• бесплатная dle
  • ,
  • форекс портал

    XXXI Неділя по Зісланні Святого духа

    XXXI Неділя по Зісланні Святого духа 

    "Я прийшов, щоб мали життя і мали його вповні"(Ів.10,10)


    Дорогі браття і сестри!
    З наукових джерел знаємо, що світ існує дуже давно. На зміну одному суспільному ладу приходив інший. І хоч би який досконалий він не був, правда полягає в тому, що гідність людської особи знецінюється завжди і це породжує багато негативних наслідків для наступних поколінь. Історичний період, в якому жив Ісус Христос не є винятком.
    Обтяжені податками, пригнічені несправедливим ставленням, морально виснажені, духовно скалічені люди потребували допомоги. "Немов вівці, які не мають пастуха". Суспільство було поділене на тих, хто жив у достатку за рахунок інших, і тих, хто "зводив кінці з кінцями". І, незважаючи на це, перші спокійно жили без докорів сумління, успішно користуючись визнанням тих, кого кривдили. Люди довго чекали на того, хто цікавився б їхніми потребами, шукав би їх, щоб допомогти. 
    Звістка про Ісуса поширювалася швидко, Його авторитет серед людей зростав. Натомість, найближчі учні інколи самі не допускали людей до Учителя, "щоб його не турбувати", виявляючи, таким чином, свою внутрішню зіпсованість, бо ще не розуміли, що Ісус не прагне ні визнання, ні почестей, ні влади, ні грошей, ні слави. Він йде до людей не тоді, коли Йому потрібно щось від них взамін. Він йде як слуга, щоб бути корисним і задовільнити їхні потреби. Для Ісуса найбільше багатство - людина. Це Він - Добрий Пастир, який шукає і знаходить, а знайшовши, радіє. Такою поведінкою і світоглядом Ісус промовляє до кожного батька і кожної матері: найважливіше не блага для забезпечення дітей, а діти і час, проведений разом з ними. Маючи повноту влади і сили Ісус використовував їх не для своєї слави, а для добра людей. Він на це зійшов із неба і радо виконував волю Отця. А воля Отця - "щоб усі були одно" - люди, об'єднані в Бозі і Бог у людях. Мова йде про єдність у Дусі, який є Життям. Отож,  найцінніше добро людини - мати в собі життя, джерелом якого є вічний Бог. Тут міститься вся мудрість людського буття. Здається так просто, що важко повірити. Але, скільки перешкод постає перед людиною, щоб цього не збагнути і не прийняти до свого серця. Про мудрість автор книги Приповідок пише так: "Слухайте, бо я про важливе говоритиму, і з уст моїх вийдуть слова правдиві. Уста мої вимовляють правду, і зло моїм устам огидне. Всі слова уст моїх правдиві, нема нічого в них нещирого, кривого. Всі вони ясні тому, хто їх розуміє, і слушні тому, хто придбав знання. Прийміть мою науку, а не срібло, і радше знання, ніж золото добірне, бо мудрість ліпша понад перли; ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею. Я мудрість, з обачністю я перебуваю; я посідаю знання розважливе. Страх Господній то ненависть до зла. Пиху та гордість, лиху поведінку й уста нещирі я ненавиджу. У мене рада й помисл; я – розум, у мене сила. Мною царі царюють і князі встановляють право. Мною старшини правлять, вельможі судять усю землю. Я люблю тих, які мене люблять; хто шукає мене пильно, той знаходить. Багатство й слава в мене, постійні блага й справедливість. Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота; прибуток мій – над срібло добірне. Я ходжу путями правди, стежками права, щоб дати блага тим, які мене люблять, щоб наповнились їхні скарбниці (Прип. 10, 6-8; 8, 6-21). Прагнення мудрості є пошуком невидимого дару, який неможливо придбати у світі. Все, що пропонує світ, має тимчасовий вимір, згодом втрачає свою вартість і замінюється чимось новим. Мудрість є даром Бога, тому й шукати її потрібно в Бозі. Автор книги Мудрості описує це так: "Роздумуючи так сам із собою і міркуючи в своїм серці, що безсмертя існує в поєднанні з мудрістю, що в дружбі з нею – насолода шляхетна, що в трудах її рук – багатство невичерпне, в постійнім приставанні з нею – розум, і слава – брати участь у розмові з нею, - ходив я, отже, скрізь шукаючи, як би її собі придбати. А був із мене гарний хлопець, і дістав я – на щастя – добру душу, чи радше, бувши добрим, увійшов я в безплямне тіло.
