• datalife engine
    •  

      Сьогодні день народження Папи ФранцискаУ понеділок, 17 грудня 2018 р., Папі Францискові виповнилося 82 роки життя.
      Іноді можемо запитувати себе, що можна подарувати Папі Римському. Найкращим подарунком кожного з нас буде те, про що Святіший Отець Франциск просить при кожній нагоді: молитва.

       

       

    • Кожного року, напередодні храмового празника, який святкуємо 19 грудня, спільнота "Адонай" готує пам'ятні сувеніри для парафіян церкви. Підготовка розпочинається за один, два місяці до свята. Цьогоріч, адонайці, вчерговий раз з любов'ю готуються...

       
    • Цінність цнотливостіСаме під такою назвою відбулася сьогодні зустріч священиків Інституту душпастирства подружжя та сім'ї у Стрийській Єпархії зі старшокласниками Перемишлянської ЗОШ №2 ім.О.Ковча та студентами Перемишлянського ліцею. Зустріч проводили о.Тарас Бабій, ректор Інституту та о.Орест Демко, віце-ректор вищезгаданої установи.

    • Вечір пам'яті о.Володимира Петриці9 грудня у нашому храмі відбувся вечір пам'яті митрофорного протоієрея, декана Перемишлянського отця Володимира Петриці. Саме 10 грудня сповниться 12 річниця від дня його відходу у вічність.

       

    • Вітаємо з Днем народження о.Віктора МельникаВсечесний Отче Вікторе! Вітаємо Вас з днем народження! Зичимо Вам міцного здоров’я, радості і миру у серці, твердості у вірі, ревності у любові, щедрих Божих Благословень та опіки Божої Матері!Нехай плоди Вашої глибокої віри та працьовитості у нашій церкві та парафії примножуються. Ми дякуємо Богу за дар Вашого життя, яке Ви щедро присвячуєте служінню Церкві. Та як Добрий Пастир впевнено провадите нас до брам Небесного Царства.

    • 10 ПРАВИЛ ЛЮБОВІ1. Любити — це не заважати тобі рости.
      Люблячий не запропонує тобі шматочок торта, якщо ти на дієті. Він не додасть цукру в твій чай, якщо у тебе підвищений цукор у крові. І не запропонує випити, якщо ти вирішив жити тверезим. Так само як він не зажадає від тебе пасувати до його картини світу: не пити, якщо він вирішив не пити, і жити так, як хоче він.

    •  

      Розпочався Різдвяний пістВеликі християнські свята завжди супроводжуються передсвятковим постом. У кінці року є довгий піст перед празником Христового Різдва — Пилипівка. В українських православних і греко-католиків він розпочинається 28 листопада (за новим стилем) і триває до 6 січня включно.

       

    • Відбулася Урочиста Академія з нагоди 395-ї річниці від Дня смерті Йосафата Кунцевича25 листопада у храмі св.Миколая відбулася Урочиста Академія , присвячена 395-ій річниці від Дня смерті священномученика Йосафата Кунцевича, Архиєпископа Полоцького. Все розпочалося напередодні свята, ввечері, Великою Вечірнею з Литією.

    • У Перемишлянах вшанували жертв ГолодоморівЩороку в останню суботу листопада Україна вшановує людей, які померли від голоду у 1932-1933 роках. У місті Перемишляни заходи, присвячені Голодомору 1932-1933 років, розпочались о 16.00 год хвилиною мовчання та спільною молитвою, яку провели священики храмів м. Перемишляни, вшанували пам'ять усіх, хто загинув у роки голодоморів в Україні.
    • ПАПА: ПЛІТКИ ВБИВАЮТЬ. ХРИСТИЯНИ СВІДЧАТЬ БОГА ПРАВДОЮ І ЛЮБОВ’ЮЩо таке істина і як християни повинні її свідчити? Роздумам над цим була присвячена чергова катехиза Святішого Отця із циклу про Божі заповіді

      Не свідчити фальшиво означає жити як Божі діти, кожним своїм вчинком показуючи, що Бог є Отцем, гідним довіри. Такою думкою Папа Франциск завершив свою катехизу, виголошену під час загальної аудієнції у середу, 14 листопада 2018 р., яка була присвячена восьмій Божій заповіді, що звучить: «Не свідчи неправдиво проти свого ближнього».

