Святим апостолам завдячуємо скарб Христової віри. Вони передали нам Христову науку, від них маємо святе Євангеліє й апостольські листи, вони поклали тривку основу під Христову Церкву.

Про велике значення святих апостолів для нас говорить слуга Божий митрополит Андрей Шептицький. "Апостоли в повному значенні того слова, — каже він, — є нашими батьками по вірі. Через їх руки Бог дав людству й кожному народові у християнській Церкві все, що належить до Божої апостольської традиції. У своєму аскетичному житті, як і в проповіді, не можемо, отже, забувати, що все маємо з їхніх рук. Їх апостольським трудам і їх молитвам завдячуємо все, що маємо... На перше місце висувається святий апостол Павло, який у своїх Посланнях дав Церкві таке рясне Боже Об'явлення й такі рясні Божі науки... Круг церковного року висуває на перше місце апостола Петра, призначуючи йому два дні в році — Поклін його кайданам 16 січня і 29 червня" (Про Почитання святих, 1941).

Східна Церква з великою урочистістю святкує 29 червня празник, який в наших богослужбових книгах має таку назву: "Святих славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра й Павла". Обидва ці апостоли визначні своїм характером, своєю ревною апостольською працею та своїм великим культом у святій Церкві. 

СВЯТИЙ АПОСТОЛ ПЕТРО

Ісус Христос, маючи великі плани щодо особи святого Петра, на початку покликання апостола змінює його ім'я Симон на символічне Петро-Кифа, що означає скала, бо той повинен бути скалою, що двигатиме основу Церкви. Святий Петро має близькі стосунки з Христом в часі діяльности останнього. Він свідок Христового прославлення на Таворі, від імени всіх апостолів визнає Христове божество, разом із святим Йоаном готує пасху для Христа. Він є свідком Христового конання в Оливному Городі. Христос платить податок до храму за себе і за Петра.

Після Господнього вознесення святий Петро стає головою апостолів і першої християнської громади в Єрусалимі. Під його проводом відбувається вибір нового апостола на місце Юди. Він скликає до Єрусалима перший собор Христової Церкви. Святий Йоан Золотоустий називає Петра "первородною вівцею із стада доброго Пастиря".

Любов Христа Господа — це головний мотив його апостольської діяльности, трудів і жертви. Та любов вкінці завела його на муки і смерть за свого улюбленого Вчителя. Існує передання, що Петро вважав себе негідним умирати на хресті, як Христос, тому просив, щоб його розіп'яли стрімголов. Цю традицію підтверджує єпископ Євсевій († κ. 340) у своїй Історії Церкви та святий Йоан Золотоустий у проповіді на празник святих апостолів Петра й Павла, де каже: "Радуйся, Петре, що вмер на хресному дереві розп'ятий стрімголов". Святий Петро загинув у Римі за цісаря Нерона (54-68) між 64 і 67 роками після Христа. Святий Йоан Золотоустий, ідучи за традицією, подає 29 червня як день його смерти. 

СВЯТИЙ АПОСТОЛ ПАВЛО

Павло не належав до числа дванадцяти апостолів, але за свою повну посвяти апостольську працю, надлюдські жертви й муки у Христовій службі, отримав титул верховного апостола, як і святий Петро. Він єдиний з апостолів, хто мав кращу освіту та з народження був римським громадянином. Сам Ісус Христос чудом його навертає і покликає на апостола по дорозі до Дамаска. Після свого навернення з гонителя християн він серцем і душею стає ревним і мужнім апостолом Христа. "Павло був вовком, — каже святий Йоан Золотоустий, — і став ягням. Був терням і став виноградом. З ворога став другом, з бур'яну — хлібом... Хулитель став богословом, гонитель — благовісником, мучитель — керманичем, зрадник — сподвижником" (Про святих дванадцятьох апостолів).

У своїй апостольській праці святий Павло показав сильний характер, велику силу волі та гарт духа. Він день і ніч, цілі літа був безбоязним проповідником правди святого Євангелія. Його безмежна любов до Христа не знає перешкод, не знає труднощів, ніколи не ставить меж жертовности. Він відбуває великі місійні подорожі, організовує нові Церкви, завжди готовий на муки і смерть за Христа.

Апостол народів не тільки відомий як проповідник, добрий організатор, але й як визначний богослов і письменник. До нас дійшли 14 листів, які Павло написав до різних Церков чи осіб, у яких викладає Христову науку. Святий Павло віддав своє життя за Христа, загинувши від меча в Римі 29 червня 65 або 67 року по Христі.

