"Хресту Твоєму поклоняємось Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо!"

Слава Ісусу Христу!
Дорогі браття і сестри!
У половині Великого Посту Церква запрошує своїх вірних пережити велику радість. Предметом для цієї радості є хрест. Його унікальність і цінність змінилася завдяки смерті Божого Сина. Хрест став жертовником, на якому принесено в жертву Богочоловіка за гріхи всього людства. На хресті зруйнована влада смерті, що "тримала нас у рабстві, запроданих гріхові". Хрест Христовий являє переможну силу Бога, який дає себе прибити і умертвити, щоб знову ожити на свідоцтво усім людям.
Без смерті Ісуса не було б Воскресіння; без хреста не було б радості. Навіть для Ісуса прийняти хрест як чашу терпінь, болів, зневаги і ганебної смерті було нелегким викликом. Адже, Він просив у Бога -Отця, щоб оминула Його ця чаша. Але любов до того ж Отця перевищила всі особисті бажання і прохання Ісуса. Це зворушливий приклад, який навчає важливої мудрості: коли Божа воля ставиться вище людської, тоді смак гіркоти перетворюється у солодкість, зникають болі, а смерть поглинута життям. Вибір Ісуса на користь хреста викликає повагу і визнання. Це вибір не безумця, який добровільно пішов на страту. Його вибір свідчить про невимовну Божу силу, яка проявляється в людському безсиллі того хто любить, бо сам сказав: "Ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина"(Мт.11,27).
Хрест Христовий є даром Божим для людства. А це означає, що кожне звернення до Бога має починатися зі слів вдячності. 
Хрест є видимим символом перемоги добра над злом. Тому важливо пам'ятати, що добро таки сильніше і його тріумф "не за горами".
Хрест є знаком, за яким розпізнаються сини і дочки Всевишнього. Вони беруть на себе "свій хрест" і йдуть слідами Ісуса, випромінюючи світло Його Божественної присутності.
Хрест - це християнський компас, який провадить на гору, до Отця. Він додає впевненості в кожному наступному кроці, який скорочує відстань між небом і землею.
Хрест - це еліксир щастя, без якого неможливо перейти від страждань у славу. Хто це розуміє, той його не відкидає, а черпає з нього силу життя.
Дорогі браття і сестри!
У важкий і тривожний час історія нашої держави як Божий люд звернімося зі словами: "Христе, Боже наш, ти добровільне прийняв розп'яття ради загального воскресіння людського роду і хресною тростиною, обагривши свої пальці червоною кров'ю, зволив з любови до людей по-царському підписати нам прощення. Не погордуй нами, бідолашними, що знову від тебе віддалились, але змилуйся, єдиний Довготерпеливий, над недолею твоїх людей. Встань і подолай тих, що на нас напосідаються, бо ти всемогутній"(Стихира "на Господи взиваю").
Пам'ятаймо, що страх і тривога є сильними ворогами на життєвій дорозі. Прислухаймося до слів царя Давида: "Сміло! І нехай ваше серце буде відважне, – ви всі, що уповаєте на Господа"(Пс.30,25). Амінь.