    • ЧОМУ Я НЕ БОЮСЯ ЧАКЛУНІВ, ПРОКЛЬОНІВ І ВОРОЖБИТСТВАВпевнена, що вам доводилося чути різні історії від подруги чиєїсь подруги про те, як хтось когось закляв і все життя йде шкереберть. А ще, що хтось десь точно бачив якісь надзвичайні потойбічні явища. Вражає? Страшно? Дивно! А ви справді переконані в  силі Господа? Ви справді вірите у жертву і воскресіння Ісуса? То чого боїтеся?
    • Запрошуємо на катехизаціїКожного року на парафії м. Перемишляни храму св. Миколая у першу суботу жовтня починається катехизація для дітей та молоді, яка триває до кінця травня наступного року. 
           6 жовтня відбулися перші зустрічі за наступним порядком - о 15.00 год. - діти віком 6 - 8 років, о 16.00 год. - діти віком 9 - 10 років, о 17.00 год. - вівтарна дружина, о 19.00 год. - молодь. Катехизацію проводять о.Віталій Гулич та с.Лілія Ананевич.

    • Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2018 рокуВід 2 до 11 вересня 2018 року Божого в м. Львові-Брюховичах проходив Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, в якому брало участь 42 архиєреї з України та поселень, а саме з країн Центральної, Північної та Західної Європи, Пiвнiчної і Пiвденної Америки та Австралiї. Публікуємо Постанови цього Синоду.

    • «Правило 3 хвилин»: для щастя вашого і вашої дитиниБуквально за лічені хвилини в нашому житті може змінитися багато що. Це, зокрема, підтверджує Наталія Сиротич, практикуючий психолог, керівник Центру роботи з дітьми та молоддю «Карітасу Київ». Вона щодня допомагає родинам переселенців зі сходу України та сім’ям, що потрапили у скрутні життєві обставини. Наталія поділилася з «Українською  правдою. Життя» своїм досвідом та розповіла, як дорослим завжди знаходити спільну мову зі своїми нащадками.

    • ПРИТЧА ПРО НАШІ ПЛАНИНа одному з пагорбів росли три дерева. Одного разу вони розговорилися про свої надії і мрії.

      Перше дерево сказало: «Коли не будь я хотіло би стати шкатулкою для скарбів. Мене заповнили б золотом, сріблом і дорогоцінними каменями. Мене прикрасили б різьбленням, і кожен би бачив мою красу».

      Друге дерево сказало: «Я хотіло би стати потужним кораблем. Я перевозило б царів і цариць по хвилях в усі куточки землі. Всі відчували б себе в безпеці через мою міцність».

      Третє дерево сказало: «Я хотіло би вирости і стати найпотужнішим і високим деревом у лісі. Люди б бачили мене на вершині пагорба, милувалися б моїми гілками і думали б про Бога і про те, як близько я до Нього. Я стало б найбільшим деревом всіх часів і народів, і люди завжди б пам’ятали мене».

    «Я бачила лілію, яка плавала в чорній болотяній воді. Все навколо прогнило, а лілія залишалася чистою, як ангельський одяг. У темному ставку з'явилися брижі, вони гойдали лілію, але ні плямочки не з'явилося на ній.» (З щоденника Імператриці Олександри Федорівни Романової)

    Мабуть, комусь ця цитата здасться занадто сентиментальною. Що ж, про смаки не сперечаються. Проте розмова у нас сьогодні піде не тільки про красу природи.

    По роботі мені часто доводиться спілкуватися з хлопцями і дівчатами. Як багато ще «білих лілій» серед них - і це в нашому забрудненому ставку! Знайомство з такою молоддю, що зберегла незаплямованою свою душу, я рахую за честь.

    Є тут одна закономірність: цих молодих людей не торкнулася, на щастя, програма «Статеве виховання школярів», не встигли їм «розкрити очі» на вільний секс. Ці 16-річні хлопці і дівчата, по суті, ще діти: вони знаходять задоволення в тому, щоб погойдатися на гойдалках, повалятися в м'якому пухнастому снігу. Дівчина років дев'ятнадцяти після побачення безтурботно засинає, обійнявши улюблену іграшку... Смішно? Не поспішайте посміхатися іронічно: з розвитком у них все гаразд, просто вони не прагнуть забігти вперед, з дитинства стрибнути прямо в дорослість.

    Вони не хочуть, свідомо не хочуть красти у себе час юності, свободи нічим не замулених дружніх взаємин, тілесної і душевної чистоти.