З огляду на велике значення апостолів для святої Церкви їхній культ починається від їхньої смерти. Їхні гроби в Римі були добре відомі всім християнам, і зазнавали великої почести. Святий Єронім († 420) каже: "Коли я ще як юнак учився в Римі, то зі своїми ровесниками звичайно в неділю ходив я на гроби апостолів і мучеників", їхній культ стає загальний у IV ст. у Східній і Західній Церквах. Костянтин Великий († 337) збудував у Царгороді величний храм на честь дванадцяти апостолів, де його і поховали.

Найдавніші церковні календарі вже містять празник на їх честь. Первісно не всі Церкви святкували пам'ять святих апостолів Петра й Павла однаково. Календар Фурія Філокала з середини IV ст. вшановує пам'ять Петра й Павла 29 червня. Сирійський календар з 411 року 28 грудня зазначає: "Павла й Петра, верховних апостолів". Подібно і грузинський місяцеслов має їхній празник 28 грудня. Календар Полемія Сильвія († 455), єпископа міста Сіттен у північній Італії, день смерти Петра й Павла подає 22 лютого. Антіохійський місяцеслов з IV ст. має празник святого Петра 28 червня, а святого Павла — 29 червня. Несторіяни вшановують пам'ять обох верховних апостолів у другу п'ятницю після празника Богоявлення. З проповіді на празник святих Петра й Павла святого Софрона Єрусалимського довідуємося, що четвертий день після Христового Різдва в Єрусалимі був присвячений цим двом апостолам, їхній празник у Римі в V ст., як свідчить папа Лев I († 461), мав навіть восьмиденне попразденство.

Визначні Отці Церкви, як святий Йоан Золотоустий, святий Августин, святий Амвросій та инші залишили нам гарні похвальні науки в честь святих апостолів Петра й Павла. Найбільше проповідей на їхню честь має святий Йоан Золотоустий. "Рим має двоє світлих очей, — каже він, — це тіла тих святих апостолів. Не так ясне небо, коли сонце розливає свої проміння, як світлий город римлян, що освітлює всі кінці вселенної тими двома світлами" (Твори, Т. 9, с. 856). "О, блаженна двійце, — говорить він в иншій науці, — що вірно вловила душі всього світу! Петро — начало правої віри, великий священнодіятель Церкви, наставник християн, скарб вишніх сил, апостол, наділений честю самим Христом. Павло — великий проповідник правди, похвала вселенної, небесний чоловік і земний ангел, слава Церкви; орел, що вознісся до неба, ліра Святого Духа... Павло й Петро — церковні світила, що кожноденно просвічують Церкву, скарбники Святого Духа, просвітителі вселенної, посуди благодати, тлумачі Святої Тройці, пояснювачі Божественного Слова... Колони Церкви, великі світильники вселенної" (Твори, Т. 8, с. 615-616).

Святий Амвросій у дні Петра й Павла навчає: "Цей день, брати, усім нам і всьому світові добре знаний, бо сьогодні пам'ять святих Петра й Павла, їхній празник не може вкритися ні в одній частині світу". Святий Августин в одній із своїх проповідей в їхню честь каже: "Хоча з передання знаємо, що вони не загинули в один час, то все-таки пам'ять обидвох празнуємо в одному дні, тому що апостол Павло на один рік пізніше загинув того самого дня, якого Петро із в'язів тіла переставився у світ ангелів".

На основі проповідей святого Йоана Золотоустого службу на цей празник уклали святі Андрій Критський, Йоан Дамаскин, Косма Маюмський та инші. Головний зміст служби празника Петра й Павла — це значення апостолів для Христової Церкви, їхня ревність, посвята й жертва. На стиховні малої вечірні читаємо: "Петре, осново апостолів, каменю Христової віри, християн начало... Павле, проповіднику народів, опікуне християн, світильнику вселенної, голосні уста Христа живого Бога... Петре, верховний ученику; Павле, ідеале апостолів". Стихири великої вечірні величають їх такими похвалами: "Страшні мечі духа, світлі окраси Риму, всієї вселенної кормителі, Нового Завіту Богом писані духовні таблиці... Основники Церкви, справжні колони, основа і труби божественних Христових наук і страждань... Петре, каменю й осново віри, і Павле, посудино вибрана".

На хвалитних стихирах утрені свята Церква закликає всіх вірних до прослави верховних апостолів та до радісної участи в їхньому празнику: "Настав для Христової Церкви визначний празник апостолів, який вимолює спасення нам усім... Радуйтеся, світильники для тих, що в темряві, ясні зорі духовного Сонця. Радуйтеся, Петре й Павле, непорушні основи божественних наук, друзі Христові, прецінні посуди, прийдіть невидимо поміж нас і наділіть надприродними дарами тих, що піснями славлять ваш празник".

