• datalife engine
    • Що означають символи чотирьох євангелістів?Ці символи можна побачити у багатьох храмах — таємничі постаті вола, людини з крилами, лева та орла часто зображають біля євангелістів. Вперше ці звірі з’явилися в книзі Езекиїла, у пророцтві про Божу колісницю. Серед сильного вітру та вогняної хмари пророк помітив чотири постаті, кожна з яких мала чотири обличчя одночасно — людини, лева, орла та бика — й чотири крила. «Вони йшли туди, куди вів їх дух», — пише Езекиїл (пор. Eз 1,12).

    • У Стрийській єпархії відсвяткували день катехита22 вересня 2018 року, в катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці у м. Стрию, відбулися молитовні святкування Дня катехита. Архиєрейську Божественну Літургію з цієї нагоди очолив Преосвященний владика Тарас (Сеньків), єпарх Стрийський, який уділив своє благословення катехитам Стрийської єпархії на новий навчальний рік. Після завершення Літургії кожен катехит отримав з рук владики Тараса посвідчення і благословення на катехитичне служіння.
    • Турнір з міні – футболу, присвячений 10-ій річниці відновлення Монастиря в м.Бурштин22 вересня в м.Бурштин відбувся молитовно – спортивний захід, присвячений 10-ій річниці відновлення Монастиря сестер Воплоченого Слова. Все розпочалося Божественною Літургією, яку відправили священики Івано-Франківської Миторополії у монастирської каплиці Софії Премудрості. 
    • Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2018 рокуВід 2 до 11 вересня 2018 року Божого в м. Львові-Брюховичах проходив Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, в якому брало участь 42 архиєреї з України та поселень, а саме з країн Центральної, Північної та Західної Європи, Пiвнiчної і Пiвденної Америки та Австралiї. Публікуємо Постанови цього Синоду.

    • Відбувся третій всеукраїнський фестиваль «Вітер На-Дії»16 вересня, у відомому центрі Шептицького у Львові, відбувався третій всеукраїнський фестиваль «Вітер На-Дії». Цього року було близько 5 тисяч учасників, серед яких молодь із усієї України, та зокрема, молодь нашої спільноти " Адонай".

    • 5 принципів, як відірвати дитину від комп’ютерної гриБатьки мене запитують, чи я визначаю своїм хлопцям ліміти. «Скільки часу виділити на ігри? Годину на день? А може, по дві години через кожні два дні?» Мені тяжко відповісти, бо мої діти грають буквально скільки хочуть. Згідно з п’ятьма принципами.

    • На Волині знайдено 500-річну ікону з авторським підписом Тараса Шевченка— Мене давно цікавив переказ про те, що ікону Божої Матері у волинському селі Секунь відновив Тарас Шевченко, але правда це чи легенда, ніхто не перевіряв, — розповідає шевченкознавець, письменник, завідувач кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені Драгоманова Віктор Жадько. — Вирішив поїхати, щоб розібратися. Результати перевершили мої найсміливіші очікування
    • Увага!!!!
    • ТРИ ПРИНЦИПИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ВИХОВАТИ ВІЛЬНИХ ТА ЩАСЛИВИХ ДІТЕЙБатьки хочуть, аби їхні діти були щасливі і у безпеці. Але є різні підходи для досягнення цієї цілі.
      Добре батьківство – це бути поруч з дитиною щосекунди і оберігаючи її від потенційної небезпеки?
      Чи дати простір для росту і навчання на власних помилках?
      Скільки правил може бути? Їх буває забагато?

    • Як батьки шкодять дітям, відволікаючись на ґаджетиМожливо, ваша дитина буде гірше розвиватись, якщо ви припиняєте розмову з нею, щоб відповісти на повідомлення в месенджері.

      Дослідники вивчають вплив нових технологій на дітей, їхнє фізичне та психічне здоров’я, а також соціальні навички. 

    • «Правило 3 хвилин»: для щастя вашого і вашої дитиниБуквально за лічені хвилини в нашому житті може змінитися багато що. Це, зокрема, підтверджує Наталія Сиротич, практикуючий психолог, керівник Центру роботи з дітьми та молоддю «Карітасу Київ». Вона щодня допомагає родинам переселенців зі сходу України та сім’ям, що потрапили у скрутні життєві обставини. Наталія поділилася з «Українською  правдою. Життя» своїм досвідом та розповіла, як дорослим завжди знаходити спільну мову зі своїми нащадками.

