Дорогі браття і сестри!
Світ, в якому живемо, часто порівнюють до арени, де відбувається постійна боротьба двох протилежних сил - добра і зла. Центральною дійовою особою в ній є людина. Людський розум здатний дійти до переконання, що існує Абсолютне Добро, і Ним є Бог. А що таке зло?
Найпростіша відповідь - це відсутність добра. Добро вічне, бо вічний Бог. Як появилося зло? Згідно Божого Об'явлення знаємо, що кожне створіння було добре, а з розумних лише людина і ангели обдаровані свобідною волею. Тому їхня діяльність є вищою від інстинктивного рівня, як у тварин. Святі отці навчають, що Бог на початку створив духовний світ(ангелів), потім матеріальний, а вкінці людину - як поєднання двох вимірів матеріального і духовного. Ангели як чисті, безтілесні духи, призначені для служіння Господеві. Однак, їх рішення не є наперед визначене Богом, а залежить від них самих. Тому частина ангелів, почавши від Люцифера, збунтувалися проти Бога, внаслідок чого втратили природну чистоту і Божу благодать, і таким чином, стали джерелом і носіями зла. Переставши бути добрими, вони змінилися на злих. У цьому контексті святий Григорій Богослов також вважає, що зло - це відсутність добра. Оскільки ангели безтілесні, вони не здатні до покаяння. Під впливом сильніших, на чолі з Люцифером, від Бога відступила велика кількість добрих ангелів. Правду про це ми чули в сьогоднішньому Євангелії. Легіон - це 6000 воїнів римського війська. Тож, важко й уявити силу злих духів, які опанували чоловіка. Євангелист Лука описує, що діялося з ним, коли ці духи проявляли агресію. Чоловік став об'єктом для знищення і засобом залякування багатьох людей. В такому стані він не міг жити з народом, бо його боялися. В дійсності злі духи надзвичайно сильні та розумні. Тому їхньою зброєю є не лише ці властивості, а й сама людина. Диявол часто використовує одних для підпорядкування собі інших. Хто виявляє непокору, тих залякує. Важливо пам'ятати, що він може нашкодити лише тілу людини і то з Божого допусту, але доступ до її душі для нього закритий, хіба що у випадку добровільної згоди людини на гріх. 
Оскільки людина відкуплена хресною жертвою Божого Сина і їй приготоване вічне життя з Богом, вона є єдиним та незмінним об'єктом знищення диволом. Суть такого знищення полягає в розірванні особистого стосунку з Богом та житті за "власними законами", тобто так, як зручно для досягнення своєї мети. Пристосувавшись до цього людина не помічає, як стала жертвою маніпуляцій, цинічного обману і продовжує жити на самознищення. Тіло є даром Божим і храмом для Святого Духа. Чим воно стає, коли людина є носієм зла? Біснуватий чоловік є прикладом одного з методів, які диявол використовує проти людини, знущаючись над нею. Жодна людина не змогла біснуватому допомогти. Зло може бути переможене лише добром. Тому при зустрічі з Ісусом, якого чоловік не знав, раптом звертається до Нього правильними словами: "Що мені і тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!"(Лк.8,28). Це свідчить про те, що злі духи знали, хто такий Ісус. Він не лише син Йосифа і Марії з Назарету. Він - Син Бога Всевишнього, Він Бог, якому ці духи раніше служили, вони знають, що Він сильніший від них, тому бояться і тремтять перед Ним. Ці духи споглядали красу, славу, велич і силу Бога. Вони знають, що він Всемогутній, тому страшно потрапити в руки Бога. Натомість, людина, яка не має такого досвіду, поводиться так, немов би все належало їй, або ж з думкою про те, що все можна вирішити неважливо якими засобами, чи банально відмовляється вірити в те, чого ще не пізнала. Такі ознаки в людині є доказом якого вона духа і точно не Божого. Отож, біси - це живі розумні істоти, сповнені зла. Їхній об'єкт - людина, а мета - її знищення. Єдиний, Хто може її врятувати - це Бог. Тоді Він став людиною, зустрівся з біснуватим і звільнив його з-під влади смерті, відновивши образ нормальної людини: "...сидів при ногах Ісуса, одягнений та при умі ..."(Лк.8,35).
