992
2 лютого в центрі дозвілля молоді м. Перемишляни можна було подивитися документальний фільм про бій під Крутами. Перед початком присутні у залі могли послухати молодого історика, співробітника Львівського музею «Тюрма на Лонцького», який розповідав про цю подію в загальній історії України. В залі було не багато людей, але під час показу фільму всі з великим захопленням дивилися на екран. Після перегляду стрічки всі залишилися під великими враженнями. Адже у фільмі йшлося про героїзм і самопожертву молодих хлопців, які віддали власне життя за свою Вітчизну. |
Вже дванадцять років поспіль при костелі свв. апп. Петра і Павла, що в м. Перемишляни проходить фестиваль вертепів, де з різних містечок і сіл приїжджають діти і показують свої вистави. |
Різдво - це одне з найбільших свят у році і усі до нього готуються заздалегідь. Ми, спільнота "Адонай” також до нього готувалися. Вже багато років ми прославляємо новонародженого Ісуса своїм вертепом, маючи нагоду презентувати його у багатьох місцях. |
У часі різдвяних свят, коли ще голосно лунають колядки, церкви прикрашені ялинками з мерехтливими гірляндами, замріяними ангеликами і кольоровими кульками, коли в незвичайних дерев’яних шопках маленький Ісус дивиться на світ і обнімає кожного, хто до нього приходить своїми маленькими рученятами, спільнота «Адонай» святкує чергову річницю свого заснування. |
Які прекрасні Різдвяні свята…Кожна людина святкує їх по-особливому. Для кожного з нас - це велика таємниця народження Ісуса в наших серцях. Знаємо, що в наших Перемишлянах є монастир сестер Студійського уставу. За час свого існування в ньому жило багато монахинь. На даний час там перебуває лише дві монахині – сестра Омеляна та сестра Сюзаннаю.Ось ми, адонайці, вирішили приєднатися до святкувань Різдва з сестрами, тому 10 січня члени спільноти прославляли Бога з монахинями у колядках та віншівках. |
 Пастирське послання Блаженнішого Cвятослава до духовенства, монашества і мирян з нагоди Року віри «Один Господь, одна віра, одне Хрещення» (Еф. 4, 5). Високопреосвященним і Преосвященним Архиєпископам та Митрополитам, боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству, возлюбленим братам і сестрам, в Україні та на поселеннях у світі сущим Дорогі в Христі! Кожен рік нашого життя наближає до нас майбутнє і водночас живить пам'ять про минуле. Рік 2013-й – і новий, і водночас пам’ятний. У цьому благословенному році матір Церква запрошує своїх синів і дочок замислитися над великим даром віри як цінним скарбом християнської істини та духовно-моральної практики. Вірою ми пізнаємо своє духовне коріння. Для нашої Української Греко-Католицької Церкви цей рік має особливе значення, бо дає нагоду згадати видатну подію далекого 988 року від Різдва Христового, коли ми прийняли Володимирове Хрещення. Усвідомлюючи кардинальне значення віри, нам слід насамперед подякувати Богові за цей Його дорогоцінний дар, яким ми просвітилися і преобразилися 1025 років тому на березі Дніпра –українського Йордану. Це також добра нагода проаналізувати, яке місце посідає християнська віра в нашому побуті, та, краще пізнавши основні її постулати, надихнути ними своє життя і діяльність. |
|
На небі засяє лише єдина зіронька й весь люд істинно зрадіє їй. Це час народження нової мрії, це час родинного єднання, це час щирості й світла. Це Різдво Христове.
|
8січня 2013р.Б. товариство "Адонай" з провідником Гуніник Р.В. відвідали зі своїм вертепом церкву Св. Параскевії, що у Подусільній, адміністратором якої є о. Віктор Мельник. |
|
«Сьогодні ми зібралися тут, щоб згадати подію 70-річної давнини, коли блаженний Омелян Ковч потрапив у стіни цієї в’язниці, а разом із тим помолитися за всіх, які померли невинною смертю за те, що ми тепер маємо. Бо часто те, що ми маємо, приймаємо як закономірність, однак фундаментом нашої дійсності були чиїсь страждання, муки і смерть», - такими словами розпочав своє звернення Владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівський, до присутніх на Панахиді на подвір’ї Меморіального комплексу «Тюрма на Лонцького» (м. Львів, вул. С. Бандери), де 70 років тому, 29 грудня, розпочав відбувати своє ув’язнення блаженний священномученик Омелян Ковч. Вшанувати пам’ять покровителя душпастирів УГКЦ зібралися священнослужителі, семінаристи, представники влади, інтелігенція, дослідники визвольного руху та громада міста. «За 20 років він 40 разів був арештований, – продовжив свою розповідь про свщмч Омеляна Ковча Владика Венедикт, – і з тих арештів понад 20 завершилися його ув’язненням на довший чи коротший час. Позбавлення волі було пов’язано з тим, що він боровся за добро людей, незважаючи на обставини, які відбувались навколо». «У Боснії, у Галицькій армії, у Перемишлянах, у стінах цієї в’язниці на Лонцького, у концтаборі Майданека – це місця, де Бог його потребував. Це напевно найбільше, що ми можемо навчитися в нашого блаженного, щоб ми вміли і були відважні щось робити там, де ми є. Нас постійно щось не влаштовує, не такі обставини політичні, економічні... Погляньмо на постать блаженного Омеляна! Для нього було все так, у кожній ситуації він міг щось зробити, навіть там, у концтаборі, він щось робив і хотів там працювати. Кожен з нас може щось зробити на тому місці, де він є. Блаженний Омелян міг робити добро в концтаборі, то чому не можемо робити ми цього на тому місці, де Бог нас поставив, чому не можемо не піддаватися обставинам чи вигоді, а на прикладі наших священномучеників бути вірними своєму покликанню», - сказав на завершення Владика Венедикт. Прес-служба Львівської архиєпархії |