    Але є в природі вітер, який називається самум. Дме він з жаркої пустелі і сам - дуже жаркий, пекучий, згубний для всього живого. Подібна до самуму одна з прикмет нашого часу - вседозволеність в людських відносинах, яку у всі віки іменували просто і різко: розпуста. Вона теж сушить і знищує в душах людей все живе і прекрасне. Ми з вами - свідки гнітючої картини: все зведення основоположних етичних норм, що допомагали людству виживати впродовж чотирьох тисяч років, не скотитися до стану первісної зграї, з легкістю викидається на звалище. Дамбу, що стримувала натиск сексуальної енергії, прорвало, і плоть стала ідолом, що вимагає все нових жертв.

    Розпад духу сучасної людини - так каже про це явище Церква. Чи варто дивуватися, що нас боре епідемія венеричних захворювань, що СНІД загрожує існуванню роду людського як такого, що мільйони дівчаток - самі ще діти - народжують дітей, яких не в силах ні прогодувати, ні виховати, що число абортів обчислюється теж мільйонами. Навіть невіруючі люди погоджуються: свобода сексуальних стосунків обернулася для нас справжнім лихом.

     

    Дівчині трохи більше двадцяти років. Звичайно, їй хотілося б вийти заміж, створити власну сім'ю. Але вона не відчуває, що готова до одруження. Можливо, вона думає, що до неї ніколи не прийде це почуття. Проблема лише загострюється, коли її друзі, сестри й брати, особливо молодші за неї, створюють сім'ї...

    А її все ще з'їдають сумніви. Чи варто їй взагалі зустрічатися з чоловіками? Можливо, краще перестати морочити голову собі і їм та навчитися жити самій, намагаючись принести користь суспільству? Але що станеться, якщо в якийсь момент вона зрозуміє, що все-таки потребує власної сім'ї, але буде вже пізно?..

    Багатьом людям подібні страждання можуть здатись необґрунтованими. «Коли дівчині немає тридцяти, — скажуть вони, — вона може дозволити собі не прагнути заміжжя».

    Сучасні моральні й соціальні засади такі, що шлюб вважається лише вибором на користь того чи іншого стилю життя. Деякі молоді люди, думаючи над тим, чи варто одружуватись, оцінюють, наскільки приємним для них буде життя в новій якості. І не задаються питанням: що ми можемо дати одне одному, будуючи повноцінне спільне життя?

    Багато чоловіків і жінок переконують себе в тому, що не готові до одруження, незважаючи на те, що за віком вони цілком дозріли для цього.

    Ось кілька причин, характерних для таких настроїв:

    Бажання краще зрозуміти себе, розібратися в тому, чого люди хочуть від майбутнього.

    Несформоване розуміння того, що вони очікують від партнера і від шлюбу в цілому.

    Прагнення до мети, досягнення якої забирає багато часу й енергії і страх, що досягнути бажаного не вдасться, якщо відволіктися на серйозні відносини.

    Відсутність відчуття, що людина встигла подорослішати і може взяти на себе відповідальність за інших людей.

    Чоловіки й жінки, які не одружуються з однієї чи декількох викладених тут причин, чинять правильно. Для того, щоб одружитися, вони спочатку зобов'язані розв'язати свої ж проблеми і розвіяти свої сумніви.

    Більшість людей можуть мобілізуватись, і протягом невеликого проміжку часу підготуватися до створення сім'ї. Однак досвід підказує, що в тих випадках, коли чоловік чи жінка пояснюють своє небажання одружуватися якоюсь примарною нерішучістю - можна із впевненістю констатувати, що тут, крім бажання подорослішати і знайти життєві цілі, ховається ще щось...

    Найчастіше природне бажання одружитися або вийти заміж блокується однією або кількома невирішеними проблемами, з якими людині колись довелося зустрітися і які вона не зуміла здолати. У такій ситуації ми звичайно радимо сісти й написати на аркуші паперу всі аргументи, керуючись якими людина не відчуває бажання одружуватися. При цьому слід зафіксувати абсолютно всі страхи й сумніви — особливо ті, у яких існує боязнь зізнатися собі й іншим. Збережіть цей список, і через кілька днів перечитайте його.

    Всі катастрофи у світі відбуваються через те,
    що жінка забула, якою силою вона володіє,
    і перестала спрямовувати її за призначенням

    Знаєш, я точка, з якої починається відлік... Точка, в якій сходяться всі елементи сущого. Я згусток енергії, яка має силу змінити всесвіт. Я краплина вічності, із якої починається сама вічність... Ти мені не віриш? Що ж...

