![]() Впродовж дев’яти років поспіль традицією стало в селі Подусільна приймати гостей з Різдвяною колядою. 15 січня, в неділю перед Богоявленням, на парафію села Подусільна з Різдвяним вертепом прибула дитячо-молодіжна спільнота «Адонай» разом зі своїм провідником Роксоланою Гуніник. Почалося все з Божественної Літургії, яку відслужив о.Віктор Мельник, адміністратор храму Преподобної Параскевії с.Подусільна. Відтак колядою місцевих парафіян розпочачалася театралізована вистава-вертеп. Учасники дійства намагалися якнайкраще донести до глядачів, серед яких були не тільки дорослі, але й діти і молодь, важливість події народження Божого Сина у житті кожної людини. Ісус сходить з неба на землю, щоб подарувати людям життя в мирі з Богом, яке започатковується тут і триває навіть після смерті. Після вертепу о.Віктор подякував гостям за змістовний виступ і побажав їм, щоби, незважаючи на зимовий холод, від якого довелося мерзнути в храмі, їхні серця завжди горіли любов’ю до Бога і своїм теплом зігрівали людей. |
14 січня із доброю новиною про народження Ісуса Христа, діти спільноти «Адонай» відвідали с.Біле, що на перемишлянщині. Разом із багаточисельною громадою діти молилися Божесвенну Літургію, а по її завершені мали можливість подивитися вертеп місцевої молоді. У цьому вертепі брали участь тільки хлопці, приблизного віку 13-18 років. По завершені цього вертепу, своє вертепне дійство «Ісус народжується для кожного» презентували «адонайці». Приємно було спостерігати, як місцеві мешканці з радісними обличчями слідкують за подіями, які розгортаються у Різдвяній виставі. Хоча у місцевому храмі було дуже холодно, юні артисти, виконавці вертепних ролей старалися відтворити своїх героїв у повній мірі. Після завершальної колядки «Нова радість стала», яку співали гості та присутні у храмі прихожани, о.Дмитро Тхір, подякував спільноті «Адонай» та її провіднику п.Роксолані, що приїхали у, майже, найвіддаленіше село пепемишлянщини з виставою про народження Нашого Спасителя. |
При храмі святого Миколая діє недільна школа у якій проходять катихизацію діти різного віку. Наймолодша група – це дітки 6-ти, 7-ми років. Катихизацію для них провадить Оленчин Ганна Михайлівна. У ці дні і наймолодші діти недільної школи вирішили потішити прихожан нашої церкви. Вони, під керівництвом своєї катехитки, вечером 8 січня, показали вертеп. Всі учасники вертепу мали гарні костюми, які відповідали їхнім ролям. Приємно було спостерігати, як ще малі діти розказували слова поважних царів, чи були у ролі лихого Ірода, а також українськими козаками та іншими персонажами відомих нам з Біблії, які пов’язані з народженням Ісуса Христа. По звершені вертепу адміністратор храму Св.Миколая о.Віктор Мельник подякував маленьким артистам, їхнім батькам та п.Ганні Оленчин за гарний вертеп. Побажав їм підростати у ласці Божій, а також міцного здоров’я. |
![]()
Атмосфера Різдва є неповторною. Сніг і мороз на вулиці, ялинки та гірлянди в оселях, таке побачити в іншу пору року не можливо. Підсилюють ці відчуття спів колядок та вертепи, які можна почути та побачити аж до 15 лютого, до свята Стрітення Господнє. |
![]()
Різдвяні свята – це час коли ми всі радіємо новонародженому Ісусику. Співаємо на Його славу колядки, а також у кожному місті та селі діти ставлять вертепи. «Ісус народжується для кожного» - така назва різдвяної вистави про народження Ісуса Христа, постановку якої здійснювали учасники спільноти «Адонай», що існує при храмі Святого Миколая у м. Перемишляни.
|
Всечесному духовенству, преподобному монашеству, возлюбленим братам і сестрам Стрийської Єпархії УГКЦ
Тому і через 2012 років смиренно схиляються людські голови та коліна, коли лунають слова об’явлення, сказані ангелом Господнім, до вифлиємських пастушків: «Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю для всього народу: сьогодні вам народився у місці Давидовім Спаситель – Христос Господь. Ось вам знак: ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах» (Лк. 2: 10-12). |
![]() День храмового празнику цього року у нас був по особливому святковим. Розділити спільну радість з усіма присутніми парафіянами, священиками прибув Владика Венедикт (Алексійчук). Владика очолив Архиєрейську Божествену Літургію у співслужінні адміністратора церкви Миколая о.Віктора Мельника, сотрудника храму о.Дмитра Тхора, а також гостей ієромонаха Йосафата із Свято-Успенської Унівської лаври, о. Олега Цимбали із с. Коросно, о. Петра Закаляка із церкви Св. Володимира та блаж. муч. о. О. Ковча та о. Єжи з костелу свв. апп. Петра і Павла римо-католицької громади м. Перемишляни. Під час проповіді Владика Венедикт висловив подяку Господеві за те, що кілька років тому служив у цьому храмі, як адміністратор і з радістю згадує цей час. По закінченні Служби Божої відбулося традиційне освячення води біля фігури Матері Божої у парку ім. Богдана Хмельницького та благословення нею всіх присутніх. |
![]()
Кожен християнський храм насить ім’я якогось святого або іменується на честь великого свята. Храм у якому ми молимося носить ім’я Миколая Чудотворця – це наша рідна церква, в якій багато перемишлянців христили своїх дітей, брали шлюб чи відпроваджували у вічність рідних та знайомих. У кожній парафії триває своє життя, де спільно священики та парафіяни служать та трудяться на славу Божу. Одне з найбільших свят, на яке з нетерпінням чекають усі це день вшанування Святого Миколая, архієпископа Мир Ликійських. Велика частина мешканців нашого містечка у цей день святкує храмовий празник. Всі чекають цього дня: старші прибирають оселі, готуються до частування гостей; молодші чекають по своєму, бо знають, що вночі з 18 на 19 грудня до них завітає святий Миколай і принесе подарунки. І звичайно найревніші парафіяни приходять до церкви напередодні свята, щоб її прикрасити. Цього року, у переддень храмового празника, приємно було спостерігати, що прибирали та прикрашали дім Господній, з поміж інших людей, молоді парафіяни – учасники спільноти «Адонай».
|
![]()
Спокійним і щасливим для кожного із спільноти «Матері в молитві» видався день 19 листопада 2011 року. Саме в цей день виповнилося 5 років від заснування спільноти при церкві Святого Миколая м. Перемишляни. У своїх душевних роздумах, просьбах в молитві, відправилися на прощу віряни – матері зі священиком о. Віктором Мельником до Гошева, монастиря Згромадження Сестер Пресвятої Родини. |
![]() Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – УКРАЇНЦІ
У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду, спровокованим адміністративними заходами радянської влади, в Україні, за різними оцінками, стали від 7 до 10 млн. людей. Це означає, що в тітрагічні роки Україна не долічилася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч людей в день, по тисячі — на годину, по 17 — щохвилини.
Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про Геноцид українського народу і чиста пам’ять про всіх полеглих здатні звільнити нас від мороку минулого. Ввечері 26 листопада о 16 годині у вікнах українців горітимуть свічки пам’яті за жертвами Геноциду українського народу. Акція "Запали свічку" - це знак нашої пам’яті. Це святий вогник, який зігріє душі загиблих. Це світло очищення задля нашого майбутнього. Ввечері у вікнах українців, на площах сіл і міст горітимуть свічки пам’яті за жертвами Геноциду українського народу. |
1973