    • ПРИТЧА ПРО НАШІ ПЛАНИНа одному з пагорбів росли три дерева. Одного разу вони розговорилися про свої надії і мрії.

      Перше дерево сказало: «Коли не будь я хотіло би стати шкатулкою для скарбів. Мене заповнили б золотом, сріблом і дорогоцінними каменями. Мене прикрасили б різьбленням, і кожен би бачив мою красу».

      Друге дерево сказало: «Я хотіло би стати потужним кораблем. Я перевозило б царів і цариць по хвилях в усі куточки землі. Всі відчували б себе в безпеці через мою міцність».

      Третє дерево сказало: «Я хотіло би вирости і стати найпотужнішим і високим деревом у лісі. Люди б бачили мене на вершині пагорба, милувалися б моїми гілками і думали б про Бога і про те, як близько я до Нього. Я стало б найбільшим деревом всіх часів і народів, і люди завжди б пам’ятали мене».

     
    22 березня 2013 року за благословення Блаженнішого Святослава (Шевчука), Глави УГКЦ, з ініціативи представників Комісії УГКЦ у справах молоді розпочалося щорічне паломництво молодих людей до місця мученицької смерті блаженного священномученика Омеляна (Ковча) - Майданека, що біля м. Любліна (Польща).

    Як стало відомо, близько півтисячі молодих людей із різних єпархій та екзархатів УГКЦ  України беруть участь у прощі, що відбувається під гаслом «Скріплюймо віру свідченням мучеників» з нагоди Року віри в Католицькій Церкві.

    Уже відбулося покладання квітів до пам’ятника Боротьби і мучеництва та Панахида. Крім цього, учасники паломництва молилися за прославу о. Омеляна Ковча та ознайомилися з історичним минулим Майданека. У програмі паломництва також заплановано участь у Літургії Напередосвячених Дарів у Любліні, екскурсію Любліном, перегляд фільму та документальної презентації про блаженного священномученика (павільйон у Майданеку). Завершиться паломництво хресною ходою за участю української та польської молоді.

    «Паломники ставлять собі за мету побувати в місцях ув’язнення мучеників УГКЦ, тобто там, де вони у тяжких умовах сповідували свою віру та культуру. Знаємо, що в німецькому концтаборі "Майданек" був один священик - блаженний Омелян Ковч, який допомагав ув’язненим, підтримував їх та сповідав. Важливо те, що наша молодь, перебуваючи там, відтворить ці події у своїй пам’яті, складе свою скорботу та помолиться за душі людей, які кинули виклик тій нелегкій реальності і поплатилися за це своїм життям», - прокоментувала Мар’яна Лужецька, секретар Комісії у справах молоді УГКЦ, координатор прощі до Майданека в Україні.

     
    Департамент інформації УГКЦ
    В м. Перемишляни відбувся турнір з футзалу на кубок о. О. Ковча
    Цього року з ініціативи священиків парафії УГКЦ св. Миколая м. Перемишляни було започатковано міжпарафіяльні змагання з футзалу на кубок пам’яті блаженного священномученика Омеляна Ковча. Співорганізаторами теж стали: Ростислав Катола та судді – Петро Мельник та Ярослав Грега.

    Змагання цьогоріч проходило у два етапи: 9 березня відбулися футбольні матчі у трьох групах. У поєдинках взяли участь юнаки віком від 14 до 17 років, які представляють релігійні громади та громадські організації нашого району. Боротьбу за почесний трофей розпочали 9 команд: с. Костенів, с. Новосілка, с. Іванівка, с. Коросно, парафія св. Миколая м. Перемишляни (СШ №2), парафія св. Володимира та блаженного священномученика Омеляна Ковча (школа-гімназія), молодіжне міське товариство «Козацтво», с. Борщів та с. Кимир.


    Добре, коли багатство без гріха;
    убозтво ж погане лиш у мові безбожника (Сир. 13, 24).



    Дорогі в Христі!

