Дорогі браття і сестри!
Сьогодні зосередимо нашу увагу над найважливішим свідченням Церкви - свідченням любові. Цей зміст, який християни вкладають у поняття любов згідно Божого Об'явлення нерідко зазнає нищівної критики, висміювання і зневаги. І це не дивно, адже любов, об'явлена Богом, не основується на прагненні "взяти", використати у власних інтересах. Радше навпаки, принцип її дії полягає у даруванні без жодної умови, застереження чи користі. Де є корисливість, там немає відповідальності, а де немає відповідальності, немає любові. Світ віддавна пропонує свою модель любові, застосування якої залишає глибокі рани на людських серцях. Вона легко сприймається, без труднощів застосовується, однак, обкрадає серце, залишаючи в ньому пустоту і відчуття самотності. Найважливіше, що це свобідний вибір мільйонів людей, глибоко переконаних у правильності свого вибору. Любов є тим поняттям, яке надзвичайно витончено спотворене дияволом, оскільки воно закладене в основу буття людини і від розвитку любові, або її викорінення залежить його зміст з усіма наслідками, що випливають. Постійний обман, який диявол застосовує до людини, є яскравим доказом заперечення любові. Його головна мета відвернути людину від справжньої Любові, якою є Особовий Бог. Саме Він без жодного зиску об'являє людині повноту правди про любов, прикмети якої неважко прочитати в Його образі через Воплочене Боже Слово Ісуса Христа. Можна сказати, що Бог небагато говорить про любов, Він нею живе і дихає. Любов - зміст життя Бога в Тройці Єдиного. Він щомиті дарує себе створінню, але ніяк не вичерпується. Як джерело життя Він щомиті отримує зневаги від людини, але залишається незмінним у ставленні до неї. 
Любов довготерпелива. Це означає, що Вона вміє чекати, випромінюючи доброзичливість і прихильність. Вона перемагає зло добром.
Любов не толерує зло, Вона його прощає. Такий принцип відношення виходить далеко за рамки раціонального логічного пояснення і прагматичного мислення, а тому вважається невіглаством. У світлі людських переконань ця любов не має перспективи. Однак, історичний досвід свідчить протилежне. Любов, яка прощає, зціляє рани кривдника та руйнує пута злоби і ненависті. Вона вселяє у його серце надію бути прийнятим, а не відкиненим, бути обдарованим, а не використаним, бути спадкоємцем, а не сиротою.
Любов сильніша від смерті. Вона не є відносною. Любов абсолютна, тому й написано: "Хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі і Бог перебуває в ньому"(ІІв.4,16). У події Воскресіння Ісуса смерть зазнала нищівної поразки, бо той, "кого на кпини брали і на предмет глузування, на якому не було ні вигляду, ні краси"(Пор. Іс 53,2), Він переміг смерть раз назавжди, щоб "кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним"(Ів. 3,16).
У любові немає страху, бо страх не від Бога. Якщо сумління не докоряє, немає підстав боятися. Страх за життя своє чи ближніх вказує на брак віри в Того, в Якого немов на долоні життя кожної людини і без Його волі навіть волосина з її голови не впаде.
Любов вічна. Вічність не має обмежень. Вічна любов ніколи не переминає, вона завжди є. Світ змінюється, покоління минаються, а любов залишається навіки.
Дорогі в Христі!
Церква як Наречена Христа покликана свідчити у світі вічну любов, яка є Її життям і подихом, і яка об'явила Себе як Трійцю Отця і Сина і Святого Духа. Світ багатий на розумних і освічених, обдарованих і успішних, кмітливих і винахідливих, але жити в світі всерівно неспокійно. Йому бракує багатих на любов, яка змінює світ на краще. Амінь.