Наступного дня після празника святих апостолів Петра й Павла, ЗО червня, Східна Церква празнує пам'ять усіх Христових апостолів. У науці на цей день святий Йоан Золотоустий ось так славить святих апостолів: "Ви — непохитні колони правдивої віри, слава Церкви, скіпетри царства... Тут Петро навчає Рим, там Павло проповідує світові. Андрій навчає мудреців Геллади. Симон приводить варварів до Бога. Тома хрещенням вибілює етіопців. Юдея почитає престол Якова. Олександрія припадає до трону Марка. Лука й Матей пишуть Євангелія. Йоан тайновідець, як за життя так і по смерті має у своїй опіці Ефес. Вартоломей учить лікаонійців стриманости. Филип чудом рятує Єрапіль. Всі безнастанно чинять усім і всюди добродійства. Сам їхній прах і в гробницях безсмертний. Тепер вони слуги, а потім засядуть як судді світу" (Твори, Т. 8, с. 619).

З благословення Преосвященного Владики Тараса Сеньківа, Апостольського Адміністратора Стрийської єпархії УГКЦ, 9–10 липня 2011 року, в Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрия відбудеться відпуст, присвячений Ліській чудотворній іконі Божої Матері.
На свято до Стрия прибуде Блаженніший Святослав Шевчук, Глава і Отець Української Греко-Католицької Церкви, який очолить святкові богослужіння. А у неділю після обіду Верховний Архиєпископ зустрінеться з дітьми, які проживають на територіях, уражених чорнобильською катастрофою і проходять курс оздоровлення в одному із санаторіїв біля Моршина (с. Баня Лисовицька Стрийського району).

7 липня за церковним календарем - Різдво Іоанна Хрестителя. Проте ще в дохристиянські часи слов'яни відмічали у цей час день Купала, тобто Сонця. Злиття традицій і дало нам свято Івана Купала.
Головною розвагою вечора стають стрибки через вогнище, які зараз більше схожі на спортивні змагання. Раніше цьому ритуалу надавали магічне значення. Якщо стрибнути вище за всіх, то буде хороше здоров'я, коли вдало перескочать через полум'я закохані, то вони скоро одружаться. І не дай Бог вступити у вогонь - біди протягом року не уникнути.
Шукати ж вночі чарівні квітки папороті можуть тільки найсміливіші і чистіші серцем, адже шлях до квітки захищає нечиста сила, а земні багатства, які він відкриває, ще нікого до добра не доводили.
Якщо ж знайти квітку папороті не пощастило, то можна спробувати зцілятися купальською росою. Для цього треба встати якомога раніше, ще до сходу сонця, і пройтися босоніж по цілющій купальській росі. Як то кажуть, «Хто рано встає, тому Бог дає».

Але якщо Ви вважаєте себе християнами, то цей день для Вас є Різдвом Іоана Хрестителя, а не з язичницьким святом Івана Купала!

Святий Йоан Хреститель (Предтеча), або «посланець» Христа, який передбачив його прихід, утворює сполучну ланку між Старим і Новим Заповітом. Він останній з ряду старозаповітних пророків і перший святий Нового Заповіту, в якому розповідається його історія. Йоан Хреститель, син священика Захарії і праведної Єлисавети, був родичем Христа по матері. У віці приблизно 30 років він вийшов на берег Йордану проповідувати покаяння і готувати народ до прийняття Спасителя. Він сподобився хрестити (десницею, тобто правою рукою) Ісуса у водах Йордана і підтвердив таємничу появу Пресвятої Трійці в день Хрещення Спасителя. Земне життя Йоана Предтечі закінчилося стратою – за наказом царя Ірода пророкові відрубали голову. Тіло святого поховали в Севастії, потім євангелист Лука переніс праву руку Йоана Хрестителя в Антинохію, а коли виникла небезпека її захоплення мусульманами, християнську святиню перевезли до Константинополя. Пізніше вона опинилася на Мальті, а у 1799 році, коли Мальтійський орден очолив Павло I, передав правицю Предтечі до Росії. Після революції 1917-го року святиня покинула межі цієї країни і з тих пір зберігається в Чорногорії.