    У час Великого посту кожен християнин задумується, як гідно прожити цей період, дарований нам Церквою для того, щоб перемінити, поглибити і збагатити своє духовне життя. Як жити відповідно до християнських засад у світі, що ставить перед нами виклики, випробування і спокуси? Чотиридесятниця є особливою нагодою для покаяння, примирення з Богом і ближнім, відкинення байдужості, злих думок та егоїзму. Піст – це особливий час навчатися любові, – любові до Бога і ближнього. Піст – це, зокрема, час для інтенсивної молитви та діл милосердя. До діл милосердя і милостині покликані всі християни, незалежно від їхніх статків.

    На початку Великого посту варто замислитися над питаннями про матеріальні блага і багатство. Ці питання для нашого посткомуністичного суспільства дикого капіталізму є суттєвими. Тягарем чи благословенням є багатство? Яка відповідальність заможних людей у суспільстві, що впадає у щораз більшу бідність? Як Церква ставиться до багатих?

    Піст в практиці Церкви існує від самих початків. Але з бігом часу кожна із конфесій встановила свою практику посту. Слід однак пам’ятати, що основна мета посту – духовна, тобто, насамперед, потрібно постити від гріха, злих схильностей. У дні посту необхідно стримуватись від лихих діл, думок, слів; зберігати погідність духу, внутрішній мир та радість. Стримування від гріха набагато важливіше, ніж стримування від їжі, хоча це також необхідне та допомагає поборювати гріх, вправлятись у духовному зрості, духовному житті. Нам же потрібно пам’ятати та виконувати і одне і друге.
                   Дорога молоде!

    Надходить благословенний час Великого посту – період особливої призадуми над своїм життям, пережиття страсних мук Господа, щоб гідно прийняти Його безцінний дар – відкуплення кожного з нас від гріха через смерть на хресті.

    Щоб наша молодь стала тією силою, яка робить світ кращим, щоб молоді люди були Божою силою, потрібні зусилля кожного і кожної з Вас. Здійснені, щоб нам стати досконалішими та ближчими до Бога, помножені на нашу численну спільноту, вони сформують велику силу – Єдиний Молодіжний простір.

    Пропонуємо Вам декілька простих порад для втілення під час Великого посту та заохочуємо до практикування і після його завершення.

    Постити – це не лише відмовитись від споживання м’ясних страв, шкідливих звичок, нецензурної лексики… обмежити себе в чомусь улюбленому, а ще – обов’язково посповідатись під час Великого посту. Гартування духу, зростання у чеснотах – це покликання кожного християнина, однак саме час посту є дарунком для нас, щоб особливо дбати про своє вдосконалення.

    Віднайти себе

    Для того, щоб могти реалізувати заповідь любові, щоб ділитись з іншими, підтримувати їх, дуже важливо пізнати себе. Можливо, комусь це буде видаватися дивним, але завдання пізнати себе не є таким простим. Ми постійно зайняті, нам не вистачає часу, а йдучи чи їдучи до місця призначення, обов’язково вдягаємо навушники, щоб нас не засмучувала тиша. Однак без неї не можна! Тиша містить правду про тебе самого. Саме в тиші Ти зможеш послухати себе, поставити собі непрості запитання, дати на них чесні відповіді.

    Що є моїм недоліком? Які мої слабкості? Де я чиню гріх? Без щирої відповіді на ці запитання Ти не зможеш зрозуміти, ким Ти є. Більше того, без відповіді на ці запитання Ти не зможеш якісно будувати свої стосунки з оточуючими і з Богом. Тому закликаємо Тебе впродовж Великого посту замість перегляду зайвої телепередачі чи проведення надмірного часу в соціальних мережах знайти місце у подарованому Богом дні для короткого вечірнього іспиту сумління – чесної розмови із собою про день, який минув. Усвідомлення своїх недосконалостей, щире бажання їх позбутися та жити за законом люблячого Небесного Отця допоможе нам – при Його підтримці – стати новими людьми – дітьми Божими.

    Але християнин – це не лише людина, яка бореться зі своїми гріхами та недоліками. Коли Бог дав Тобі життя, Він також обдарував Тебе чималою кількістю дарів. Чи Ти про них знаєш? Це все те, що Тобі вдається добре, чим Ти можеш ділитись з іншими, за що Тебе цінують і поважають. Ти мусиш це знати! Звісно, не для того, щоб пишатись і вивищуватись перед іншими. Розуміти свої дари і таланти потрібно для того, щоб могти їх розвивати, ділитись ними і дякувати за них Богові, який їх Тобі дав.