    Знаєш, я вмію просто бути і відчувати світ усім своїм єством. Давати слово очам, серцю, кожній клітинці тіла... Пропускати крізь себе усі природні стихії, ставати енергетичною матерією, яку треба втримати... або відпустити.. Будь ласка, не борони мені...

    Знаєш, я можу горіти вічним сяйвом, або палати руйнівним вогнем... Бути бурхливою плазмою, яку неможливо втримати і залишитись цілим... Я можу бути готовою до знищення цілого світу – крім тебе, що носиш печать недоторканості... Будь ласка, не залишай мене...

    Знаєш, я вмію бути повітрям... Легесеньким вітром, який віє прохолодою і оновленням... Смерчем, який зносить усе на своєму шляху... Вести за собою дощові хмари, чи розганяти ці хмари і виштовхувати із небесних закамарків сонце... Будь ласка, не дозволь мені тебе знести...

    Знаєш, я іноді буваю водою... Стікаю світом, життям, людськими долями... Суцільними стінами, заштрихованими пасмами мостів між хмарами і нами... Я вмію текти усією своєю сутністю, всією собою... Так, що весь світ поглинає туман – жалю, скорботи, або ж ніжності... Будь ласка, тримай мене за руку – тумани минають...

    Знаєш, я буваю землею... Приймаю в себе зерна, які проростають щиро і щедро... Іноді рідкісні трави, іноді дерева, іноді бур'яни... Буває, що і люди... Іноді врожай буває не таким, як ти того очікуєш... Будь ласка, доглядай за мною...

    Знаєш, я Всесвіт. В мені мільйони галактик, мільярди зірок і планет, незліченна кількість цивілізацій. Я безмежна – не намагайся зрозуміти мене...

    Я квітка. Несміливий пуп'янок, коли без тебе, повноквітна – коли з тобою. Відчуй ніжність моїх пелюсток, влови тонку хвильку мого аромату - не дай мені зав'янути передчасно...

    Я крапля. Я здатна розпастись на молекули і знову стати єдиним цілим, здатна злитись воєдино з міріадами інших крапель. Здатна засохнути і лишити по собі лиш тонкий спогад – будь ласка, вбережи мене...

    Я нота. Сумна чи піднесена, одна чи в натовпі – я пробуджую твою сутність, викликаю резонанс із струнами твоєї душі. Почуй мене...

    Я промінь. Несміливо дарую тобі світло, повносвітно обігріваю... Вказую тобі, куди йти, коли тобі темно... Побач мене...

    А ще, я камінь. Гладенька, чи шершава, річкова галька чи діамант – я однаково міцна, однаково цінна – оціни мене...

    Знаєш, в мені незліченна кількість граней і безмежність світових образів... Мій горизонт нескінченний, моя сутність невловима і нерозгадана. Я нагадую тобі про найкраще, що в тобі живе. Мої обійми лікують біль, а поцілунки загоюють рани... Мої доторки ламають усі страхи... Мої погляди дарують крила... Мій сміх надихає жити... Моя слабкість пробуджує в тобі силу... Мої слова формують твій настрій... Моє мовчання вказує тобі напрям... Моя пристрасть єднає тебе із Всесвітом... Моя ніжність робить тебе м'якшим...

    Якби не було тебе, мені не було б для кого бути... Дякую Тобі, що потребуєш мене! Будь ласка, люби мене!

    З Любов'ю, Твоя Жінка

    P.S.: «Жоден чоловік на світі не зможе зробити щасливою нещасну жінку. Лише щасливу жінку можна зробити ще щасливішою»

    Ксенислава Крапка

    Клуб поезії

    Знайомство і перше побачення - справа важлива, а інколи - ще й страшна. Особливо якщо до того у вас вже було романтичне знайомство з не надто приємними наслідками. Скажімо, у хлопця, якого щойно кинула дівчина, якось само собою виникає відчуття, що ось ця красуня, яка щойно пройшла поруч, або ж відмовиться знайомитися, або ж не прийде на побачення, або ж закохає в себе й підступно покине. Не переживайте - неприємності трапляються з усіма, однак це не привід для того, аби відмовитися ще раз спробувати своє щастя.

    Для кожного з нас важливо зустріти ту людину, яка буде нашим доповненням у житті. Ми маємо великий вибір, але іноді просто не наважуємося підійти до того, хто подобається. Або, навпаки, нав'язуємо себе й цим відштовхуємо людину. Як не схибити під час знайомства і першого побачення?

