• бесплатная dle
  • ,
  • форекс портал

    Неділя блудного сина

    Неділя блудного сина

    "Бо цей мій син був мертвий і ожив, пропав був і найшовся."(Лк.15,24)


    Однією з тем, яку Ісус розкриває у цій притчі, є тема синівства. Починаючи ще з давніх часів періоду Старого Завіту Господь Бог вкладає у свідомість людини переконання, що Він є не просто  її Творцем, який, покликавши  людину до існування, залишив напризволяще. Господь з власної ініціативи перший закладає основи формування стосунків батьківсько - синівських. Таким чином, Він підкреслює Свою постійну близькість, а в ній дбайливість, піклування і захист. 
    Так як Бог є незмінне Абсолютне Добро, Його ініціатива спрямована лише для добра людини. Але, щоб їй було добре, потрібно відповісти своєю згодою перебувати в живому дієвому стосунку з Ним, як джерелом добра. Право на вільний вибір є даром любові Творця. Однак, історія засвідчує, що під зовнішнім впливом воно може бути використане на шкоду самій людині. Батьківське ставлення Бога до людини постійно вражає. Адже, незалежно від її поведінки і переконань, Він не перестає довіряти, запрошуючи таким чином, робити те саме. Все, що оточує людину, чим вона користується, навіть її успіхи і досягнення, постійно нагадує їй про Божу довіру, Його незмінний задум зберегти для неї статус домоуправителя у світі. Господь понад усе прагне, щоб людина жила як Він, роблячи все в любові. Адже, лише такий спосіб життя розвиває їхні стосунки, а її як особистість. Таким чином людина зберігає за собою право мудрого домоуправителя та гідного спадкоємця.Божих благ, користуватися якими зможе вічно.
    У притчі про блудного сина Ісус розповідає про те, що не кожна людина усвідомлює себе як син чи дочка відносно Бога. Згідно науки Ісуса Христа це зароджується у Таїнстві Хрещення. Однак, усвідомлення такого статусу не властиве всім християнам і на це є різні причини. Молодший син з даної притчі не мав підстав на щось скаржитись, бути чимось незадоволеним, адже батько був не лише багатим, а й мудрим, оскільки для нього важливо було правильно формувати стосунки, завдяки яким формується образ сина, подібний до образу батька. Прагнення іншої свободи, особистого розвитку та успіхів поза батьківським домом, а точніше, шляхом руйнування стосунків з батьком зазнає нищівних втрат: син втрачає свій статус, а з ним і всю повноту свободи, він деградує як особистість і стає найбільш опущеною людиною, "розтративши все своє майно". Бажання людини жити "по своєму", або як диктує світ приводить згодом до повного провалу. І все тому, що основні принципи стосунків між людьми, пропоновані у світі, якщо не явно, то приховано, побудовані на маніпуляціях і споживанні, що підриває людську гідність, а інколи цілковито нівелює вартість людини, зводячи її до виробничого матеріалу. Людина у світі "цінується" тоді, коли вона здорова і заможна, бо завдяки цьому її можна використати. Це досить явно демонструється навіть провідними державами Європи на законодавчому рівні, що підтверджує думку про знецінення людської особи. Єдиний, Хто не перестає по справжньому турбуватися про добро людини, є її Творець. Він різними способами ззовні та з глибини її сутності, із серця, запрошує жити в стосунку з Ним, бо в Ньому є вся повнота добра. Розповідаючи притчу, Ісус змінює хід життєвої історії молодшого сина, бо він згадав про своє синівство і про те, що має батька. У нього немов перед очима відкрилася вся історія життя з батьком, його ставлення, його постави. Саме тут, вдома син почувався людиною, завжди був прийнятий і трактований як син і спадкоємець. Очікування батька на повернення "втраченого" сина закінчилися: у того милого, перспективного, самодостатнього юнака з'явилася свідомість, що він є кимось лише за умови нерозривних стосунків з батьком. Тут, удома, він живе вільно і може успішно розвиватися, бо все, потрібне для цього, батько має і дає.
    Історія старшого сина також є важливою. Адже, він, хоч і не "покинув" батька, не розумів свого синівства. Згідно його переконань, щоб щось отримати, треба заслужити. Це не відповідає життю вільної людини, тим більше, людини, яка розуміє і керується довірою.
    Не відрікаючись від батька старший син так і не засмакував як добре бути сином. Його життя, сповнене страху перед помилкою і можливим покаранням, стало суцільним тягарем, без змісту і радості, а звинуваченим був батько. Та цікаво й те, що історія старшого сина незакінчена. Ісус підкреслює, що можна все життя прожити, користуватися Божими дарами і не зрозуміти Бога, не пізнати Його доброти і любові.
    Ця притча спонукає кожного запитати себе: на якому етапі перебуваю я: чи дорогою в далекий край, чи повертаючись додому, а може дома як чужий, чи як улюблена дитина?!


    скачать dle 10.2 Форекс опционы

    Схожі новини

    ТЕ, НА ЩО НЕ ЗВЕРТАЄМО УВАГУ В ПРИТЧІ ПРО БЛУДНОГО СИНА

    Святе Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

    Празник первомученика і архидиякона Стефана

    XXVIII Неділя по Зісланні Святого Духа

    Вистава "Блудний СИН"

    Оголошення

    для парафії

    Рекомендуємо

    відвідувати

    • Католицький Оглядач
    • Українська правда
    • Громадське телебачення
    • Офіційний сайт УГКЦ
    • ДивенСвіт
    • CREDO
    • Стрийська єпархія УГКЦ
    • Карітас України

    Популярні новини

    за останній місяць

    Трансляція

    інтернет радіо

    Radio Voskresinnya

    Radio Mariya

    Radio Dzvony

    Слухати в новому вікні