    Віднайти ближнього

    Щоденно вдома і поза ним зустрічаємо людей: близьких і незнайомих, мужчин і жінок, молодих і старших. Вони усі дуже різні, мають різний настрій, освіту, різним є також їх ставлення до нас. Але дуже важливо пам’ятати, що кожен і кожна з них – це надзвичайний і дуже глибокий світ, це улюблена Божа дитина.

    Ми навчились людей приймати і оцінювати з точки зору користі, яку можемо від них отримати: хтось мене уважно слухає, з кимось мені приємно бути, хтось багато знає, хтось займає важливу посаду чи має багато знайомих… Але людина не є дипломом чи одягом, знанням чи посадою. Людина – це особа, великий і особливий світ. Людина – це туга за прийняттям та любов’ю. Усі вони – ті люди, яких ми щоденно зустрічаємо, так сильно прагнуть, щоб їх приймали такими, якими вони є, цінували і любили.

    Час Великого посту варто присвятити також для пошуку і відкриття людини. Коли Ти знову зустрінеш маму, брата, товариша, викладачку, спробуй подивитись глибше – не оцінюй одяг чи можливості, але запитай себе: Ким є ця людина? Чого вона потребує? Що я можу їй дати? Запитай себе, чи так важливо сперечатись із людьми про дрібниці, чи варто перечити найближчим лише для того, щоб довести свою правоту, своє право на власну думку? Не варто осуджувати та обмовляти людей – хай якими є їхні проступки.  Давайте присвятимо благословенний час Великого посту ближнім: кожного дня скажімо комусь щось добре, за когось помолімось, комусь допоможім!

    Віднайти Бога

    Він – Початок і Кінець, Він – Творець Всесвіту, Він – Любов… Знаємо усі ці яскраві, гарні і правдиві окреслення Бога. А яким Бог є у Твоєму серці? Скільки свого часу Ти Йому приділяєш? Як часто питаєш Його, як вчинити в тій чи іншій ситуації, як повестись із цією людиною? Чи відчуваєш – отак щирою, без гучних декларацій – вдячність Богові за життя, батьків, свої таланти?.. Чи болить Тебе, коли зневажаєш Його?

    Це непрості питання. Відповіді на них у кожного свої. Але кожен, хто хоче прожити вартісне життя, мусить відважитись на пошук чесних відповідей, бо лише з Богом життя стає повноцінним, лише з Ним можна бути щасливим, лише в Ньому віднайдеш відповіді про себе і про людей, які є поруч – єдині справжні і чесні відповіді.

    Багатьох з нас навчили, що означає бути віруючою людиною, християнином. Нам розповідали про той мінімум, який необхідний, щоб «Бозя не сварилась»: які молитви і скільки разів потрібно молитись, раз чи два в році посповідатись, іноді в церкві свічку поставити, не забути принести додому посвячені пасочку, лозу, свічку… Але Бог – це особа, Він не потребує наших «подачок» та умовностей, Йому потрібен чи потрібна Ти, Твоє серце.

    Завдання християнина – безнастанно шукати Бога, а точніше – постійно дозволяти Богові знаходити себе. Християнин – це людина, яка відчуває постійну спрагу Бога і хоче її втамувати. Якою є ця дорога до Бога? В кожного вона своя і має свої напрямки та повороти. Але існують певні універсальні засоби, без яких неможливе пізнання Бога:

    Молитва. Щира і чесна: без прикрас і реверансів. Це коли Ти ділишся з Богом тим, чим насправді зараз живеш: радістю, сумом, сумнівом, коханням; нею починаєш свій день і нею завершуєш. Особливо цінною є молитва Церковної спільноти: Свята Літургія, Вечірня, Утреня.

    Боже Слово. Святий Єронім говорив, що незнання Божого Слова є незнанням Христа. Коли ми молимось, то здебільшого це є наш монолог перед Богом. Коли ми відкриваємо Святе Письмо – дозволяємо Богові промовити до нас.

    Таїнства. Таїнства Покаяння і Євхаристії є відкритими дверима Божої ласки, через які кожен з нас, відповідно приготувавшись, може наблизитись до Бога. І для цього не потрібно чекати «спеціального» часу – останнього тижня Великого посту або ще якогось. Ці двері відчинені постійно.