    Знайомтеся скрізь і з усіма

    - Через сором'язливість ми часто боїмося підійти до людини, яка подобається, ніби напевне знаємо, що нам відмовлять, - пояснює Ірина Попик, практичний психолог. - Переважно така проблема виникає в юнаків, бо невдале знайомство, на їхню думку, означає, що від них відмовилися як від особистості. Тому найперша порада для тих, хто має страх знайомитися, - почати робити це скрізь: у транспорті, на вулиці, в театрі... Згодом будете знати, що вдається, а що ні, які дівчата захочуть познайомитися, а які в будь-якому разі відмовлять.

    Крім того, хлопці мають затямити: якщо за день познайомитися з десятьма дівчатами, то дев'ять із них відмовлять. Одна, мабуть, має хлопця, друга, можливо, збирається заміж, а в третьої завал на роботі і їй не до знайомств. Четвертій ви справді можете не подобатися. Але дівчина, якій ви сподобаєтеся, неодмінно знайдеться. Бо негарних хлопців немає. Є лише несміливі й сором'язливі.

    Інша порада: перш ніж підійти до дівчини, подумайте, що їй скажете. Варто мати в арсеналі якусь дуже незвичну фразу. «Вибачте, котра година?» - не годиться. Гадаю, більшість дівчат вам відмовить тільки тому, що ця фраза дуже затерта, вже її достатньо, аби вам відповісти «ні». Зауважте, що вам у дівчині сподобалося, й одразу їй про це скажіть. Доцільно прокрутити й свою реакцію на згоду або відмову познайомитися.

    Не переступайте через себе

    Чи може дівчина першою знайомитися - справа дуже особиста, вважає психолог. Головне - не перестрибувати через себе: якщо вважаєте, що дівчата теж можуть робити перший крок, то чом би й ні? Гірше, якщо ви так і не підійдете до того, хто вам подобається. Ставтеся до цього простіше. Тим більше, що необов'язково щось говорити під час знайомства.

    Є різні креативні штучки. Наприклад, якщо сподобався співробітник, але він працює в іншому відділі й імені його ви не знаєте, наберіть величезну купу паперів, і, коли він буде йти, нехай вони впадуть у вас. Він має відреагувати. Якщо ж ні - це напевне не чоловік вашої мрії. І дуже добре, що ви на цей крок наважилися. Бо тепер знатимете, що зробили все можливе і що він вам не потрібний. Фантазуйте, будьте креативні.

    Здавалось, усе було так просто...

    Для них не було дня, не було ночі

    Їм всього було вдосталь.

     

    В очах все мерехтіла пристрасть,

    Бажання один одного пізнати

    Та де ж бо вони думали, що пристрасть та

    Не зможе щастя їм подарувати...

    Їм все хотілось радості й свободи,

    Щоби купатись там без ліку,

    Та де ж бо вони думали, що тії води

    Їм стануть гіркотою того віку...

     

    В серцях палахкотів вогонь,

    Розжарюючи почуттів не радість, а недугу.

    Та де ж бо вони думали, що торкнувшись один одного долонь,

    Одного разу відчують таку тугу...

     

    Весь світ, здається, підкорився їм.

    Чого ж іще бажати?

    Та де ж бо вони думали, що світ

    Їм вічності не зможе дати?

     

    Господь же все їх споглядав, журився...

    «За що ж бо клопочетесь, діти?!

    Чи Я забув про вас, що ви так занедбали любові квіти?!

    Де похіть – там нема любові, ви це пам'ятайте!

     

    Розтративши себе – щасливою не буде доля, знайте...»

    Вони все мандрували, не бачачи кінця.

    Вони усе гадали, чи дійде справа до вінця?

     

    Та де ж бо вони думали, що ці бажання так даремні,

    Що не відіб'ються серця їх передзвоном спільним,

    Що все було ганебно...

    «Ганебно, страшно!

     

    Що нам робити? Мені у сні розказував про це Господь!

    Ми думали, що все гаразд... усі так роблять...»

    Та де ж бо думали, що стосунки ось такі, колись до відчаю приводять?!

     

    Йшов тихенько час...

    Залишились лишень бо згадки...

    І ніхто з них двох, і з нас,

    Не подумав би, що на серці колись ляжуть латки.

     

    Та де ж бо вони думали, гадали,

    Що у серці крім любові, можуть бути й рани...

    Тепер вже розуміють, що ж таке любов насправді і кохання,

    І де шукати тої Вічності буяння...