    І зрозумівши, що інакше її не осягну, якщо Бог мені її не дасть, – і це вже належало до розсудливості: знати чий вона дар, – звернувсь я до Господа й моливсь йому та й сказав з усього серця мого: «Боже батьків, Господи милосердя, що своїм словом створив усе і що своєю мудрістю витворив людину, щоб панувала над створіннями, які постали через тебе, і щоб керувала світом у святості й справедливості, щоб суд судила у правоті серця, – дай мені мудрість, що возсідає на престолі поруч тебе, і не відкинь мене з-поміж дітей твоїх. Бо я – раб твій і син рабині твоєї, людина немічна, короткотривала, нездатний розуміти суд і закони. Ба навіть якби хтось був досконалий між людськими синами, а йому забракло б твоєї мудрості, він за ніщо вважався б... З тобою мудрість, яка твої діла знає, яка була присутня, коли ти творив світ, яка відає, що твоїм очам приємне і що за твоїми заповідями праведне. Зішли її з твого святого неба, пошли її від твого престолу слави, щоб була при мені й трудилась, щоб я пізнав, що тобі любе. Вона бо все знає й розуміє, вона мене водитиме в моїх чинах мудро і мене берегтиме у своїй славі. Тоді мої діла будуть тобі вгодні, і я судитиму народ твій справедливо, стану гідний престолу батька мого. Яка бо людина може пізнати волю Божу? Або хто може збагнути, чого Господь хоче? Бо ж міркування смертних нужденні, непевні задуми наші; (Муд. 8, 17-9, 14).
    Сьогодні Церква урочисто вшановує пам'ять святого Григорія Богослова.Народився святий Григорій близько 320 р. в селі Аріянз, біля міста Назіянзу (римляни те місто називали Діокесарія) в Кападокії. Його батько був охрещеийя в старшому віці,і отримав ім’я Григорій, а згодом як чоловіка чеснотливого його вибрали єпископом Назіянзу. Мати звалася Нона. Вона випросила собі у Бога сина, щоб посвятити його на службу Йому, а коли він був ще дитиною, давала йому торкатися святих книг, щоб змалку дитина шукала святої забави. Коли молодому Григорієві вона подарувала перше святе Євангеліє, то сказала йому такі слова: "Пам’ятай, що я випросила тебе у Бога, і хочу лише одного, щоб ти був досконалим”.
    Закінчивши школу в Назіянзі, Григорій своє навчання продовжив у Кесарії, в Олександрії, а згодом в Атенах. Коли добирався до того міста морем, то корабель їх потрапив у дуже сильну бурю, і лише чудесній Божій помочі святий Григорій міг завдячувати своє спасіння. А тоді – відповідно до звичаю тих часів – він не був ще охрещений. Ось як сам святий описує ту подорож: "Час для плавання був найбільш невідповідний, але мене гнала пристрасть до наук, і додавало впевненостиі те, що корабельники були свої люди. Однак вже напочатку подорожі ми потрапили в таку бурю, що корабельники здавна не пам’ятали подібної. Двадцять днів і ночей умирали ми, а я навколішках взивав про допомогу царюючого в небі Бога. Перед лицем неминучої смерті всіх охопила тривога, але я, бідний, боявся найбільше за всіх, боявся за свою душу, бо опинився в небезпеці померти неохрещеним, і посеред згубних хвиль морських бажав я води духовної. Тож просив і молив я у Бога хоч би найменшої відстрочки. Так страждав я, а зі мною страждали і мої батьки, бо в нічному видінні побачили, в яку я потрапив небезпеку. Вони з суші подали мені поміч своєю молитвою, про що я пізніше довідався. І море стало заспокоюватися. А тоді я прирік, що якщо спасуся, то посвячу себе цілковито на службу Богові, і через приречення те я спасся".  Закінчивши навчання, він нетривалий час був в Атенах професором красномовності, а потім повернувся до батьків. У ті часи був звичай, що чоловіки приймали святе Хрещення, коли їм виповниться 30 років життя. Тож і святий Григорій лише тепер прийняв це велике Таїнство. При тій нагоді він пожертвував Богові все: свої сили, життя, здоров’я, знання, маєток. "Я все віддав Тому, котрий мене створив, відкупив і утримує. Йому посвятив я своє майно, свою честь, своє здоров’я і свій дар слова”. Пройшовши в пустині важкий шлях випробувань, Григорій здобув неоціненний досвід богопізнання і став справжнім богословом.
    Ось як Церква оспівує його в молитвах: "Отче Григорію, від недоброзичливості та підступності плоті мудро ухилився ти; засівши на запряжену до неба чотирикінну колісницю чеснот, злетів до краси несказанної. Нею упиваючись, нині роздаєш душам нашим мир і велику милість". На ньому сповнилися слова апостола Павла: "Кожному дається виявлення Духа на спільну користь. Іншому бо дається Духом слово мудрости; іншому тим же Духом – слово знання"(ІКор.12,7-8).
    Дорогі браття і сестри!
    Життєвий рух кожного з нас триває. Коли кінець настане, - ніхто не знає. Шлях дорогою "потім" приведе в країну "нікуди". Йдімо тією дорогою, де збираються скарби неземні, щоб збагачені ними, радісно послужили Господеві, а відтак, зустрілися з Ним у славі святих та втішалися даром вічного життя.
    Амінь.

    скачать dle 10.2 Форекс опционы

    Схожі новини

    ХХХ Неділя по Зісланні Святого Духа

    Святе Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

    Неділя перед Богоявленням

    Обрізання Господа нашого Ісуса Христа

    XXVI Неділя по Зісланні Святого Духа

    Оголошення

    для парафії

    Рекомендуємо

    відвідувати

    • Католицький Оглядач
    • Українська правда
    • Громадське телебачення
    • Офіційний сайт УГКЦ
    • ДивенСвіт
    • CREDO
    • Стрийська єпархія УГКЦ
    • Карітас України

    Популярні новини

    за останній місяць

    Трансляція

    інтернет радіо

    Radio Voskresinnya

    Radio Mariya

    Radio Dzvony

    Слухати в новому вікні