    Отже, ми не пропонуємо Тобі в часі Великого посту робити якісь надзвичайні подвиги, але якщо бажаєш, щоб цей час став для Тебе справді благословенним, щоб Ти міг чи могла з великою радістю зустріти Воскреслого Господа, спробуй виконувати оті невеликі поради, але чесно та щоденно:

    1. Знаходь час на тишу, щоб пізнати себе.
    2. Розвивай свої дари і таланти, ділись ними з іншими.
    3. Складай перед Богом щоденний іспит сумління – виявляй свої гріхи та недоліки, намагайся більше їх не робити.
    4. Пізнавай людей, які є поруч, їх потреби та очікування.
    5. Щоденно говори іншим щось добре.
    6. Роби кожного дня добру справу для ближнього, не очікуючи подяки.
    7. Щоранку дякуй Богові за новий день і проси у нього сили та мудрості прожити його добре.
    8. Щовечора дякуй Богові за прожитий день.
    9. Щоденно знайди 10-15 хв. для читання Святого Письма. Почни з Нового Завіту.
    10. Не зволікай із прийняттям Святих Таїнств Покаяння та Євхаристії. Приймай їх достойно та часто.
    11. Читай добрі книжки.
    12. Пізнавай віру через читання Катехизму Української Греко-Католицької Церкви.

    Звісно, існує багато інших способів і важливих справ, які можна робити для того, щоб добре прожити Великий піст. Робіть це. Важливо не бути байдужим до себе, людей і Бога. Давайте цю дорогу пройдемо разом аж до Світлого Христового Воскресіння!



     

    о. Ростислав Пендюк
     Голова Комісії у справах молоді УГКЦ
                   Це буде Папа молитви – немає жодних сумнівів після того, як Франциск представився людям Риму і всього світу. У його першій промові було більше молитви – і частково в тиші! – аніж інавгураційної промови. Ким був кардинал Хорхе Маріо Бергольйо, перш ніж став Наступником апостола Петра?


    Новий Папа спочатку вивчав хімію, але чотири роки після того, як він став священиком (у віці 33 років!), його назвали "главою аргентинської Церкви". Це багато говорить про його природу лідера.

    Вибір імені Франциск є зрозумілим, тому що Святіший Отець є скромною людиною: ділом, а не тільки словом, він є солідарним з бідними. Коли 2001 року він став кардиналом, переконував аргентинців, щоби вони не прилітали в Рим, а заощаджені таким чином кошти жертвували для бідних. Він також відмовився від єпископської резиденції, сам готував собі їжу, а основним засобом його пересування був міський автобус. У рік кардинальської номінації вирушив у хоспіс для вмираючих від СНІДу, щоби обмити їм ноги.

    «Ми живемо в найбільш нерівній частині світу, яка розвинулася найбільше і найменше скоротила бідність. Утримується нерівномірний розподіл багатства, створюючи ситуацію соціального гріха, що кличе про помсту до неба і обмежує можливості кращого життя для багатьох наших братів», – сказав він.

    Францисканізм нового Папи, який є єзуїтом (першим в історії єзуїтом на престолі Петра), не означає витання у хмарах. Коли 2010 року в його рідній країні Аргентині постало питання так званих "гей-шлюбів", Архиєпископ Буенос-Айреса писав: «Не будьмо наївними: ми говоримо не про просту політичну боротьбу, це деструктивна претензія, спрямована проти плану Бога. Ми не говоримо про звичайний проект закону, а швидше про підступи батька брехні, який намагається заплутати й обдурити дітей Божих». Він додав, що усиновлення дітей гомосексуалістами є однією з форм дискримінації дітей. (Цікаво, що тепер скаже президент Аргентини Крістіна Фернандес де Кіршнер, яка заявила, що тон Церкви нагадує їй про «часи Середньовіччя та інквізиції»). Кардинал Бергольйо також виступив проти абортів і контрацепції.

    Що викликало його гнів? Позиція священиків, які відмовлялися хрестити дітей, народжених поза шлюбом. Він назвав це «строгою і лицемірною формою неоклерикалізму».

    Франциск може говорити з натовпом, а також з молоддю (як Іван Павло II!). Майже мільйон молодих учасників торішнього паломництва до національної святині в Луяні, в Аргентині, закликав дотримуватися принципів справедливості та турботи про тих, хто страждає. «Навчімося всі працювати задля справедливості. Для цього маймо завжди відкрите серце, велике серце, щоби реагувати на потреби інших. Тільки б нікому не забракло цього положення серця, щоби кожного дня бути більш справедливими у нашому житті».