     

    Анастасія Колосовська

    Бережіть своє серце! Піклуйтеся про чистоту та доброчесність! Будуйте життя у вірі та надії. Просвітлюйтесь, та не марнуйтесь! Все інше вам додасться!

     

    Вперше Одесу, та не вперше Україну відвідав хорватський професор, доктор медичних наук Антуан Лісец. Він присвятив уже близько двадцяти років свого життя людям, лікуючи їхні не тільки тілесні, а й душевні рани. Доктор прочитав вірним УГКЦ Одесько-Кримського екзархату лекцію, в якій висвітлив заперечення проти контрацепції, стерилізації, штучного запліднення, проти будь-якого виду вбивства дітей та проти евтаназії.

    На його думку, в нашому суспільстві існує багато проблем, що ранять сім'ю, душу і призводять до гріха. Ми, християни, володіємо безцінним скарбом - Святим Писанням, де є відповіді на всі питання нашого життя. Наша віра дає Святі Таїнства та заповіді, кожна людина, дотримуючись їх, рятує не тільки себе від хвороби душі, але й хвороби тіла. В теперішній час існує багато небезпечних, непотрібних захворювань та страждань. Християни повинні знати, чому так відбувається і дати відповідь суспільству. Кожна вірна людина має турбуватися не тільки про себе, але й про інших, особливо коли інша людина молода та безпорадна і не може себе захистити, або ж навпаки, стара та хвора, і вже не може зробити цього.

    Таким чином пан Лісец акцентував увагу на кількох питаннях. Перше питання стосується евтаназії. Чи можливо одержати дозвіл на вбивство? Саме формування питання викликає жах. Життя - це безцінний дар Бога людям, ніхто не має права позбавляти його. Добрий господар, коли хворіє його худоба кличе ветеринара, а відповідно кожна хвора людина потребує лікаря. Та сучасне суспільство розучилося турбуватись про ближніх, вірус егоїзму та байдужості вкоренився в багатьох душах. Тому стало легше чекати поки помре нещасна бабуся чи дідусь, аніж надати відповідну допомогу. А в цей момент ніхто не усвідомлює, що фактично порушує Божу заповідь "Не вбий", адже ненадання допомоги це теж вбивство, це пасивна евтаназія. Проблема піклування про осіб похилого віку спричиняється притупленістю співпереживання до людських страждань, вона має бути недопустимою християнською спільнотою.

    Господь створив чоловіка і жінку і дав їм Таїнство Шлюбу. Любов до шлюбу - це дошлюбна чистота. В Європейських країнах молоді люди одружуються досить пізно, Україна теж перейняла цю тенденцію, але це зовсім не означає, що невінчані люди не мають ніяких дошлюбних стосунків. Мало хто замислюється над тим, чим може обернутися для нього таке грішне життя. Шлюб - це дар, до якого варто ставитися з пошаною, та зараз цей дар все більше нівелюється. Україна займає одне з перших місць в світі за захворюванням на СНІД. Це і є один з найжахливіших продуктів нечистого життя. Досить поширена реклама контрацептивів, які нібито вбережуть від будь-якого захворювання, а також «небажаної вагітності». Та ніхто і ніколи не винайде контрацептив, що вбереже людину від гріха нечистоти, а гріх – це СНІД душі!

    Вселенська церква є вчителькою віри і моралі. Вона постійно вчить нерозривності зв'язку, що існує між подружнім актом і зачаттям, під час якого Бог дає новій людині душу. Про це твердять і документи Католицької Церкви: «Casti Conubii», «Humanae Vitae» і «Donum Vitae». Так, смертним гріхом є не тільки вбивство ненародженої дитини, але також і контрацепція, стерилізація і штучне запліднення. Для шлюбу недостатньо закоханості. Ще жодні сімейні стосунки не змогли довго утриматися тільки на одній опорі, тому коли молоді люди вирішили вступити у священні шлюбні відносини, повинні поставити своєму коханому чи коханій кілька запитань. Потрібно перш за все роздивитися моральне обличчя близької вам людини, чи відвідує храм і чи боїться гріха. Проте людині, яка мала багатий сексуальний досвід недостатньо тільки сповідатися. Варто також і перевіритися у медичних закладах. СНІД, сифіліс, хламідія, трихомоніазм - це не просто страшні назви, хвороби, що за ними криються набагато страшніші, тому краще пересвідчитись, щоб кохана людина не принесла у ваш шлюб разом із любов'ю та радістю також біль і страждання. Варто, щоб держава і Церква спільно рекомендували діагностування до шлюбу, щоб бути певним, що він чи вона не вб'є тебе у шлюбі.