Історія життя цього чоловіка засвідчує реальне існування двох воюючих сил: Бога, який дає життя і захищає його, та диявола, який не може дати нічого доброго, але має ціль і силу руйнувати та знищити життя людини.
Важко зрозуміти реакцію людей герасинської околиці на те, що Ісус зробив. Вони зважали не на зцілення людини, а на смерть свиней, яких знищив не Ісус, а диявол, отримавши на це дозвіл від Ісуса. Христос показав, що цінніше для Бога. Так має бути і в свідомості людини. Страх перед Ісусом вказував на те, що люди не знали Бога і не ставили собі це за ціль. Вони обрали спосіб життя, в якому комфортно себе почували, але без Божої правди. Виникає запитання: якого ж вони духа? Кому належали? Якщо боялися Бога і проганяли Його геть, чи можуть так робити діти Божі? Діти слухають батька і прагнуть бути в ним. Вони добре знають його, вірять йому і почуваються з ним у безпеці. Діти прагнуть бути подібними до батька, який випромінює любов і доброту, прощення і милосердя. Діти пишаються батьком, який поважає їх і захищає від небезпеки. Ісус своїм вчинком об'явив людям образ Бога - Батька, але вони не зрозуміли і не прийняли Його. Духовне невігластво і сліпота є важкими хворобами, які в деяких людей бувають невиліковними. Небезпечні вони не лише для носіїв, а й тих, хто поруч, бо й вони можуть захворіти. Ці хвороби призводять до смерті не стільки фізичної, скільки духовної як втрати життя з Богом на період вічності. Отож, Ісус не приймає прохання чоловіка йти за ним, а наказово заявляє: "Вернися додому й розкажи все, що Бог зробив тобі"(Лк.8,39). Від цього часу чоловік став свідком правди про Доброго Бога не з розповідей людей, а тому, що сам пережив, який Добрий Господь. Своєю присутністю та словом він запевняв людей, що для Бога немає нічого неможливого: яким сильним не було б зло, воно завжди слабше від Господа. У цьому сутність правдивого Божества. Святі Версонуфій і Йоан навчають: "Безнастанно взивання імені Бога умертвляє не тільки пристрасті, а й самі гріхи, що слідують за ними. Як лікар підбирає відповідні ліки хворому, щоб йому полегшало, так само й ім'я Боже, що його безнастанно призиваємо, умертвляє всі пристрасті в нас, хоч ми й не відаємо, як це діється". Один старець мовив: "Є три сили в сатани, що сприяють усякому гріхові: перша - забуття, друга - лінивство, третя - похіть, від неї ж чоловік падає. Отже, коли ум є пильним і чоловік не забувається, то не лінуватиметься; коли ж не лінуватиметься, то не впаде в похіть; коли ж не матиме похоті, то не впаде ніколи за Божою ласкою".
Дорогі браття і сестри!
Зауважмо, світ постійно пропонує щось нове, зачаровуючи зір, привертаючи увагу, пробуджуючи піднесені відчуття. Але, важливо зауважити, як довго це триває? Ми скажемо: все змінюється, все минає, процес розвитку триває постійно і це добре. Та варто запитати: як довго триває радість у людському серці? Відповідь дає зрозуміти наскільки духовні цінності важливіші від матеріальних. Одні і другі потрібні, бо є невід'ємною частиною життя людини. Пошук Бога веде до придбання свободи і життя у правді, у Святому Дусі. Натомість постійний моніторинг за пропозиціями світу і нестримне бажання їх придбати веде до залежності від духа рабства. На жаль, в сучасному суспільстві людина не завжди розглядається як суб'єкт, що має високу гідність і вартий пошани, а як об'єкт, який потрібно використати поки у нього ще є ресурс. Це серйозний виклик, якому можуть протистояти лише сильні Духом не людським, а Святим. Просімо в Нього допомоги, просвічення, очищення і спасіння. Амінь.