    Про екуменізм Наступника Петра може свідчити його жест, зроблений під час зустрічі католицьких і некатолицьких харизматичних рухів. Архиєпископ Аргентини, не вагаючись, встав на коліна і дозволив, щоби на нього поклали руки лідери некатолицьких спільнот, а також папський проповідник о. Раньєро Канталамесса.

    Вдячні слова синів Ізраїля він почув тоді, коли 1994 року висловив свою солідарність з ними після вибуху будівлі, що належить єврейській діаспорі в Буенос-Айресі.

    Новий Папа вчився в Аргентині, Чилі та Німеччині.

    Про його духовність багато говорять його слова: «Тільки той, хто зазнав милосердя, хто зазнав ласки чутливого милосердя, є щасливим і вільним перед Богом».
                   
    Папа Франциск знає, що наша Церква змагається за визнання за Нею Патріаршої гідності. Ми не раз говорили, що це не є питанням якоїсь зовнішньої прикраси, натомість, - це є питання визнання дійсності, якою живе наша Церква. І, таким чином, кожен крок в стосунку до подальшого розвитку є кроком до Патріархату і, очевидно, ми будемо в той чи інший спосіб про це говорити в різних обставинах, але ми залишаємо повну свободу Святішому Отцеві цей факт оприлюднити.


    Я думаю, що це врешті станеться, - розповів Глава УГКЦ під час зустрічі з журналістами у Римі.

     


    Джерело Католицький оглядач


    Блаженніший Святослав (Шевчук), Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, надіслав вітального листа на ім’я Святішого Отця Франциска з нагоди обрання Вселенським Архиєреєм і запросив його відвідати Україну з нагоди 1025-річчя Хрещення України ( слухати). «Це було б великим благословенням для нас та всієї України розраховувати на Вашу присутність під час такої визначної події», - ідеться у привітальному листі.

    Глава Церкви привітав новообраного Папу Франциска від свого імені та від всієї Української Греко-Католицької Церкви іспанською мовою. «З глибини наших сердець радіємо, що Вас вибрали Папою. Приєднуємося до вітань нашими молитвами, які сьогодні звучать із вуст нашої пастви, що знаходиться на всіх континентах», - написав Блаженніший у листі до Папи Франциска.

    Глава УГКЦ відзначає, що Святіший Отець добре знайомий із УГКЦ, яка пройшла мученицький шлях. Уперше Папа зустрівся з УГКЦ, навчаючись у салезіанській школі та прислуговуючи отцю Степану Чмілю у святилищі під час Літургій. Пізніше, будучи Архиєпископом Буенос-Айреса, він мав нагоду її пізнавати, опікуючись Аргентинською єпархією Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ: її єпископами, священиками, ченцями і черницями та всіма вірними.

    «Особисто висловлюю Богові свою щиру вдячність, оскільки саме в Буенос-Айресі я, молодий та щойно призначений єпископ, робив свої перші кроки, перебуваючи там під Вашою батьківською опікою. І сьогодні впевнений, що зможу розраховувати на підтримку Вашої Святості, як і Аргентинська єпархія Покрови Пресвятої Богородиці», - зазначив Глава УГКЦ.

    Відтак Блаженніший Святослав наголосив, що Українська Греко-Католицька Церква розвивається, зростає та засвідчує свою віру. «Хочу запевнити Вас у нашій єдності, сопричасті та синівській вірності Вам, як Вселенському Архиєрею, вірності, яку наша Церква скріпила пролитою кров’ю своїх мучеників протягом своєї історії та особливо під час жахливих років панування комуністичної влади заради єдності із Вселенською Церквою», - наголосив Блаженніший Святослав.

    На завершення Предстоятель УГКЦ попросив у Святішого Отця апостольського благословення для УГКЦ та побажав йому, щоб він «служив Богові та Вселенській Церкві з мудрістю і духовною силою на многії літа».

    Департамент інформації УГКЦ

    «Брати і сестри, добрий вечір. Ви знаєте, що обов’язком Конклаву є дати Римові єпископа. Як бачимо, мої брати-кардинали вирішили взяти його аж з кінця світу. Дякую вам за прийом, і передусім хотів би помолитися за нашого Єпископа-емерита Венедикта XVI. Молімося всі разом за нього, щоб Господь його благословив, а Богородиця охороняла», – такими були перші слова новообраного Папи Франциска, а тоді він розпочав проказування молитви «Отче наш». Під його проводом цю молитву багатотисячним голосом промовляли вірні, присутні на площі Святого Петра.