    Будь-яка дівчина мріє про хлопця, який зможе стати для неї ідеальним. Але мало хто чітко уявляє собі, яким він має бути. Чи легко знайти ідеального хлопця в сучасному світі? Чи існує взагалі таке поняття - ідеальний хлопець? Чи це просто стереотип, що склався в головах сучасних дівчат? Якими якостями повинен володіти хлопець, щоб отримати можливість гордо носити титул - «ідеальний»?

    На думку психологів, ідеальний хлопець у сучасному світі має володіти гармонійним поєднанням чоловічих достоїнств, які цінуються завжди, таких, як сила, мужність, інтелектуальність, чітка життєва позиція, відповідальність, «залізна логіка». Але також ідеальний хлопець повинен бути м'яким, ніжним, турботливим, - такі якості більше властиві дівчатам.

    Зовнішність є для багатьох одним з головних критеріїв у пошуках ідеалу. І мова тут не тільки про привабливі риси і форми. Хлопець повинен мати гарний смак, вміти підібрати для себе одяг і аксесуари, знати, як доглядати за собою. Охайність, доглянутість і чарівна посмішка - неодмінні атрибути зовнішньої привабливості. М'яті штани, кошлате волосся і триденна щетина давно залишилися в минулому.

    Вихованість, інтелект, освіченість у наш час також відіграють визначальну роль в образі хлопця, що претендує на звання «кращий в світі». Цікавий ерудований співрозмовник, що вміє дати цінну пораду, людина, яка знає свої цілі в житті і вміє їх добиватися, легко підійде на роль ідеального хлопця.

    У сучасному світі прагматичності і жорсткого розрахунку, романтики і джентльмени - на вагу золота. Яка дівчина не мріє про божевільні вчинки заради неї коханої, мільйон яскраво-червоних троянд і червоні вітрила на додачу? Цукерково-букетний період, побачення, поцілунки, прогулянки під місяцем і інші атрибути романтичних комедій завжди повинні бути на озброєнні у ідеального хлопця в сучасному світі.

    Ідеальний хлопець неодмінно повинен бути душею компанії. Веселий, креативний, що володіє гарним почуттям гумору, легкий у спілкуванні - саме такими якостями володіє хлопець, що носить звання «ідеальний». Зумієш розсмішити - і ти вже майже ідеальний для дівчини. Вміння заплести інтрижку або пустити пил в очі теж вітаються деякими представницями прекрасної статі.

     


    26 липня Братство Матері Божої Неустаної Помочі храму св. Миколая Чудотворця відзначало 20-річчя з дня його заснування.

    З цієї нагоди 23 липня, підтримуючи щорічну традицію та з ініціативи о. Віктора Мельника, члени братства та всі бажаючі здійснили прощу до чудотворних місць в селах Борусів та Бориничі Жидачівського району, що приналежні до нашої Стрийської єпархії.

    В храмі с. Борусів, біля чудотворної ікони, о. Дмитро Тхір, сотрудник нашої парафії, який очолював прощу, відслужив Св. Літургію та молебен до Пресвятої Богородиці. Всі присутні мали можливість приступити до Св. Тайн Сповіді та Євхаристії.

    Також о. Григорій Балацький, парох сіл Борусів і Бориничі розповів нам історію цих чудотворних ікон та цілющого джерела, до якого згодом прийшли помолитись.

    Бути жінкою – це бути мамою від молодих літ, від дитинства, від народження.
    Бути мамою – це бути особою, від якої безпосередньо походить життя.
    Давати життя – це найперше ділитися з ним.
    Ділитися з життям можливо тоді, коли його буде тобі дано і ти його зумієш прийняти, а коли ти отримаєш дар життя і його усвідомиш, що він є твоїм, то твоє серце буде наповнене таким відчуттям любові, що забажаєш ділитися цим даром із кожним.

    Oсь чому дівоче серце наповнене почуттями ніжності і ласки, які виливаються до інших.
    Ось чому дівочі очі пломенять увагою і турботою за тих, хто є в потребі.
    Ось чому дівочі уста щиро дарують усміх і ніжність слова.
    Ось чому дівочі руки спішать квапітливо послужити іншим.
    Тому і кожен, хто дивиться на жінку наповнену жіночістю, залишається зачарованим. Ось, чому є радість бути жінкою. Бути неповторною, причаровуючою і в той час незaмінимою.
    Oсь чому життя жінки стає великим даром для дитини, для чоловіка, для суспільства.
    Ось чому кожну жінку називаємо мамою, бо кожна може ділитися із життям; кожна y різний (у свій) спосіб.