Серед різних святих, яких почитає Східна Церква, особливим культом славиться святий Йоан Хреститель, Господній Предтеча. Він єдиний з усіх святих після Божої Матері має свій празник Зачаття і празник Різдва. Про його великий культ у Східній Церкві найкраще свідчать аж шість празників в його честь протягом церковного року: празник Зачаття, Різдва, Усікновення, Перше і Друге Знайдення Голови, Третє Знайдення Голови і Собор після празника Богоявлення. Тож погляньмо на його особу й на його культ у Східній Церкві.

2 липня 2011 року відбулася сьома проща духовенства та вірних Стрийської єпархії до відпустового місця у с. Зарваниця Теребовлянського району на Тернопільщині, яку очолив Апостольський Адміністратор єпархії – Преосвященний Владика Тарас Сеньків. У прощі взяли участь священики з усіх 16-ти деканатів єпархії, а також численні вірні.
Наша парафія теж взяла участь у цій прощі. о. Віктор Мельник та близько 40 парафіян зранку в суботу вирушили до цього чудотворного місця.
В 11.00 год. у верхньому храмі собору Зарваницької Матері Божої розпочалась Божественна Літургія, яку очолив Преосвященний Владика Тарас у співслужінні з єпархіальним духовенством. Всі бажаючі мали нагоду приступити до Святих Тайн Покаяння та Євхаристії.
Після Богослужіння Владика Василь (Семенюк), Єпарх Тернопільсько-Зборівський, привітав прочан Стрийської єпархії і подарував Владиці Тарасу копію Зарваницької чудотворної ікони Божої Матері. Згадавши про декілька чуд, які сталися останнім часом у цьому святому місці, Владика Василь побажав прочанам опіки Пресвятої Богородиці та закликав не забувати звертатися у молитві до нашої Небесної Заступниці.
Після Літургії відбувся Чин водосвяття біля джерела та окроплення вірних свяченою водою.
Також, після Божественної Літургії, протосинкел Стрийської єпархії о. Богдан Манишин від імені духовенства та вірних привітав Владику Тараса з 51-річчям, яке він святкує у неділю, 3 липня.
По завершенні богослужіння, очолюваного Архиєреєм, парафіяни на чолі з о. Віктором пройшли в молитві Хресну дорогу. Також молились біля ікони Зарваницької Богоматері, яка поміщена в парафіяльній церкві, а на завершення зачерпнули цілющої водиці і сповненні Божого духу щасливо повернулись додому.
Від імені священиків та вірних нашої парафії вітаємо й ми Преосвященного Владику з нагоди його уродин. Бажаємо міцного здоров’я, наснаги, витривалості, довгих років життя та щедрого Божого благословення на служіння Богові, Церкві та духовну користь духовенства та вірних Стрийської єпархії!!!

25 червня відбувся одноденний з’їзд братств Матері Божої Неустаної Помочі. Щорічно з’їзд відбувається в монастирі Згромадження Найсвятішого Ізбавителя в смт. Гніздичів (Кохавино). Вже традиційно цього року участь в заходах взяло близько 30 членів братства Матері Божої Неустаної Помочі, що діє при нашій парафії св. Миколая на чолі з головою братства п. Марією Іваніків.
Урочисте богослужіння очолив голова усіх братств Західної України о. Василь Іванів з духовенством монастиря. Після Божественної Літургії всі присутні традиційно помолилися панахиду за всіх померлих провідників, наставників та членів братства. Відбувся обхід з іконою Божої Матері. Всі охочі мали можливість приступити до Святих Тайн Сповіді та Євхаристії.
Після обіду, окрім своїх приватних молитов та намірень, було відслужено спільний молебень перед чудотворною іконою Кохавинської Богоматері. В цей день також побільшилось число братства через прийняття нових членів, зокрема у наше парафіяльне братство було посвячено трьох нових членів.
Сповнені наснаги, віднови духа та піднесенні у вірі прочани повернулись додому.
26 липня Братство Матері Божої Неустаної Помочі, що діє при нашій парафії святкуватиме 20-річницю від часу свого заснування. В цьому часі відбуватиметься проща, чування та ряд інших заходів, пов’язаних з цією подією.

З 28 вересня по 4 жовтня 2011 року, з благословення та під патронатом Блаженнішого Святослава, відбудеться паломництво до місця мученицької смерті преподобних сестер.
З нагоди Десятої річниці проголошення блаженними преподобномучениць Олімпії Біди та Лаврентії Гарасимів (згромадження Сестер Святого Йосифа ОПДМ), з благословення та під патронатом Блаженнішого Святослава організовується перша проща з України до поселення Харськ (Росія-Сибір) на місце мученицької смерті блаженних сестер.