    Після спільної молитви Святіший Отець сказав: «Починаємо цей шлях, єпископ і люд, шлях братерства, любові й довіри поміж нами. Молімося один за одного, за весь світ, щоб він став великим братерством. Бажаю вам, щоб цей шлях, який розпочинаємо сьогодні, став плідним для євангелізації цього такого гарного міста».

    Тоді Папа Франциск попросив у тиші помолитися за нього: «А тепер хочу дати вам своє благословення, але спочатку хочу вас попросити про одну послугу. Перш ніж єпископ благословить свій народ, прошу вас помолитися до Господа Бога, щоб мене поблагословив».

    Вселенський Архиєрей попросив у тиші проказати молитву, і площа, яка перед тим здавалася невгомонною, стихла. «А тепер уділю благословення латинською мовою вам і всьому світові, всім чоловікам і жінкам доброї волі», – сказав Папа Франциск та уділив своє перше благословення «Urbi et Orbi».

     

    Департамент інформації УГКЦ за матеріалами uk.radiovaticana.va

     

    «Найперше я б хотів сказати, що новообраний Папа Франциск І є вихованцем нашого священика Степана Чміля, який тепер похований у базилці Святої Софії в Римі. Нинішній Папа, а тоді студент Салезіанської школи, щодня раненько, поки ще всі хлопці спали, прислуговував о. Чмілю під час Служби Божої. Він добре знає наш обряд і пам′ятає навіть нашу Літургію. Востаннє я його відвідував, коли прощався з Аргентиною, від′їжджаючи до України, і просив, щоб він дав свої свідчення для беатифікаційного процесу о. Степана Чміля, на що він охоче погодився. Отож Святіший Отець дуже добре знає і про нашу Церкву, і про нашу Літургію та обряд, і про нашу духовність», – сказав Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, одразу після повідомлення про обрання 266 очільника Рима.

    Крім того, за словами Предстоятеля УГКЦ, Папа Франциск І ще як Архиєпископ Буенос-Айреса був ординарієм для східних католиків, зокрема тих, які не мали своєї ієрархії. «А наша єпархія в Аргентині є суфраганною стосовно Архиєпископства Буенос-Айреса. Таким чином кардинал Бергольйо завжди опікувався нашою Церквою в Аргентині, і я, як молодий єпископ, робив свої перші кроки в цьому служінні "під його оком" та з його допомогою. Тому, я гадаю, ми справді будемо мати в його особі того Святішого Отця, який дбатиме про нашу Церкву. І я сподіваюся, що з тим Папою нас чекають дуже гарні події в майбутньому», – пояснив Блаженніший Святослав.

    У своєму коментарі Глава УГКЦ також зазначив, що новообраний Святіший Отець є надзвичайно скромною людиною. «Наприклад, у Буенос-Айресі він ніколи не використовував свого автомобіля, завжди їздив громадським транспортом, дуже скромно одягався. І вирізнявся тим, що найбільше хотів дбати про вбогих. Він був той, що відвідував людей у найбідніших кварталах і, взагалі, є справжнім душпастирем», – охарактеризував Предстоятель УГКЦ.

    Папа Франциск І, за словами Блаженнішого Святослава, є надзвичайно глибоким інтелектуалом. «Пригадую, що його проповіді зазвичай були вельми короткі, часом навіть складалися буквально з п'яти-шести речень, але в них він так багато казав, що після його короткого слова завжди тривала мовчанка, зазвичай п′ять–сім хвилин. Потрібний був час, щоб над цим словом можна було роздумати», – сказав Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ.

    Оголошення

    для парафії

    Рекомендуємо

    відвідувати

    • Католицький Оглядач
    • Українська правда
    • Громадське телебачення
    • Офіційний сайт УГКЦ
    • ДивенСвіт
    • CREDO
    • Стрийська єпархія УГКЦ
    • Карітас України

    Популярні новини

    за останній місяць

    Трансляція

    інтернет радіо

    Radio Voskresinnya

    Radio Mariya

    Radio Dzvony

    Слухати в новому вікні