     

    Духовні роздуми

    Нещодавно до Івано-Франківська завітав неординарний лікар. Лікар, який говорить, що медицина має співпрацювати з церквою і діяти на засадах християнської етики. Професор, доктор медицини Антун Лісець із Хорватії є провідним спеціалістом всесвітнього руху «За життя». Антун Лісець читав лекції про діалог між церквою та медициною у пологовому будинку та медичному коледжі, розповідав студентам Прикарпатського національного університету про повагу до життя, здоров'я, дошлюбної чистоти, шлюбу і Божого дару плідності. Але пан Лісець не обмежується теорією - його особистою гордістю є життя кількох франківських підлітків. 16 років тому, під час першого візиту до нашого міста, він спілкувався з жінками, які стояли в черзі на аборт, і відмовив їх убивати своїх ще не народжених дітей.

    - Пане Антуне, то чого не знають франківські лікарі?

    Почнемо з того, що в Україні медицина хвора, бо людей, які хотіли стати медпрацівниками, виховували проти Божих заповідей. Фактично, їх виховували так, щоб вони працювали як проститутки, робили те, що хочуть інші. Більшість українських лікарів, на жаль, чинять так, як їх просять. Одна жінка заходить у кабінет і каже: «В мене загроза викидня, збережіть життя моєї дитини». І вони стараються, щоб дитину врятувати. Інша заходить і каже: «Я хочу зробити аборт» і вони допомагають їй вбити ненароджену дитину. То яка це людина, якщо вона робить будь-що, якщо платять? Ще язичник Гіппократ написав у клятві, яку всі лікарі складають, що треба поважати життя людини з моменту її зачаття.

    Мета руху «За життя» - сказати людям правду, що не можна брати участь у гріху, треба поважати життя, здоров'я та сімейні цінності. Медицина не може самотужки вирішити всі проблеми, які стосуються здоров'я та життя, бо просто не існує ліків від усіх хвороб. До того ж, багато лікарів насправді працюють проти життя та здоров'я. Якщо вести спосіб життя згідно з Божими заповідями, не буде багатьох непотрібних хвороб.

    - Яких гріхів медикам та їх пацієнтам треба уникати, щоб зберегти здоров'я та життя?

    Гріхами є: контрацепція, стерилізація, аборти, штучне запліднення, розпуста, перелюб, порнографія, уникання чи відкладання шлюбу через невиправдані причини, аморальне виховання, при якому людську сексуальність намагаються відлучити від подружжя, зачаття і народження, евтаназія, участь у таких діагностичних процедурах, коли шукають хворих дітей з метою вбивства. Гріхом вважається також аморальна освіта, скажімо, обманювати людей, що існує гумовий засіб - презерватив, який врятує від усіх венеричних хвороб.

    - Хіба ж презервативи не захищають від більшості венеричних інфекцій?

    У 1991 році на конференції з представниками МОЗ ми вперше говорили, що неправильно підтримувати кампанію з пропаганди презерватива як захисного засобу від СНІДу. Я тоді мав враження, що говорив до стіни, бо в Україні проводилася така реклама презервативів, як у жодній іншій країні Європи. А результат? Україна стала найбільш інфікованою СНІДом країною Європи.

    Чим більше рекламують презервативи, тим більше людей інфікуються. Дані досліджень, отримані з державних медичних закладів США, підтверджують, що такі захворювання, як СНІД, герпес генітальний, гепатит, сифіліс, хламідіоз, людський вірус папіломи (HPV), що спричинює рак матки, вагінальний трихомоніаз та багато інших, переносяться з презервативом так само, як і без нього. Це політика, бізнес, у якому задіяні великі гроші. Багато медиків навіть не знали, що вони обманюють. З іншого боку, використання презервативів суперечить християнській етиці.

    Оголошення

    для парафії

    Рекомендуємо

    відвідувати

    • Католицький Оглядач
    • Українська правда
    • Громадське телебачення
    • Офіційний сайт УГКЦ
    • ДивенСвіт
    • CREDO
    • Стрийська єпархія УГКЦ
    • Карітас України

    Популярні новини

    за останній місяць

    Трансляція

    інтернет радіо

    Radio Voskresinnya

    Radio Mariya

    Radio Dzvony

    Слухати в новому вікні