• бесплатная dle
  • ,
  • форекс портал

    Неділя сиропусна

    Неділя сиропусна

    "Сказав Господь: Коли ви прощатимете людям їхні провини, і Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, і Отець ваш небесний не простить вам провин ваших"(Мт.6,14-25)

    Дорогі браття і сестри!
    Сьогодні остання неділя перед початком Великого Посту. Окрім назви Сиропусна вона має ще одну назву - неділя Всепрощення. Саме у цей день згідно давньої традиції християни звершували Чин всепрощення, щоб з чистим серцем і спокійним сумлінням почати тривалий шлях Великого Посту. 
    Цей період визначений Церквою для виконання її дітьми важливого завдання - приготуватися до празника Воскресіння Христового. Суть такого приготування полягає в тому, щоб більшу увагу звернути на стан своєї душі, яка, порівняно з людським тілом, має вищу вартість. Оскільки подія Воскресіння означає перемогу життя над смертю, то готуючись до її святкування, весь християнський світ завдяки богослужінням покаянного характеру переживає свій перехід від смерті до життя, відновлюючись благодаттю Святого Духа. Мабуть, найважливішою умовою, щоб правильно розпочати цей рух, є прощення. Через цей акт людина примирюється з Богом і ближніми. На перший погляд виглядає, що тут нічого складного немає. Однак, простити як відпустити образу зі свого серця інколи непросто. Це вимагає неабияких молитовних зусиль, щоб  з власної волі "попрощатися" з тягарем видимих і невидимих образ, котрі поступово поширювали смертність гріха на цілу людину.
    Насправді, дбати про чистоту свого серця значно важливіше від турботи про своє тіло. Людині неважко зауважити за собою як дбайливість про здоров'я душі приносить багато добра: внутрішній спокій, рівновагу, терпеливість, доброту, милосердя, співчуття, відчуття свободи, чистоту думок і бажань, розвивається довіра до Бога, відновлюються стосунки з людьми. Натомість, турбота про тіло, яка відвертає, або хоча б послаблює погляд на душу, має дещо інші наслідки: надмірна надія на власні сили і можливості, захоплення матеріальними благами, поступове "охолодження" серця до потреб ближніх, заздрощі, нездорова конкуренція, обмови, осудження, неприязнь, обман, гнів, честилюбство, дратівливість, високомірність, чвари, лінивство, легковажність тощо. Усе це "багатство" в більшій чи меншій мірі здобуте людиною, обтяжує її життя, витісняє із серця чесноти і робить людину своїм рабом. Залежність від похотей тіла віддаляє від Бога і наповнює життя людини смертю, адже, написано: "Гріх умертвляє, а дух оживляє". Ніщо не може замінити прагнення душею Бога. Тому, неспокійною є людина, поки не почне задовільняти цю потребу.
    Усе починається від виконання Божих Заповідей. Одного разу Ісус сказав: "Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе, зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій"(Мт.5,23-24). Непрощена провина є перешкодою для відновлення у Святому Дусі. Людина може виконувати чимало приписів, навіть добрих діл, але всі вони не матимуть жодної вартості. Таку її діяльність можна порівняти з автомобілем, в якому ввімкнений двигун і є повний бак палива, але автомобіль не рухається вперед тому, що водій затягнув ручне гальмо. Так як водій бачить, що автомобіль залишається нерухомим, так і християнин здатний помітити, що всі добрі наміри і зусилля без прощення не змінюють на краще стан його душі. Радше, може відбуватися навпаки. Як приклад хочу запропонувати Вашій увазі наступну історію. В Антіохії Сирійській жили у великій приязні два мужі-християни, священик Саприкій і мирянин Никифор (що значить "побідоносець”). Та злий дух став між ними, і вони порізнилися: стали гніватися один на одного і взаємно сторонитися. Однак, коли Никифор вичитав у святого Йоана, що той, хто ненавидить брата, є чоловіковбцею, то зворушилося серце його; він наперед послав до Саприкія просити в нього прощення, а потім і сам прийшов, припав до його ніг і благав його: "Прости мені, отче, Христа ради!” Та серце Саприкія кипіло ненавистю, він навіть глянути не хотів на Никифора.
    Прийшов час страшного переслідування за імператора Валеріяна та його сина Ґаллієна і Саприкія одного з перших поставили перед судом. Він сміливо визнав святу віру і готовність прийняти смерть за Христа, переніс усі муки, кати розтягували його на колесі, а потім, після присуду, повели його на місце, де кати мали стяти йому голову. Аж раптом до ніг його припав Никифор: "Мучениче Христовий, прости мені провину мою!”
    Удруге вже благав його Никифор про це. Однак Саприкій не простив. Диявол ненависти і гордости заволодів його серцем, і той, хто задля Ісуса терпів муки і смерть готовий був прийняти, задля Імени того ж Ісуса не хотів простити дрібної образи. На місці смерти Никифор знову припав до ніг Саприкія і з плачем молив його: "Прости мені, Христа ради, бо ж написано є: «Відпустіть, і відпуститься вам!»”
    І цього разу Саприкій відвернувся від нього. Та тепер і Бог відвернув своє лице від закаменілого і поміч Божа покинула гордого. В останню мить, коли кат вже підніс меч, Саприкій закричав: "Стійте, я готовий принести божкам жертву, я зрікаюся Христа!” (А хоч би й не зрікся Спасителя, та, попри муки і мученицьку смерть, через закаменілість свого серця був би пішов до пекла, бо Святе Письмо так каже: "І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи” (1 Кор. 13, 3)).
    Никифор, почувши, що Саприкій зрікся Христа, припав до ніг його і зі сльозами просив його: "Що робиш нещасний? Ось ще одна мить, і ти приймеш вінець нев’янучої слави!” А коли слова його були даремні, тоді святий Никифор став голосно кричати: "Я – християнин, накази імператора – ніщо для мене, ваші божки – одна гидота. Мене вбийте замість цього відступника!”
    І так сталося: Саприкія відпустили на волю, а Никифора стяли мечем. Було це близько 260 р.
    Як бачимо, смирення і покора підносять до неба. Гордість, натомість, – це найбільший диявольський гріх, що передає душу дияволові; смиренний Никифор іде до неба, а гордий Саприкій стає відступником.
    Дорогі браття і сестри!
    "Тепер ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували"(Рим.13,11). Час минає швидко, а роботи ще багато. Настав день, коли маємо робити кроки вперед, подаючи один одному руку і прощаючи один одному всі провини. Правильний початок є запорукою успішної праці, яка увінчається славною перемогою у Христі. Амінь.



    скачать dle 10.2 Форекс опционы

    Схожі новини

    Неділя митаря і фарисея

    Неділя Закхея

    Святе Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

    Неділя перед Богоявленням

    XXVI Неділя по Зісланні Святого Духа

    Оголошення

    для парафії

    Рекомендуємо

    відвідувати

    • Католицький Оглядач
    • Українська правда
    • Громадське телебачення
    • Офіційний сайт УГКЦ
    • ДивенСвіт
    • CREDO
    • Стрийська єпархія УГКЦ
    • Карітас України

    Популярні новини

    за останній місяць

    Трансляція

    інтернет радіо

    Radio Voskresinnya

    Radio Mariya

    Radio Dzvony

    Слухати в новому вікні