. Це коли ми десяту частину свого життя пробуємо віддати Господеві. Проблема в ому, як у ці 40 днів бути більше з Богом, переглянути своє життя.
-
13 березня спільнота "Адонай" організувала запусти. Напередодні всі учасники отримали домашнє завдання.У день святкування присутні були поділені на дві команди і відповідали на різні питання, за які отримували бали.
-
Дорогі браття і сестри!
У зв’язку з карантином, який суттєво обмежує Вашу фізичну присутність в храмі на богослужіннях та
складання добровільних пожертв для потреб парафії, відкрито розрахунковий рахунок у
Приватбанку, на який можна надсилати кошти.
Р/р UA473052990000026202886800731
Дякуємо за розуміння і солідарність.Парох храму о. Віктор Мельник
905
Рік виходу: 2008 |
Отець Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 р. у Космач Косівського повіту на Гуцульщині, у священичій сім'ї. |
У рамках IV Суспільних днів Української Греко-Католицької Церкви, 14 листопада 2010 року, були оголошені переможці конкурсу «Найкраще інформаційне обличчя парафії». Урочисте вручення нагород відбулося по закінченні Святкової Літургії за участю Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира (Гузара) у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці при Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві. |
