• бесплатная dle
  • ,
  • форекс портал

    Неділя після Різдва

    Неділя після Різдва

    "Блаженні всі, що боїться Господа і ходять путями Його"(Пс.127,1)

    Аналізуючи  біблійну історію зауважуємо, що для важливих справ на користь народу Господь Бог найчастіше обирав чоловіків. Згадаймо порятунок світу через праведного Ноя, перший союз з Ізраїлем через Авраама, благословення Якова, вибір Мойсея і новий союз з народом, покликання пророків тощо. Автори, які описують історії цих людей, характеризуючи їх, використовують такі слова як "праведний", "богобоязливий", "ходив з Богом" та інші. Вони вказують на близькість особистих стосунків з Господом. Ці стосунки не є даром в готовому вигляді, вони формуються протягом життя великими зусиллями людини та постійною відкритістю Бога з усім багатством Його дарів.
    Знаємо, що у формуванні людини як особистості першу важливу роль відіграють батьки. Але згодом людина починає жити повністю самостійно, а її світогляд формується під впливом різноманітного оточення. Тому, нерідко стається так, що молода людина, звільнившись від пильного батьківського ока, починає приймати численні пропозиції світу не розрізняючи і не думаючи наперед про майбутні наслідки. Зерна моральних принципів і переконань поступово зігнивають, а на їх місце рясно засівається кукіль. Не раз можна почути від батьків, що вони не впізнають своїх дітей. А це стосується в першу чергу їхніх переконань, і як наслідок, іншої поведінки. 
    Інколи кажемо, що людина є господарем своєї долі та сторожем свого серця. А хіба не так? Серце людини - це рілля, яка засівається спочатку батьками, відтак наставниками та впливовими авторитетами. Хіба не від неї залежить, яке зерно приймати, а яке ні? Хіба не від неї залежить пошук добірного зерна? 
    Хіба не вона має пильнувати свій посів "і вдень, і вночі, щоб часом ворог не прийшов і не посіяв поміж добре зерно кукіль"? Розуміння того, що доля людини залежить від її стосунків з Богом, вводить її в ще один вимір життя, а саме - духовний. Тому, мабуть, першою характерною рисою людини з такою свідомістю є страх Божий. Цей вислів не означає, що людина панічно боїться Господа, боїться бути покараною. У біблійному розумінні жити в страсі Божому означає свідомо остерігатися всього, що є злом у своїй суті, щоб самому не стати носієм зла та причиною його поширення, оскільки все це руйнує порядок світу, створеного Богом та зневажає Його як Творця і Найвище Добро. Страх Божий не є недоліком чи вадою, а даром Святого Духа. Це важливе і дорогоцінне придбання і його наявність вказує на реальні та конструктивні стосунки між людиною і Богом. Вони потрібні один одному, шукають один одного, взаємодіють один з одним.
    "Страх Божий - початок мудрості". Маючи страх Божий, людина вміє слухати і чути як Бога, так і людей. В першу чергу Бога, Який для неї є Абсолютною Правдою, а Його слово найбільшим авторитетом. Вона приймає це слово не з примусу чи страху, а з власної волі, розуміючи його як істину, яку й потребує. Виступаючи як порадник в окремих потребах людини Боже слово поступово стає змістом її життя. Попит на нього зростає настільки, що це слово наповнює людський розум , перетворюючи його в скарбницю мудрості. Завдяки страху Божому людина стає Божим приятелем, бо радо ходить путями Його.
    Євангеліє сьогоднішнього дня сповіщає нам про чоловіка на ім'я Йосиф. Будучи заручений з Марією, він хотів спочатку тайкома її відпустити, бо дізнався, що вагітна. Але після звістки Ангела про те, що Вона вагітна від Святого Духа і народжене дитя назветься Сином Божим, прийняв її, взявши на себе відповідальність чоловіка і батька. Надважкими були перші роки його подружнього життя. Але тому, що був "праведний", не раз отримував об'явлення від Бога через ангела,  як він має захистити дружину і дитя. Як людина Йосиф потребував запевнення від Бога, що його родина в Божій опіці. Він вірив словам ангела, виконував їх і так уникав небезпек для сім'ї. Сьогодні Церква так молитовно оспівує праведного Йосифа: "Хто досягне славу твоєї гідности, Вельмидостойний?* Ти – батько воплоченого Сина Бога живого!* Ти − обручник Обручниці Святого Духа!* Ти – голова святої Родини, дорученої тобі Отцем небесним!* Тому всі ангельські хори й увесь збір святих, що на небі,* з подивом прославляють велич твоєї гідности.* З ними й ми на землі піснями оспівуємо тебе і кличемо:* Слава тому, хто вивищив тебе* достоїнством понад усіх святих!"
    Дорогі браття і сестри!
    Пам'ятаймо: велич людини в її гідності, дарованій Богом. Слава людини в її серці, сповненому дарами Святого Духа. Хай двері наших сердець постійно будуть відчинені для Бога. Не лінуймося і не стидаймося бути Його приятелями. Тримаймося міцно за Його невидиму руку, якою є слово, що веде дорогою правди, свободи і життя.
    Амінь.
    10.01.2021р.Б.





    скачать dle 10.2 Форекс опционы

    Схожі новини

    Празник первомученика і архидиякона Стефана

    Зачаття Пречистої Діви Марії святою Анною

    XXVIII Неділя по Зісланні Святого Духа

    XXVI Неділя по Зісланні Святого Духа

    Для зерна Слова Божого немає непридатної землі

    Оголошення

    для парафії

    Рекомендуємо

    відвідувати

    • Католицький Оглядач
    • Українська правда
    • Громадське телебачення
    • Офіційний сайт УГКЦ
    • ДивенСвіт
    • CREDO
    • Стрийська єпархія УГКЦ
    • Карітас України

    Популярні новини

    за останній місяць

    Трансляція

    інтернет радіо

    Radio Voskresinnya

    Radio Mariya

    Radio Dzvony

    Слухати в новому вікні